Connect with us

Суспільство

Авторка “Спіймати Кайдаша” розповіла про помилки продюсерів Анонси

Published

on



Наприкінці червня в Одесі презентували першу збірку робіт драматургині, сценаристки, продюсерки та режисерки Наталії Ворожбит “Про що ця п’єса?”.

Інтент не зміг пройти повз події й не взяти в сценаристки інтерв’ю. 

Наталія Ворожбит — українська письменниця, драматургиня, режисерка, кураторка, сценаристка та акторка в напрямку “нова драма”. Кураторка фестивалів “Донкульт” та “ГОГОЛЬFEST”, співзасновниця фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Найвизначніші роботи — “Кіборги” (2017), “Дике поле” (2018), “Спіймати Кайдаша” (2020), “Погані дороги” (2020). Лауреатка Шевченківської премії, Державної премії України імені Олександра Довженка та премії Women in Arts. 

Як створювався феномен “Спіймати Кайдаша”

Я себе не обмежувала і мені дозволили писати все, що я хочу. Тобто мене не примушували переписувати, мене не примушували підганяти під якийсь формат. Мені дали свободу, довіру. Це дуже, ну, це дуже хороші продюсери, які так таке дозволяють. Їх немало, точніше їх дуже мало в українському телебаченні кіно. І от в мене був якраз той випадок, що мені дозволили бути писати те, що я хочу. І потім дуже збіглося. Ну, якось я вважаю, що це чудо, магія, тому що, допомога друзів, які когось порадили та правильні люди зібрались це робити. От правильні люди, які це полюбили, яким це сподобалось. І ще один дуже важливий фактор. Нас не контролювала студія, не контролював телеканал. Нам дали там не досить не недостатньо багато грошей, ну, менше, ніж потребує цей серіал, але нам дали спокій.                                                                      Наталія Ворожбит

Головна помилка продюсерів

Головна помилка в тому, що вони завжди приходили з проханням зробити щось, як щось, не просто якийсь оригінальний твір, а казали: “О, нам треба доктор Хаус, тому що він там зараз в нього шалені перегляди”. І всі кидались писати про якогось збоченця, лікаря такого, але чужий успіх повторити неможливо. Можливо тільки створити щось своє нове. Чуже воно не працює. І такого було дуже багато. І я на таке не погоджувалась, як правило. Потім одна ще з помилок, вони впевнені, що знають свою аудиторію. Вони впевнені, що глядач цього дивитись не буде. Навіть коли продюсери подивились перші серії готові “Кайдашів”, вони сказали: “Боже, це так прекрасно, але це іміджевий продукт. Глядач цього не буде дивиться. Глядачеві це не цікаво. Уявляєте собі? Бачите, як вони помилялись. Насправді продюсер не знає своїх глядачів.
                                                            Наталія Ворожбит

Хотіла б жити у звичайній країні 

Чи боюсь я, що на Україну у світі, якщо війни не буде, будуть дивитись як на звичайну країну? Якщо війни не буде — нехай дивляться, як на звичайну країну. Я дуже хочу жити у звичайній країні, в якій немає нічого такого, крім того, що в неї нормальне життя. Це мрія, щоб ми менше використовували слово патріотизм, щоб нам не треба було цим оперувати. Це просто найкраще, про що можна мріяти. Тому що ми дивимося ж на європейські країни, от нехай на нас так дивляться. Це те, чого треба прагнути.                                                                                                                                                                                                                                              Наталія Ворожбит


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

Щоб українці поверталися, потрібно створити візію повоєнної держави

Published

on


Україна має вже зараз визначити, якою буде держава після війни, щоб люди, які виїхали за кордон, бачили перспективу повернення. Українська діаспора прагне брати участь у формуванні цієї візії та в ухваленні рішень про відбудову.

Про це голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) Ярослава Хортяні розповіла кореспонденту Укрінформу на полях міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні.

«Ми запитуємо українок з усього світу, чи повернуться вони. Й лунає чимало голосів, що так. Але щоб люди справді захотіли повернутися, їм потрібно показати візію майбутнього. Якою буде Україна після війни?» – сказала Хортяні.

За її словами, федерація розпочала цю розмову ще на конференції в Будапешті у 2024 році, куди запросила українок, змушених виїхати через війну. Обговорення продовжили на конференції в іспанській Малазі у 2025 році, після якої напрацювали дорожню карту дій.

Хортяні бачить повоєнну Україну демократичною державою, яка спирається на європейські принципи місцевого самоврядування. Важливою умовою відбудови вона назвала прозорий контроль за використанням міжнародної допомоги, та наголосила «українські організації за кордоном можуть долучитися до такого моніторингу завдяки своїм зв’язкам із партнерами в країнах проживання».

Водночас, наголосила вона, відбудова має відповідати потребам людей. Потрібна також програма, яка допоможе охочим повернутися до України та застосувати набутий за кордоном досвід. Для цього, на переконання голови СФУЖО, діаспора повинна мати повноцінний голос у владі.

«Я бачу Україну, в парламенті якої є і наша присутність. Раз вже є закон про множинне громадянство, то ми не просто за те, щоб мати український паспорт, але без прав, а за те, щоб ми могли брати повну участь і у процесах відновлення, відбудови України. Наша критика й наполегливість у діалозі з владою – це не конкуренція з нею. Ми говоримо не проти, а заради України. Наш голос має бути почутий», – наголосила вона.

Одним із практичних шляхів такої участі Хортяні назвала роботу в Альянсі діаспори з відновлення України, співголовою якого її нещодавно обрали.

За словами Хортяні, представниці СФУЖО вже працюють у тематичних групах Альянсу, зокрема над питаннями людського капіталу та регіонального відновлення. Тож вона сподівається, що напрацювання українських жіночих організацій будуть представлені на наступній Конференції з відновлення України, яка має відбутися у січні 2027 року в Таллінні.







У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова

1 / 16

Читайте також: Історія в коробці: як діаспора зберігає українську ідентичність

Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн.

Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Жителі, які залишили Олешки, розповіли про випадки смер…

Published

on



В окупованих Олешках на Херсонщині критична гуманітарна ситуація – у місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів. За повідомленнями, там уже є випадки голодної смерті.

Про ситуацію розповів журналіст Олег Батурін, який поспілкувався з мешканцями Олешок, що одними з останніх цього року виїхали з міста. Вони досі підтримують зв’язок зі знайомими, які залишаються в окупації.

За словами співрозмовників журналіста, місцевий ринок майже зник. Продукти там практично неможливо купити – їх можна лише виміняти. Люди збирають портулак на городах, варять його та їдять.

“В Олешках стає все гірше. Є вже випадки голодної смерті. “Базару”, на якому чогось купити майже неможливо – лише виміняти, майже теж немає. Люди рвуть портулак на городі, його варять і їдять”, – розповіли мешканці.

Вони також повідомили, що майже весь час сидять удома через страх виходити на вулицю. Зв’язок у місті дуже поганий і лише зрідка відновлюється.

Проте співрозмовники Батуріна не підтвердили повідомлення про те, що люди їдять собак або щурів. Журналіст зазначив, що через зруйновану інфраструктуру, заміновані дороги, небезпеку обстрілів і відсутність зв’язку мешканці можуть не знати, що відбувається в інших частинах міста.

Про критичну гуманітарну ситуацію в Олешках також заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації домогтися доступу до міста для доставки гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних.

За його словами, в Олешках бракує не лише їжі, а й ліків, чистої води, електроенергії та медичної допомоги. У таких умовах залишаються й діти.

Олешки були окуповані росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який наразі є природною перепоною між звільненою та окупованою частинами Херсонщини.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Понад 3 мільярди гривень єдиного податку отримали бюджети Одещини

Published

on


За сім місяців поточного року до місцевих бюджетів Одещини надійшло 3,1 млрд грн єдиного податку

Про це повідомили в пресслужбі ГУ ДПС в Одеській області.

«За січень – липень 2026 року суб’єктами господарювання Одещини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплачено до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн єдиного податку. Це на 9,7 %, або на 0,3 млрд грн  більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року», – зазначив у повідомленні начальник Головного управління ДПС в Одеській області Юрій Гурський.

Із загальної суми, фізичними особами – підприємцями сплачено 2,1 млрд грн єдиного податку, що на 9,6 % більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Сільськогосподарські виробники — платники єдиного податку IV групи сплатили до бюджетів громад 0,6 млрд грн єдиного податку, що на 13 більше, ніж за січень — липень 2025 року.

Юридичні особи, які обрали ІІІ групу єдиного податку, сплатили 0,4 млрд грн, що на 5,6 % більше, ніж за 7 місяців 2025 року



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.