Політика
Головним критерієм роботи послів має бути обсяг зброї та фінансової допомоги для України
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним критерієм ефективності українських посольств має бути обсяг залученої для України зброї, фінансування та політичної підтримки.
Про це глава держави повідомив під час виступу на нараді послів, передає кореспондент Укрінформу.
“Якість роботи посольства повинна вимірюватись обсягом зброї, яку Україна отримує, фінансів, які Україну підтримують, політичних рішень і конкретних кроків, які тиснуть на ворога. Це — чітка головна рамка. Посол України повинен знати, скільки ракет для ППО є в країні і як зробити так, щоб ракети були не десь там на складах, а в наших пускових, тут, в Україні. Ракети для всіх систем, про які, я казав неодноразово, зброя для нашої бойової авіації, все, що потрібно для наших дронів — це ваша і наша спільна робота”, — зазначив він.
Зеленський наголосив, що інструменти роботи українських дипломатів мають визначатися особливостями країни перебування та поставленими завданнями. За його словами, залежно від обставин ефективною може бути як публічна, так і непублічна дипломатія, а в окремих випадках важливу роль відіграє підтримка громадянського суспільства та медіа.
“Але зброю ви повинні привозити та допомагати усім тим, хто її привозить. Під це повинні бути перебудовані і KPI наших посольств і послів. Зброя потрібна. Ракети потрібні. Фінанси для України потрібні. Все це номер один. Зброя, MilTech – це робота не тільки військових аташе, а також дипломатична робота пряма, особисто послів”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, під час якої сторони обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а також домовилися про подальшу координацію між командами.
Політика
Другий і третій переговорні кластери про вступ до ЄС можуть бути відкриті 13 жовтня
«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів (другого і третього). Це може відбутися вже 13 жовтня, тобто наступного дня після ухвалення відповідного закону (№16119) як ми сподіваємося», – поінформував він.
Ченцов підкреслив, що 13 жовтня запланована міжурядова конференція України та Угорщини, тому закон необхідно ухвалити якнайшвидше.
За його словами, з угорськими партнерами є домовленість про необхідність ухвалення закону найближчим часом, однак про підписання Президентом поки не йшлося.
Він висловив сподівання, що підписання главою держави такого важливого для євроінтеграції закону не займе багато часу.
«Я вважаю, що нам вдалося збалансувати цей законопроєкт. З одного боку ухвалення законопроєкту дозволить нам виконати наші домовленості по нацменшинах, і це не лише Угорщина, а й сусідні з нами держави, які проявляють інтерес до цього питання», – додав віцепремʼєр.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.
За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.
Політика
Комітет ВР рекомендував ухвалити закон про освіту мовами нацменшин
Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому проєкт закону щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.
Як передає Укрінформ, законодавча ініціатива була підтримана одноголосно депутатами-членами Комітету.
«Цей законопроєкт розроблений для впорядкування діяльності класів та осіб, які навчаються мовами національних меншин або корінних народів. Законопроєкт збалансований і пропрацьований разом з урядом. Він також погоджений з нашими партнерами», – зазначив голова Комітету Сергій Бабак.
За його словами, документ прописаний таким чином, щоб забезпечити національні інтереси України і водночас дати право розвиватися національним меншинам.
Очікується, що парламент винесе законопроєкт на голосування 12 жовтня.
Законодавча ініціатива сприятиме розблокування Угорщиною відкриття двох переговорних кластерів для вступу у ЄС.
Оновлюється…
Політика
Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС
Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.
Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.
За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.
Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.
Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.
«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.
Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.
Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.
Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.
Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.
Фото: pixabay.com
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство4 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Одеса6 днів agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Події1 тиждень agoУ Львові відбудеться фестиваль «Земля Поетів»
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
