Connect with us

Відбудова

Укренерго на конференції з відбудови уклало угоди на понад €100 мільйонів

Published

on



Зокрема, із Державним банком розвитку Німеччини (KfW) підписали угоду про надання грантового фінансування обсягом 11 млн євро. Кошти будуть спрямовані на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею та підтримку надійної роботи енергосистеми.

Зазначається, що Німеччина – один із ключових партнерів України у сфері енергетики та один із найбільших донорів українського енергетичного сектору під час повномасштабної війни.

З 2022 року уряд Німеччини через KfW надав Укренерго грантового та кредитного фінансування на суму понад 334 млн євро. Ці кошти були спрямовані на закупівлю високовольтного обладнання, спеціалізованої техніки для аварійно-відновлювальних робіт, реконструкцію та будівництво ліній електропередачі, а також облаштування захисту критично важливих енергооб’єктів.

Зі шведською державною фінансовою установою розвитку Swedfund підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ передбачає співпрацю за напрямами: підвищення стійкості та надійності системи передачі електроенергії; інтеграція відновлюваних джерел енергії та систем накопичення енергії до енергосистеми; цифровізація управління енергосистемою та впровадження сучасних технологічних рішень.

Читайте також: Міненерго провело низку зустрічей з міжнародними компаніями на Конференції у Гданську

Від початку повномасштабного вторгнення Швеція надавала «Укренерго» високовольтне обладнання та трансформаторну оливу, а також зробила один із найбільших внесків до Фонду підтримки енергетики України — майже 260 млн євро.

Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку надасть Укренерго 90 млн євро для посилення захисту енергетичної системи та формування резервів обладнання в Україні.

Фото: Міненерго



Джерело

Відбудова

«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури

Published

on



АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.

Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.

Читайте також: У Єврокомісії пояснили, як український бізнес може отримати до 15% кешбеку за інвестиції у стандарти ЄС

Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України

Published

on


Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.

Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».

На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.

«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.

Анатолій Кінах

Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.

«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.

Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко

У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.

«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.

Читайте також: Кредити на відновлення після обстрілів: уряд розширив програму на паливний сектор, логістику та торгівлю

Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у 14 областях реалізують проєкти із водопостачання

Published

on


В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.

Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.

Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.

Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.

«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.

Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.

Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.

Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.

«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.

Читайте також: У Кривому Розі оновили обладнання на магістральному водогоні, що мінімізує ризики при блекаутах

За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.

«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.

Фото: Микола Калашник/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.