Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

Працівники ДБР провели першочергові слідчі дії на місці детонації. Слідство перевіряє дві версії — порушення під час перевезення та розвантаження боєприпасів або диверсія.

“Життя українських військовослужбовців є найвищою цінністю. ДБР встановить усі обставини трагедії та надасть правову оцінку діям кожного, чиї рішення, дії або бездіяльність могли призвести до тяжких наслідків”, — наголосили в бюро.

Неконтрольована детонація на військовому обʼєкті на околиці Хмельницького сталася 31 липня близько 11:55 і тривала майже до кінця дня, нагадали в ДБР.

Працівники ДБР у взаємодії з командуванням Сил спеціальних операцій Збройних сил України, Національною поліцією і Державною службою з надзвичайних ситуацій працюють на місці події та беруть участь у ліквідації її наслідків.

Станом на 3 серпня п’ятеро військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. За попередніми даними, вони розвантажували боєприпаси на складі військової частини.

Одна із версій слідства — можливе порушення правил під час перевезення або розвантаження боєприпасів, яке могло спричинити перший вибух і подальшу детонацію.

Також перевіряється версія диверсійних дій, спрямованих на знищення озброєння.

Під час пошукових робіт виявлені фрагменти тіл. Їх передали для проведення судово-медичних та молекулярно-генетичних експертиз, які мають встановити особи загиблих. Призначені й інші необхідні експертизи.

Внаслідок вибухів восьмеро військовослужбовців отримали травми різного ступеня тяжкості. Загрози їхньому життю немає. Інформація про травмованих цивільних не надходила.

Слідчі вже допитали командування та військовослужбовців частини, а також потерпілих. Вилучена документація, яка стосується зберігання, перевезення та розвантаження боєприпасів.

Після завершення детонації був проведений попередній огляд місця події.

Працівники ДСНС продовжують розмінування території за межами військового об’єкта. Для подальшої роботи безпосередньо на полігоні буде створена спеціальна комісія.

Також триває фіксація пошкоджень житлових будинків та іншого майна поблизу військового об’єкта.

Попередня кваліфікація — порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, яке спричинило тілесні ушкодження кільком особам (ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України).

Досудове розслідування триває. Кримінальне провадження перебуває на особистому контролі керівництва ДБР.

Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Як повідомляв Укрінформ, у Хмельницькій області зведені сили ДСНС продовжують ліквідацію наслідків вибухів на полігоні військової частини Сил спецоперацій ЗСУ 31 липня.

Фото ілюстративне

ід час патрулювання пляжу Ланжерон інспектори велопатруля виявили легковий автомобіль, який опинився просто на пішохідних сходах. Транспортний засіб повністю заблокував рух для відпочивальників та створив аварійну ситуацію в зоні, де зазвичай гуляє велика кількість людей з дітьми.

Коли охоронці порядку підійшли до кермувальника за роз’ясненнями, той спробував виправдати свій дивний маневр невлаштованістю в місті. Чоловік заявив патрульним, що він приїжджий, абсолютно не знає тутешньої місцевості й тому просто вчасно не помітив, що дорога переходить у круті сходи. Втім, такі аргументи не звільняють водіїв від обов’язку бути гранично уважними за кермом та неухильно дотримуватися дорожніх знаків і розмітки.

За вчинене правопорушення велопатрульні винесли відносно чоловіка адміністративну постанову за частиною 3 статті 122 КУпАП — через порушення правил зупинки та стоянки, що створюють суттєві перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці людей. Оскільки автомобіль застряг і заважав пішоходам, на місце викликали спецтехніку, і машину оперативно евакуювали на штрафмайданчик.

«Завершили один із ключових етапів вступної кампанії 2026 року – подання заяв на вступ до університетів. Цього року вступники подали заяв на 28% більше, ніж торік. І це за умов, що цьогоріч один вступник міг подати максимум 10 заяв замість 15. Традиційно найбільше заяв подано на менеджмент, психологію та філологію, але зріс попит на комп’ютерні науки та кіберзахист. Водночас бачимо помітне зростання інтересу до спеціальностей з особливою підтримкою. Серед них – будівництво та цивільна інженерія, електрична інженерія, автоматизація і робототехніка, машинобудування. Це важливий сигнал для університетів і держави, адже йдеться про підготовку фахівців, яких уже потребують економіка та відбудова», – зазначив Трофименко.

Водночас, як додав він, остаточна картина буде зрозуміла після надання рекомендацій і зарахування.

Так, за даними МОН, на менеджмент вступники подали 105 301 заяву (79 317 заяв у 2025 році), на психологію – 66 774 (64 009 – у 2025 році), на філологію – 61 410 (58 611 – у 2025 році).

Також до десятки популярних спеціальностей увійшли:

• маркетинг – 49 345 заяв (41 868 у 2025 році);
• економіка та міжнародні економічні відносини – 42 893 (36 917 у 2025 році);
• комп’ютерні науки – 40 755 (35 958 у 2025 році);
• фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок – 37 667 (25 293 у 2025 році);
• право – 33 447 (44 088 у 2025 році);
• середня освіта – 31 265 (28 649 у 2025 році);
• кібербезпека та захист інформації – 30 363 (у минулому році до десятки найпопулярніших спеціальностей входила інженерія програмного забезпечення – 26 332 заяви).

За кількістю поданих заяв лідирує Національний університет «Львівська політехніка» – 59 676.

Львівський національний університет імені Івана Франка – 46 601.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 39 188.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 34 323.

Державний торговельно-економічний університет – 26 247.

Карпатський національний університет імені Василя Стефаника – 24 322.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 23 240.

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана – 22 925.

Національний університет «Одеська юридична академія» – 19 508.

Луцький національний технічний університет – 19 263.

Також, як зазначили в МОН, порівняно з минулим роком зросла кількість заяв на низку спеціальностей, які мають державну підтримку.

Так, на середню освіту вступники подали 31 265 заяв (у 2025 році – 28 649).

На спеціальність будівництво та цивільна інженерія – 23 822 (14 740 – у 2025 році).

Автомобільний транспорт – 17 861 (12 847 у 2025 році).

Агрономія – 16 984 (12 379 у 2025 році).

Електрична інженерія – 16 366 (10 418 у 2025 році).

Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка – 15 365 (10 009 у 2025 році).

Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка – 8 797 (6 595 у 2025 році).

Машинобудування – 8 634 (7 060 у 2025 році).

Агроінженерія – 8 547 (5 979 у 2025 році).

Харчові технології – 8 070 (6 868 у 2025 році).

Як повідомляв Укрінформ, станом на 28 липня вступники у заклади вищої освіти подали понад 800 тис. заяв.

Фото: Freepik/standret