На Миколаївщині 56-річному директору лікарні повідомили підозру у службовій недбалості. Його звинувачують у розтраті майже 11 мільйонів бюджетних коштів. 

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Миколаївській області. 

За версією слідства, очільник медзакладу упродовж 2021–2023 років підписував щомісячні звіти про повноцінні медичні послуги та забезпечував їх подання до Національної служби здоров’я України. Зокрема, таким чином було укладено договори в межах програми медичних гарантій щодо надання медичної допомоги пацієнтам із гострим мозковим інсультом у стаціонарних умовах, а також стаціонарної та мобільної паліативної медичної допомоги дорослим і дітям. По факту в лікарні не вистачало спеціалістів та необхідного технічного обладнання для забезпечення виконання умов зазначених договорів. Але звітна документація була подана про нібито успішне надання послуг. Таким чином, державі було завдано збитків. 

Санкція статті, за якою обвинувачують керівника лікарні, передбачає до п’яти років ув’язнення, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років зі штрафом до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. 

Раніше про підозру повідомили лікарці з Миколаївщини, яка вивела через фіктивні документи 4,6 мільйона гривень, які мали піти на ремонт районної лікарні. Підрядника, який мав виконувати роботи, оголосили в міжнародний розшук. 

Юлія Калабайда

Україна планує розгорнути в морі нову систему оборони. Вона передбачає використання дронів-перехоплювачів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський, передає Новини.LIVE.

Україна створює морську систему оборони з дронами-перехоплювачами

За його словами, запуск безпілотників здійснюватиметься з різних платформ, зокрема з морських дронів. Така система має забезпечити захист Одеси та всього регіону від повітряних атак.

Зеленський наголосив, що Україна вже має унікальний досвід використання морських безпілотників, якого наразі немає в інших країнах.

За його словами, українські морські дрони вже сприяли витісненню російських кораблів із Чорного моря, захисту зернового коридору та ураженню ворожих повітряних цілей, зокрема гелікоптерів.

Президент також зазначив, що майбутній флот має поєднувати кораблі, авіацію, надводні та підводні безпілотники, а в перспективі — системи зі штучним інтелектом і дистанційним керуванням з берега.

Виступ Зеленського на “Superhumans Reunion 2026”

Окремо Зеленський виступив на щорічній зустрічі спільноти Superhumans — “Superhumans Reunion 2026“. Він подякував усім, хто підтримує Україну, допомагає ветеранам і розвиває систему реабілітації та протезування.

Президент наголосив на важливості створення інклюзивних просторів для військових, які повертаються з фронту, та відзначив силу українців, які долають наслідки війни, відновлюються і продовжують активне життя.

“Усі наші військові на захисті України, наші лікарі — в операційних, рятувальники — на місцях подій“, — зазначив Зеленський.

Він додав, що українці продовжують жити, розвиватися та будувати майбутнє попри війну.

Новини.LIVE інформували, що в Одесі Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із випускниками та курсантами Інституту Військово-Морських Сил. Під час спілкування йшлося про бойовий досвід українських ВМС, розвиток сучасного флоту та застосування морських дронів.

Новини.LIVE писали, що Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Росія фактично втратила можливість встановити контроль над Чорним морем. Він наголосив, що українські Військово-морські сили разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки виконали завдання, яке ще нещодавно вважалося недосяжним.

Що взагалі означає євроінтеграція для кожного окремого міста, а не лише на рівні перемовин у Брюсселі

1 липня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати дослідження «Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?».

Аналітики дослідили 10 обласних центрів і Київ та перевірили, як міські ради впроваджують антикорупційні механізми, чи мають актуальні документи, як працюють з інструментами НАЗК і наскільки доброчесність стає частиною щоденного врядування.

Презентація результатів – гарний привід поговорити про те, що взагалі означає євроінтеграція для кожного окремого міста, а не лише на рівні перемовин у Брюсселі.

Сьогодні багато розмов точиться навколо бенчмарків – того, що Україна має зробити, щоб виконати проміжні результати та з часом закрити переговори по відповідних кластерах. Найчастіше ці дискусії зводяться до питання: які закони має ухвалити парламент та що має зробити Кабінет Міністрів.

Але підхід Європейського Союзу та Єврокомісії до оцінки країн не спирається лише на закони чи нормативну базу. Ухвалити закон – це не вся реформа. Як я часто кажу, схвалений закон – це приблизно 20% реформи. Так само і в євроінтеграції: якісне законодавство є важливим, але це лише частина шляху. Далі починається значно складніша робота – імплементація.

І коли ми говоримо про євроінтеграцію, не варто дивитися лише на центр і чекати, як саме він усе реалізує. Насправді впроваджувати ці зміни будемо ми всі – через щоденну практику, зокрема на рівні місцевого самоврядування.

Саме тому в межах цього дослідження ми робимо акцент на європейських стандартах і на тому, які їхні елементи вже присутні в українських містах, а де ще потрібно посилювати роботу.

Важливо, що ми дивимося не лише на формальну наявність документа – чи прийнятий він, – а й на те, як він працює на практиці. Нас цікавить, наскільки відповідні механізми стали чимось настільки звичним, що про це вже навіть не потрібно щоразу нагадувати.

В українських містах є те, чим можна пишатися – приклади, які варто показувати колегам у Європі. Десь наявні якісні етичні кодекси, десь добре працюють з антикорупційною політикою, прозоро звітують про використання бюджетних коштів чи ефективно комунікують з громадянами.

Але поки що не можна сказати, що все це є єдиною системою – часто лише сильні окремі елементи. Тому після презентації результатів дослідження особливо важливо говорити про те, як зробити ці практики системними.

Євроінтеграція – це не абстрактна історія про державу десь далеко. Для звичайного громадянина держава часто проявляється через будь-яку взаємодію з тим, що не є його приватним простором. І часто призмою стає саме контакт із місцевою владою.

Тому те, як працюють органи місцевого самоврядування, як вони взаємодіють з жителями, наскільки вони відкриті й наскільки в них продумані механізми, що дозволяють виявляти потенційні ризики, – усе це показує рівень нашої готовності.

Йдеться не лише про здатність євроінтегруватися, а й про те, наскільки якісно ми зможемо працювати з проєктами відбудови, з різними стейкхолдерами та з тими викликами, які вже стоять перед країною.

Це дослідження допомагає підсвітити і позитивні практики, і ті сфери, де нам усім ще потрібно попрацювати. Саме тому його можна сприймати як певну самооцінку. Адже багато з нас є жителями міст, і кожен так чи інакше оцінює, як працює самоврядування.

Transparency International Ukraine досліджує міста з 2017 року. Спершу ми аналізували рівень прозорості, а з часом – і підзвітності. Українські міста за цей час пройшли величезний шлях від того, де вони були, до того, де вони є зараз.

З минулого року ми перефокусували наше дослідження вже не просто на прозорість і підзвітність, а на їхній зв’язок із європейською інтеграцією. Бо, як показує практика, не всі міста ще до кінця усвідомлюють, що євроінтеграція – це і про них теж.

Місцеве самоврядування 2014 року і місцеве самоврядування 2026 року – це два різні рівні. Особливо це стало очевидним у 2022-му, коли в багатьох містах саме місцева влада, локальні ініціативи та громадяни разом давали першу відсіч росіянам.

Сьогодні важливо не знецінювати цей шлях. Але так само важливо чесно дивитися на те, де окремі добрі практики вже є, а де їх потрібно перетворити на систему. Бо місцеве самоврядування – це те, з чого якраз і складається держава.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine

 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства