Суспільство

екскомандувачу логістики Повітряних сил повідомили про підозру

Published

2 місяці ago

06.08.2026

Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ у незаконному збагаченні на майже ₴21 мільйон.

Як передає Укрінформ, про це повідомило ДБР.

За даними слідства, починаючи з 2019 року фігурант і члени його родини набули активів загальною вартістю понад ₴20 мільйонів.

Їх вартість неможливо підтвердити законними доходами підозрюваного та його близьких, заявили у ДБР.

Серед виявленого майна:

чотири земельні ділянки у Житомирській області вартістю майже 475 тис. грн;

чотири автомобілі загальною вартістю понад 6,8 млн грн;

апартаменти у Буковелі вартістю понад 1,9 млн грн;

три квартири у Києві загальною вартістю майже 5,3 млн грн;

дві квартири у Вінниці вартістю 1,8 млн грн;

квартира у Житомирі вартістю майже 439 тис. грн;

три житлові будинки поблизу Житомира загальною вартістю понад 2,4 млн грн;

п’ять нежитлових приміщень у Житомирі та передмісті загальною вартістю понад 544 тис. грн;

– гараж поблизу Житомира вартістю 440 тис. грн.

“Щоб приховати фактичну належність активів, майно оформлювали на близьких осіб, зокрема цивільну дружину, батьків, сина та кума. Водночас, за даними слідства, фактичним власником і розпорядником майна залишався підозрюваний”, – поінформували у ДБР.

Фігуранту повідомили про підозру у набутті активів, вартість яких більше ніж на 6,5 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи (ст. 368-5 Кримінального кодексу України).

Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також підозрюваному вручили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 21 млн 3 тис. грн застави.

Слідчі ДБР встановлюють джерела походження коштів, за які було придбане майно, і перевіряють наявність інших активів, що можуть належати підозрюваному.

Як зазначив у Фейсбуці генеральний прокурор Руслан Кравченко, “у лютому цього року ми вже повідомили про підозру тодішньому командувачу логістики командування Повітряних сил ЗСУ у справі про розкрадання бюджетних коштів, виділених на будівництво стратегічних оборонних споруд для української авіації. Тепер слідство встановило нові обставини”.

Читайте також: В Одесі запобігли замовному вбивству судді – у ДБР розповіли деталі

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року правоохоронці викрили командувача логістики командування Повітряних сил ЗСУ Андрія Українця і начальника управління Служби безпеки України в Житомирській області Володимира Компаниченка на отриманні хабаря.

26 лютого їм оголосили підозри. Як нагадав тоді генпрокурор Кравченко, “йшлося про 1,4 млрд грн, виділених на будівництво збірно-розбірних укриттів для літаків. Після того, як перевірки встановили невідповідність конструкцій вимогам інженерного захисту, посадовці намагалися “вирішити питання” − запропонували та надали 13,8 млн грн (1% від загальної суми договорів) за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення “лояльних” приватних аудиторів для підготовки формальних позитивних висновків щодо якості робіт”.

Фото: ДБР

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

1 годину ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

1 годину ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

1 годину ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.