Політика
Європі потрібна нова безпекова архітектура за участю України та Британії
Європі необхідний новий формат безпекової співпраці, який виходитиме за межі Європейського Союзу та об’єднає держави, що відіграють ключову роль у безпеці континенту, насамперед Україну і Велику Британію.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Німецько-української парламентської групи, депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Робін Вагенер.
“Думаю, головне полягає в тому, що коли ми говоримо про безпекову та військову співпрацю, вона повинна виходити за межі нинішнього Європейського Союзу. На моє переконання, така співпраця має охоплювати всіх сильних партнерів Європи, а це, безумовно, і Велика Британія, і Україна”, – сказав Вагенер.
Він додав, що наразі жодна з цих держав не є членом Європейського Союзу – “Велика Британія, на жаль, уже не входить до ЄС, а Україна, на жаль, ще не є його членом”, – але обидві держави “повинні стати частиною тіснішої європейської архітектури безпеки“.
“Саме тому, на мою думку, потрібен формат, який виходитиме за інституційні рамки Європейського Союзу. Він може використовувати вже наявні механізми ЄС, однак не повинен залежати від тих блокувань, із якими ми стикаємося всередині Союзу, зокрема через принцип одностайності”, – зазначив депутат Бундестагу.
На його переконання, таким форматом могла б бути Європейська безпекова спільнота.
“Якщо ми визнаємо, що вступ України до НАТО наразі неможливий із політичних причин усередині самого Альянсу, то в наших власних інтересах створити новий, значно тісніший формат безпекової співпраці в Європі – із залученням України. Адже Україна була б одним із найсильніших партнерів Європи для зміцнення європейської складової нашої спільної оборони в межах трансатлантичного союзу”, – заявив Вагенер.
За його словами, багато елементів такої моделі “формуватимуться вже в процесі її розвитку”. Першим кроком мало б стати спільне політичне зобов’язання європейських партнерів разом відповідати за безпеку континенту.
“Першим кроком мало би стати спільне політичне зобов’язання разом нести відповідальність за безпеку Європи. На цій основі можна створити інституціоналізовані консультації, запровадити регулярну координацію та виробити спільні стандарти взаємосумісності й військового співробітництва”, – заявив німецький депутат.
Він додав, що надалі така співпраця може охоплювати спільні оборонні закупівлі, координацію політики у сфері озброєнь і з часом перерости в нову систему європейської безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що існуючої правової структури європейської оборони недостатньо, варто створити Європейський оборонний союз, до якого має увійти, зокрема, Україна.
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung, flickr
Вищий антикорупційний суд обрав ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Про це оголосив слідчий суддя, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної Мудрої Ірини Романівни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Визначити Мудрій заставу у розмірі 20 млн грн», – сказав суддя.
У разі внесення застави на ексзаступницю керівника ОП буде покладено низку обов’язків: прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, прокурора САП; не відлучатися з Києва і Київської області без дозволу детектива, прокурора; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Окрім того, вона муситиме утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які використовуються ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Філософія девелопмент» тощо»; здати на зберігання документи для виїзду за кордон; носити е-засіб контролю.
У коментарі журналістам після засідання на запитання про те, чи має вона кошти на заставу, Мудра відповіла: «Я спробую знайти цю суму. У мене є багато друзів і багато контактів».
Як повідомляв Укрінформ, ВАКС 21 серпня розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, серед іншого, була спрямована на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
Удари по нафтопереробних заводах та логістичних складах у РФ збільшують відсоток росіян, які бажають завершення війни.
Про це на пресконференції після саміту Коаліції охочих у Києві заявив президент Фінляндії Александер Стубб, відповідаючи на питання про його ставлення до українських ударів по російським НПЗ та мережам онлайн-торгівлі, передає Укрінформ.
Стубб вважає, що для перемоги у цій війні партнерам України необхідно надавати Україні підтримку для нарощування її потенціалу для завдання ударів вглиб території держави-агресора із застосуванням як ракет, так і безпілотників.
“Причина цього дуже проста. Це збільшує вартість і ціну війни для Росії. І ми бачимо це в тому сенсі, що зараз 65% населення Росії хоче закінчити цю війну, а удари по логістичних центрах, таких, як Wildberries, додають ще 10%в”. Отже, якщо ваше запитання полягає в тому, чи вважаю я, що це розумна військова стратегія з боку України, я відповідаю: так, безумовно”, – підкреслив Стубб.
Він додав, що це єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл мирних переговорів.
Президент Фінляндії також окремо відзначив високу фінансову вартість війни для України.
“Звичайно, ми маємо знайти для цього рішення”, – наголосив Стубб.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС узяв до уваги поточні фінансові потреби України та залишається зосередженим на виплаті коштів у рамках Кредиту на підтримку України.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Україна готова підтримати ініціативу Туреччини щодо взаємного мораторію на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі.
Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов сказав на пресбрифінгу в Анкарі з нагоди 35-ї річниці Незалежності України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна готова підтримати ініціативу Туреччини, яка передбачає взаємний мораторій на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі… Чорне море має бути не полем війни, а морем миру, торгівлі та співпраці», – сказав Джелялов.
Посол України в Туреччині наголосив, що Україна виступає за гарантування свободи цивільного судноплавства та закликає судновласників, операторів і екіпажі зважати на воєнні ризики й дотримуватися навігаційних попереджень.
«Українська сторона готова співпрацювати з турецькою стороною, щоб сприяти з’ясуванню обставин відповідних подій та забезпеченню безпеки цивільного морського транспорту», – сказав Джелялов.
Посол вказав, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила щонайменше 1054 об’єкти портової інфраструктури України; було зафіксовано атаки на 232 цивільні судна, понад 30 із них – лише влітку 2026 року. Внаслідок цих атак загинули або були поранені 307 громадян України та інших держав.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина на початку серпня закликала Україну та Росію створити механізм для оголошення мораторію на взаємні обстріли суден у Чорному морі. Туреччина також обмежила рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Усі новини5 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Потяг «Червона Рута» покажуть у Канаді
-
Одеса1 тиждень ago
Атака РФ на Одещину: 13 постраждалих, світло повернули 128 тисячам сімей