Суспільство
Детонація на полігоні у Хмельницькому: слідство перевіряє дві версії
Слідство перевіряє дві основні версії неконтрольованої детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне бюро розслідувань.
Працівники ДБР провели першочергові слідчі дії на місці детонації. Слідство перевіряє дві версії — порушення під час перевезення та розвантаження боєприпасів або диверсія.
“Життя українських військовослужбовців є найвищою цінністю. ДБР встановить усі обставини трагедії та надасть правову оцінку діям кожного, чиї рішення, дії або бездіяльність могли призвести до тяжких наслідків”, — наголосили в бюро.
Неконтрольована детонація на військовому обʼєкті на околиці Хмельницького сталася 31 липня близько 11:55 і тривала майже до кінця дня, нагадали в ДБР.
Працівники ДБР у взаємодії з командуванням Сил спеціальних операцій Збройних сил України, Національною поліцією і Державною службою з надзвичайних ситуацій працюють на місці події та беруть участь у ліквідації її наслідків.
Станом на 3 серпня п’ятеро військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. За попередніми даними, вони розвантажували боєприпаси на складі військової частини.
Одна із версій слідства — можливе порушення правил під час перевезення або розвантаження боєприпасів, яке могло спричинити перший вибух і подальшу детонацію.
Також перевіряється версія диверсійних дій, спрямованих на знищення озброєння.
Під час пошукових робіт виявлені фрагменти тіл. Їх передали для проведення судово-медичних та молекулярно-генетичних експертиз, які мають встановити особи загиблих. Призначені й інші необхідні експертизи.
Внаслідок вибухів восьмеро військовослужбовців отримали травми різного ступеня тяжкості. Загрози їхньому життю немає. Інформація про травмованих цивільних не надходила.
Слідчі вже допитали командування та військовослужбовців частини, а також потерпілих. Вилучена документація, яка стосується зберігання, перевезення та розвантаження боєприпасів.
Після завершення детонації був проведений попередній огляд місця події.
Працівники ДСНС продовжують розмінування території за межами військового об’єкта. Для подальшої роботи безпосередньо на полігоні буде створена спеціальна комісія.
Також триває фіксація пошкоджень житлових будинків та іншого майна поблизу військового об’єкта.
Попередня кваліфікація — порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, яке спричинило тілесні ушкодження кільком особам (ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України).
Досудове розслідування триває. Кримінальне провадження перебуває на особистому контролі керівництва ДБР.
Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.
Як повідомляв Укрінформ, у Хмельницькій області зведені сили ДСНС продовжують ліквідацію наслідків вибухів на полігоні військової частини Сил спецоперацій ЗСУ 31 липня.
Фото ілюстративне
Суспільство
Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»
Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.
Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.
Відзначення планується у кількох номінаціях.
Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.
«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.
Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:
- Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;
- Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;
- Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;
- Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;
- Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;
- Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».
Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.
У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.
Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.
Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.
Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.
Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.
Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.
Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.
Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.
15:39, 10 вересня
Надійне джерело
У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.
Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.
Про це повідомили в Одеській міській раді.
Що вже зробили в лікарнях і школах
Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.
Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.
Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.
Що з когенераційними установками
Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.
Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.
Скільки Пунктів незламності працює в Одесі
Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.
В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.
За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.
Читайте також
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Війна6 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів