Політика
П’ятеро народних депутатів готові взяти Тищенка на поруки
Народні депутати Євген Яковенко, Олег Воронько, Василь Німченко, Георгій Мазурашу і Валерій Гнатенко готові взяти на поруки депутата Миколу Тищенка, якому інкримінують прохання надати неправомірну вигоду, легалізацію коштів та внесення недостовірних відомостей до декларації.
Відповідне клопотання п’яти парламентаріїв зачитав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський під час засідання з обрання Тищенку запобіжного заходу, передає кореспондент Укрінформу.
«Враховуючи наш постійний робочий контакт в межах парламентської діяльності, я маю всі можливості безпосередньо комунікувати з Миколою Тищенком і контролювати виконання ним процесуальних обов’язків. Я гарантую суду, що Микола Тищенко не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджатиме кримінальному провадженню і з’являтиметься за кожним викликом слідчого, прокурора або суду», – сказав у суді депутат Воронько.
Своєю чергою Тищенко заявив у суді, що докази щодо нього буцімто були отримані незаконним шляхом і змонтовані, а кримінальна справа стосовно нього щодо нібито вимагання грошей у власників кол-центру у Дніпрі “побудована на свідченнях представників кримінального угруповання «Хімпром»”, яке входить до російського картелю.
Також він важає, що НАБУ перебирає на себе повноваження НАЗК, коли виявляє ознаки незаконного збагачення. Депутат заявив, що НАЗК неодноразово перевіряла його декларацію про доходи і не виявила ознак незаконного збагачення.
Як повідомлялося, 29 червня антикорупційні органи повідомили про підозру народному депутату у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації.
За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих кол-центрів, попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад 1 млн дол. неправомірної вигоди. За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак, за інформацією правоохоронців, неправомірної вигоди він не отримав.
Крім того, слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За даними правоохоронців, законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося.
Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за версією слідства, умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.
Дії особи кваліфіковано за ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу.
За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про народного депутата Миколу Тищенка.
Крім того, у Шевченківському районному суді Дніпра розглядається кримінальна справа щодо народного депутата Миколи Тищенка за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та побитті колишнього військовослужбовця Дмитра Мазохи.
Державне бюро розслідувань встановило, що 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата протиправно позбавила волі учасника бойових дій. Його утримували впродовж певного часу та завдали тілесних ушкоджень. За даними слідства, це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили і спецзасобів.
У 2023 році Тищенка виключили з партії «Слуга народу» та звільнили з посади заступника голови фракції. Це сталося після його поїздки до Таїланду на «зустріч з виборцями».
Політика
Міноборони та Єврокомісія обговорили механізми контролю за коштами Ukraine Support Loan
Міністерство оборони провело серію зустрічей у межах візиту до України спільної місії Генерального директорату Європейської комісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) і Європейської служби зовнішніх дій (EEAS), очолювану заступником генерального директора DG DEFIS Геральдом Рюйтерсом.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту Євросоюзу та України та потреби defense-сектору.
Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік та пріоритети спрямування міжнародної підтримки.
Окремий акцент було зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів – підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.
Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу та окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan.
Сторони детально обговорили реалізацію Оборонно-промислового пакту ЄС та України, ініціативу Drone Deal і створення спільних підприємств.
За словами Гвоздяр, «ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обох сторін. Спільне виробництво – ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому».
Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.
Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони Мстислав Банік за участі т.в.о. директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Артема Романюкова та команди АОЗ.
Пріоритети Міноборони на цьому напрямку: удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС; переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора.
«Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином, Міністерство оборони спільно з АОЗ створює просту систему, з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами», – зауважив Банік.
Зі свого боку Романюков поінформував про підходи АОЗ до забезпечення прозорості та підзвітності оборонних закупівель, співпрацю з антикорупційними органами, а також про застосування ризик-орієнтованого підходу під час перевірки контрагентів.
«Для нас важливо, щоб міжнародні партнери мали довіру до системи оборонних закупівель України. Саме тому, ми посилюємо контроль за всіма етапами закупівель, запроваджуємо відповідні інструменти і проводимо аудити, аби наші партнери переконалися – кошти міжнародної підтримки використовуються ефективно й прозоро», – підкреслив Романюков.
Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже у 2026 році європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.
Ukraine Support Loan – це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.
Загалом кредит передбачає до 90 млрд євро на підтримку України у 2026-2027 роках: майже 60 млрд євро – на оборону, ще 30 млрд євро – на бюджетну підтримку.
Україна вже отримала майже 16 млрд євро. Останній транш на 2,86 млрд євро надійшов в середині жовтня.
Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими й підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів.
У Міноборони висловили вдячність Європейському Союзу за надійне партнерство, поглиблення співпраці й масштабування оборонного виробництва.
Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: Міноборони
Політика
Прем’єр Молдови прибув до Києва
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан перебуває з робочим візитом в українській столиці у понеділок, 26 жовтня.
Про це повідомляє NewsMaker, передає Укрінформ.
Тофана супроводжують міністр інфраструктури та регіонального розвитку Володимир Боля, міністр оборони Анатолій Носатий та міністр енергетики Дорін Жунгієту.
У Києві глава уряду Молдови зустрінеться зі своїм українським колегою Сергієм Корецьким.
«Прем’єр-міністри обговорять зміцнення двосторонніх відносин, розвиток економічного та торговельного співробітництва, регіональну безпеку та європейський шлях двох країн. Після зустрічі вони виступатимуть із спільними заявами для преси. Водночас, глави урядів покладуть квіти до Стіни пам’яті загиблих захисників України, вшанувавши пам’ять тих, хто втратив життя на війні», — розповіли в уряді Молдови.
Програма візиту також включає зустріч Тофана з Президентом України Володимиром Зеленським та переговори з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Крім того, Тофан разом з українським прем’єром візьме участь у Київському міжнародному економічному форумі, присвяченому інвестиційним можливостям та розвитку економічного співробітництва.
Прем’єр Молдови також зустрінеться із представниками бізнесу, з якими обговорить розвиток економічного партнерства та розширення торгових зв’язків між двома країнами.
Як повідомляв Укрінформ, декілька тижнів тому перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Молдови провів зустріч із прем’єр-міністром цієї країни Васіле Тофаном.
Фото архівне: Vasile Tofan, facebook
Політика
Україна очікує на постачання перехоплювачів для ППО та готує зустрічі з партнерами
Україна продовжує переговори зі США та європейськими партнерами щодо відновлення постачання перехоплювачів для протидії російській балістиці, а також розраховує на продовження дипломатичних контактів наступного тижня та розблокування гуманітарного доступу до Олешок на Херсонщині.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив під час звернення у Телеграмі.
«Ми продовжуємо комунікацію з партнерами, щоб відновились інші рівні нашої співпраці з Америкою. Дуже важливо, щоб було поновлене постачання перехоплювачів для ППО – перехоплювачів проти російської балістики. Є пакети, на які ми досі очікуємо. І це пакети і американські, і від європейських партнерів. Пакети, щодо яких є політичні рішення», – сказав він.
Президент зазначив, що Україна готує зустрічі в Європі з представниками президента США та європейськими партнерами. За його словами, Європа має бути залучена до дипломатичного процесу. Україна завжди долучає європейських партнерів до дипломатичних зусиль і розраховує на їх продовження наступного тижня.
«Є також домовленість щодо Олешок. Скоро повинна бути реалізація, щоб був розблокований доступ в Олешки. На окупованій частині, тимчасово окупованій частині нашої Херсонщини росіяни замінували дороги, і через це ситуація важка, вкрай важка. Ми сподіваємось, що вдасться провести цю гуманітарну операцію – розблокувати Олешки, дати доступ, щоб завезти їжу, завезти медикаменти і щоб люди могли вийти із цієї зони бойових дій», – розповів Зеленський.
Він наголосив, що Україна та партнери обговорювали це питання протягом певного часу на різних рівнях. Водночас, Україна виконає свою частину домовленостей і розраховує на ефективність американського посередництва.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни будуть посилювати балістичні атаки проти України, особливо на тлі зменшення постачання в Україну ракет-перехоплювачів.
Фото: ОП
-
Політика2 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина знайшла дорогу сукню бренду Fanciful Doll у секонд-хенді
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів
-
Війна3 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС
