Як передає Укрінформ, про це повідомляє інформагентство Qırım Haber Ajansı.

«Кримськотатарське кіно – це не лише сфера мистецтва, а й простір пам’яті. Під час фестивалю ми побачили роботи про депортацію, тугу за Батьківщиною, ідентичність, мову, віру, культурну спадщину, прагнення повернутися та боротьбу народу за своє існування», – сказала на церемонії закриття директорка фестивалю Неше Сарисой Каратай.

Фестиваль організував фонд Emel Kırım за підтримки Міністерства культури і туризму Туреччини, Турецького агентства зі співробітництва та координації, Управління у справах турків за кордоном та споріднених громад та Генерального управління кінематографії Туреччини.

На участь у триденному фестивалі було подано близько 30 робіт, створених у 2024-2026 роках. До конкурсної програми відібрали 16 документальних фільмів, безпосередньо пов’язаних з історією, ідентичністю та суспільною пам’яттю кримських татар.

У другий день фестивалю в кінотеатрі Yeşilçam стамбульського Культурного центру Ататюрка показали, зокрема, документальну стрічку директорки турецького бюро інформагентства QHA Есми Касар «70-річний платан: Товариство культури та взаємодопомоги кримських тюрків».

«Я хотіла задокументувати боротьбу за збереження ідентичності, культури та мови, передати її історії, залишити свідчення про те, як ці люди намагалися передати свою культуру й ідентичність від покоління до покоління», – сказала Есма Касар перед показом.

За її словами, одним із завдань кримськотатарських кінематографістів є збереження традицій, спогадів, свідчень та культурних цінностей для майбутніх поколінь.

У церемонії закриття в кінотеатрі Atlas 1948 взяв участь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він нагадав, що історію кримськотатарського кінематографа відраховують від фільму «Алім», знятого у 1926 році, та звернув увагу на складні умови, в яких сьогодні створюються фільми про Крим і кримських татар.

«Зараз, звичайно, нелегко знімати кіно в окупованому Криму та Києві під бомбардуваннями. Але ми сподіваємося, що дуже скоро ця війна закінчиться і кримськотатарський народ знову житиме на своїй рідній землі за своєю вільною волею», – сказав Джемілєв.

За результатами конкурсу нагороду за найкращий документальний фільм отримала стрічка режисерки Крістіни Пашин «Закарбоване в пам’яті», присвячена історичним зв’язкам українців і кримських татар та суспільній пам’яті.

«Наш документальний фільм розповідає не лише про те, як кримські татари підтримують Україну в цій війні, а й про те, як вони допомагають біженцям, борються за звільнення політичних в’язнів, яких утримують у російських в’язницях у Криму, та намагаються вижити в умовах війни. Для мене велика честь мати можливість розповісти цю історію світові», – сказала режисерка.

Спеціальну нагороду журі – премію з прав людини імені Ервіна Ібрагімова, отримав документальний фільм “Палаюче серце” режисерки Елмаз Асан.

Почесні нагороди за внесок у кримськотатарський національний рух та культуру вручили Сафінар Джемілєвій та голові Міжнародного комітету Криму Інджі Боуман.

Як повідомляв Укрінформ, 22-27 вересня у Львові відбудеться кінофестиваль короткометражних фільмів LIFF WIZ-ART.

Фото: QHA

Британський гурт Pet Shop Boys опублікував нову пісню A Top Secret Washing Machine («Надсекретна пральна машина»).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Українська програма розпочнеться ще 1 жовтня відкриттям виставки сучасної української ілюстрації Yellow & Blue, створеної клубом ілюстраторів Pictoric. Її покажуть у Palazzo Blu, де експозиція триватиме до 10 січня 2027 року.

Офіційне відкриття Pisa Book Festival відбудеться 2 жовтня.

У межах серії зустрічей «Голоси з України» письменник Андрій Курков представить книжку «Наша щоденна війна» (La nostra guerra quotidiana). Зокрема, він говоритиме про досвід України та повномасштабної війни з погляду письменника. Розмова відбудеться за участі Массімо Тріа і Франчески Ладзарін.

Зустрічі з письменницями й перекладачками продовжать українську програму 3 жовтня.

Так, Олена Костюкович представить книжку «Київ. Фортеця над прірвою», присвячену історії, культурі та стійкості Києва.

Письменниця й перекладачка Ярина Груша, лавреатка міжнародної премії Viareggio-Versilia, презентує роман «Синій альбом» (L’album blu), який вийшов у видавництві Bompiani. У книжці особиста історія авторки переплітається з історією України.

Крім того, Олена Пономарева проведе читання «Поезія війни», присвячені досвідам людей, чиї життя змінила російська агресія.

Історик Етторе Чіннелла 4 жовтня прочитає лекцію «Київська Русь і європейське Середньовіччя: біля витоків української цивілізації».

Pisa Book Festival заснували 2003 року для підтримки незалежних італійських видавництв. Щороку восени фестиваль об’єднує у Пізі видавців, письменників, перекладачів, ілюстраторів та інших представників книжкової галузі. У програмі – презентації книжок, зустрічі з авторами, дискусії, майстеркласи, перекладацькі семінари та читання.

Окремим напрямом є Pisa Book Translation Awards – премія для перекладної літератури, виданої незалежними видавництвами.

Щороку фестиваль також обирає почесну країну-гостю, літературі й культурі якої присвячують окрему програму.

У 2026 році фестиваль відбудеться в 24-те: до нього долучаться понад 90 незалежних італійських видавництв, а програма охопить понад 100 подій за участі більш як 200 гостей.

Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч Україна візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу.

Фото: Читомо