Останнім часом почастішали випадки нападів на цивільні торговельні судна з боку країни-агресора. Складається враження, що у відповідь на енергетичні санкції України щодо російських НПЗ та інших нафтових об’єктів з боліт вирішили подати сигнал про відновлення блокади чорноморських портів.

Зокрема, 10 червня ударними БпЛА в акваторії Чорного моря росіяни атакували два суховантажних судна під прапором Барбадосу та Панами, які прямували морським коридором. 19 червня відбулася чергова атака. Загинув один член екіпажу, двоє моряків отримали поранення.

Коротка історія блокади

Під час дії зернового коридору (1 серпня 2022 – 17 липня 2023 рр.), попри постійні російські погрози, серйозних підтверджених випадків ураження торговельних суден безпосередньо в рамках Чорноморської зернової ініціативи було небагато. Фактично основними цілями були портові термінали, зерносховища та інфраструктура, а не самі судна. Тому можна говорити, що під час роботи зернової угоди масового ураження торговельного флоту не відбувалося.

Після припинення зернової угоди (з 18 липня 2023 року) ситуація змінилася. У другій половині 2023 року підтверджено пошкодження щонайменше двох суден під прапорами Ліберії та Панами. За 2024 рік постраждало до 15 суден. У 2025 році атаки продовжилися. За заявами української сторони, до середини 2025 року кількість пошкоджених торговельних суден перевищила два десятки.

Тут важливо підкреслити, що для українських портів існують відносно надійні офіційні дані (Адміністрація морських портів України, Мінрозвитку). Якщо ж мова йде про морський коридор, доводиться шукати інформацію у повідомленнях судноплавних агентств та страхових компаній, що ускладнює точний облік.

Основні елементи морської блокади

Перелічимо способи, якими росія намагалася заблокувати рух суден.

1. Превентивне обмеження судноплавства. Вже в середині лютого 2022 року, напередодні вторгнення, росія під приводом військових навчальних заходів обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши де-факто морську блокаду ще до офіційного початку війни.
2. Оголошення зони терористичної загрози. Незабаром після початку вторгнення московія повністю закрила цю частину Чорного моря, повідомивши, що будь-які судна в цьому районі, в тому числі комерційні, вважаються терористичною загрозою.
3. Мінування акваторії. Окупаційна армія замінувала частину морської акваторії, що ускладнило безпечне судноплавство до українських портів. Це призвело до подорожчання послуг міжнародного страхування та спонукало міжнародних судновласників замислитися щодо подальшого співробітництва. За даними ОБСЄ, російські окупанти встановили додаткові морські міни на підходах до українських портів, щоб підривати цивільні судна.
4. Зупинка та огляд суден. Після того як рф в односторонньому порядку анулювала зерновий коридор у липні 2023 року, вона зробила низку гучних заяв про те, що іноземні торговельні судна розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів. Стежити за “перевезенням зброї” мав Чорноморський флот, який зупиняв торговельні судна для огляду. Проведення огляду завжди затягувалося з метою зменшення кількості заходів суден до українських портів.
5. Ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі. Одночасно рф зосередила ракетні атаки на портовій інфраструктурі Одеси та Одеської області. Окупанти майже щодня атакували дронами та ракетами українські порти.

Що показує вантажообіг портів

Наведемо таблицю, яка ілюструє вантажообіг портів Одеської області за останні п’ять років (у млн тонн).

Вочевидь, сучасний вантажообіг портів Одеської області не дотягує до показників 2021 року. З іншого боку, варто звернути увагу на те, що після припинення росіянами зернової угоди та посилення тиску вантажообіг навіть помітно збільшився. Підкреслимо, що цифри наведено тільки щодо портів Одеської області. Не слід забувати, що Україна втратила вантажообіг портів Азовського моря, Миколаєва та Херсона. Це свідчення того, що Україна залишається серйозним гравцем у сфері глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на російський вандалізм. Попри збільшення атак на іноземні судна, вони готові брати на себе додатковий ризик. Можемо констатувати, що спроби російської блокади після припинення дії зернового коридору на сьогодні зазнали невдачі.

Чи існує ризик нової блокади

23 червня Ігор Луценко опублікував матеріал “Чи зможе росія знову заблокувати Україну з моря?” Після червневих атак на цивільні судна військовослужбовець нагадує, що рф вже не перший день експериментує з засобами ураження на морі поблизу українських берегів, і доходить висновку, що настав час замислитися про морську протидронову безпеку.

Не треба бути великим аналітиком, щоб дійти висновку, що українські воїни змогли практично повністю звести нанівець усі елементи морської блокади 2022 року. Чорноморський флот уже давно не є флотом, а лише кількома кораблями, які заблоковані у своїх портах. Також вдалося успішно провести заходи з розмінування. З усього арсеналу агресора залишилися лише ракети та безпілотники. Але й із ними не все так просто. Ракети – дороге задоволення навіть для посіпак бункерного дідуся, а з атаками дронів на морі буде нелегко з огляду на енергетичну та не тільки блокаду Криму. Адже дрони самі по собі не літають, їх треба доставити на злітний майданчик і заправити.

Проте не можна не погодитися з висновком Ігоря Луценка про те, що вже вчора треба думати про безпеку повітряного простору над морем, яку забезпечити складніше, ніж над сушею.

Отже, про відновлення морської блокади московити можуть лише мріяти. Завдяки українським силам оборони військова ситуація змінилася кардинально. Однак і розслаблятися нам не можна – мрії у росіян залишаються. 

Ігор Льов

Публікації у розділі “Блоги”
відображають виключно
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.