Одеса
«Герань-4 Сикер» — нова загроза для Одещини та суден
Реактивний ударний безпілотник Герань-4. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росія застосовує модернізовані реактивні дрони “Герань-4 Сикер”. Ці безпілотники вже використовують для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Тепер росіяни змінили конструкцію дрона та встановили на нього оптичну систему наведення. Це може зробити атаки точнішими навіть у разі втрати зв’язку з апаратом.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Мілітарний.
Нова система
Як повідомляє “Мілітарний” за результатами аналізу оприлюднених фотографій, росіяни переробили носову частину “Герані-4 Сикер”. У ній встановили компактний оптичний модуль. Нова система дає змогу здійснювати донаведення на ціль під час зниження для атаки. Завдяки цьому дрон може точніше рухатися до цілі навіть після втрати зв’язку.
Крім того, на безпілотнику помітили додаткову фіксовану камеру. OSINT-дослідники ідентифікували її як китайську Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона потрібна для первинного огляду місцевості та ширшого бачення обстановки. Також є версія, що її можуть використовувати для виявлення дронів-перехоплювачів.
Небезпека для суден
Росія вже активно застосовує реактивні “Герані” під час атак. Зокрема, їх використовують проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі. Модернізація “Герані-4 Сикер” може посилити загрозу для Одещини. Оптичне наведення дозволяє апарату уточнювати напрямок польоту безпосередньо під час атаки. Це особливо важливо для ударів по цілях, які можуть змінювати своє положення.
Читайте також:
За заявленими характеристиками, дальність польоту “Герані-4 Сикер” становить до 550 кілометрів. Крейсерська швидкість — близько 300 км/год, а маса бойової частини — 50 кілограмів.
Що відомо про “Герань-4”
Перше застосування реактивної “Герані-4” зафіксували на початку травня 2026 року. Тоді апарат потрапив у приціл українського дрона-перехоплювача. За даними ГУР, базова дрон має довжину близько 3,6 метра, розмах крила — 3,05 метра, а максимальна злітна маса може сягати 450 кілограмів. Стандартна бойова частина важить близько 50 кілограмів.
На різних зразках дрона виявили два типи китайських турбореактивних двигунів. Один із них має тягу близько 160 кгс, інший — близько 200 кгс. Потужніший двигун також використовують у реактивному дроні “Герань-5”.
Новий планер дозволяє “Герані-4” активно маневрувати на швидкості 300–400 км/год. Максимальна швидкість сягає 500 км/год, висота польоту — 5000 метрів, а дальність базової версії становить близько 450 кілометрів.
Висока швидкість таких дронів ускладнює їхнє перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.
Росія нарощує удари
На початку червня 2026 року тодішній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що Росія планує суттєво збільшити застосування реактивних ударних безпілотників. Їхня частка в повітряних атаках може сягнути 50%. Від початку року до середини червня російські військові вже застосували 1400 реактивних дронів типів “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”. Для порівняння, за весь попередній рік зафіксували лише 180 таких безпілотників.
Модернізація “Герані-4 Сикер” свідчить про подальший розвиток цього типу озброєння. Росіяни встановили на дрон оптичну систему наведення, а самі реактивні безпілотники вже використовують під час атак на Одещину, зокрема проти портової інфраструктури та суден у Чорному морі.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює атаки на українські порти та дедалі частіше застосовує нові типи безпілотників. Через це морський експорт ускладнився, а кількість суден, які заходять до українських портів, тимчасово зменшилася. Водночас у Військово-морських силах наголошують, що ситуація не є безвихідною.
Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує атакувати Одесу та Одещину, використовуючи різні види озброєння та змінюючи маршрути ударів. Ворог намагається перевантажити українську ППО, виснажити її та знайти слабкі місця в системі захисту. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російських об’єктах, зокрема в Чорному морі. Нові атаки можуть стати частиною тривалої боротьби за контроль над морською логістикою.
Одеса
Атака на Одещину: в Молдові вибухнув реактивний дрон РФ
Місце вибуху дрона. Фото: Поліція Молдови
У Молдові неподалік Кишинева вибухнув безпілотник із турбореактивним двигуном. Його уламки знайшли біля села Колониця, приблизно за сотню кілометрів від кордону з Одеською областю. Молдова назвала інцидент наслідком російської війни проти України.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Міністерство закордонних справ Молдови та Генеральний інспекторат поліції країни.
Реклама
Вибух біля Кишинева
Потужний вибух жителі передмість Кишинева почули вранці 18 вересня. Перші дзвінки до служби 112 надійшли близько 04:20. Люди повідомляли не лише про гучний звук, а й про яскравий спалах у небі. Поліція розпочала пошуки та приблизно через вісім годин виявила місце вибуху на відкритій місцевості поблизу села Колониця. На полі знайшли уламки безпілотного апарата, розкидані в радіусі близько 100 метрів, зокрема його двигун. На місці працювали фахівці техніко-вибухового підрозділу поліції. За попередніми висновками молдовської сторони, йдеться про безпілотний апарат із турбореактивною силовою установкою. Конкретну модель дрона офіційно поки не назвали.
Молдова засудила атаку
Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент біля Колониці та заявило, що він став черговим серйозним наслідком російської агресії проти України. У відомстві наголосили, що російські атаки створюють небезпеку не лише для України, а й для сусідніх держав. Будь-яке несанкціоноване проникнення у повітряний простір Молдови там назвали грубим порушенням суверенітету країни.
“Наслідки російських атак на Україну не зупиняються на її кордонах. Будь-яке несанкціоноване проникнення у повітряний простір Республіки Молдова є неприйнятним і становить серйозне порушення суверенітету нашої країни”, — заявили у МЗС Молдови.
Читайте також:
Кишинів також закликав Росію припинити дії, які створюють загрозу життю людей та безпеці держав регіону.
Що вибухнуло в Молдові
У соцмережах та OSINT-спільноті з’явилася версія, що біля Кишинева могла впасти російська S8000 Banderol. Цей реактивний ударний апарат у різних джерелах називають дроном або ракетою-дроном. Однак молдовські правоохоронці та МЗС наразі не підтверджували, що знайдені уламки належать саме S8000 Banderol. Офіційно йдеться про компоненти безпілотного апарата з турбореактивною силовою установкою, тому остаточний тип і модель апарата ще встановлюють.
Атаки на Одесу
Новини.LIVE писали, що у ніч на 18 вересня росіяни масовано атакували Одесу та область безпілотниками, “Бандеролями” та КАБами. Внаслідок ударів постраждали люди, пошкоджені житлові будинки, підприємство, склади та автомобілі.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у ніч на 17 вересня росіяни атакували Одещину баражуючими боєприпасами та реактивними дронами. В Одесі пошкоджені багатоповерхівки, приватні будинки, дитсадок та автомобілі, загалом постраждали семеро людей.
Раніше Новини.LIVE інформували, що 16 вересня росіяни атакували Одесу реактивним безпілотником. У місті загинула людина, а в області росіяни пошкодили приватний будинок і складську будівлю, ще одна людина постраждала.
Одеса
Румунськомовний клас в Орлівці на Одещині відновили після закриття
Хлопчик тримає глобус. Фото ілюстративне: УНІАН
У селі Орлівці на Одещині знову відкриють перший клас із навчанням румунською мовою. Його створили на початку навчального року, але вже через чотири дні закрили. Ситуація набула міжнародного розголосу, а до її вирішення долучилися дипломати та президенти України й Румунії.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Генеральне консульство Румунії в Одесі.
Реклама
Румунськомовний клас повертають
Рішення про відновлення першого класу з навчанням румунською мовою ухвалили після зустрічі 18 вересня. До Орлівки приїхав генеральний консул Румунії в Одесі Клаудіу Тетару, який провів переговори з представниками місцевої та районної влади, керівництвом школи й батьками.
Після цього педагогічна рада школи погодилася повторно відкрити клас, а рішення затвердила місцева влада Рені. Семеро дітей, яких повторно зарахували до нього, мають повернутися до навчання румунською мовою у понеділок, 21 вересня.
“За результатами обговорень педагогічна рада школи в Орлівці ухвалила рішення повторно відкрити 1-й клас із викладанням румунською мовою. Згодом це рішення затвердила місцева влада Рені. Починаючи з понеділка, 21 вересня цього року, семеро повторно зарахованих дітей відновлять навчання румунською мовою”, — йдеться у заяві.
Читайте також:
Чому клас закрили
Історія розпочалася ще на початку навчального року. Перший клас із навчанням румунською мовою відкрили в Орлівці 1 вересня після звернень батьків та попередніх переговорів за участю Генерального консульства Румунії в Одесі. Однак навчання тривало лише чотири дні, після чого клас закрили.
У румунських джерелах та повідомленнях представників громади стверджувалося, що батькам пропонували забрати заяви та перевести дітей до класу з українською мовою навчання. Українська сторона публічно не підтверджувала ці твердження та повідомила про перевірку обставин ситуації.
До ситуації долучилися дипломати
Після закриття класу Міністерство закордонних справ Румунії почало з’ясовувати обставини. Румунська сторона звернулася за роз’ясненнями у Бухаресті та Києві, а Генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з місцевою та обласною владою. 17 вересня ситуацію прокоментувало Посольство України в Румунії. Дипломати повідомили, що компетентні українські органи встановлюють усі обставини, пов’язані з роботою румунськомовного класу в Орлівці. У посольстві також наголосили, що Україна гарантує освітні права національних меншин.
Ситуацію обговорили президенти України та Румунії
Питання навчання румунської громади порушили й на найвищому рівні. 18 вересня президент Румунії Нікушор Дан заявив, що румунське МЗС перевіряє ситуацію в Орлівці спільно з українською стороною.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що окремі проблемні ситуації з навчальними закладами та класами з румунською мовою були врегульовані. Він також запевнив, що позиція України полягає у збереженні таких закладів під час війни.
Що буде з румунськомовним навчанням далі
Нинішнє рішення дозволяє семи першокласникам продовжити навчання румунською мовою, однак питання має бути врегульоване і на довгострокову перспективу. Це пов’язано з наступним етапом реформи середньої освіти в Україні, який має розпочатися 1 вересня 2027 року. До цього часу профільні органи України та Румунії мають знайти довгострокове інституційне рішення, яке дозволить зберегти та розвивати навчання румунською мовою для представників румунської громади України.
Раніше Новини.LIVE писали, що у румуномовних селах Одещини раніше виникла загроза закриття старших класів. Батьки та вчителі побоювалися, що після реорганізації шкіл діти втратять можливість здобувати повну середню освіту румунською мовою у своїх громадах. Через це представники громади звернулися до президентів України, Румунії та Молдови.
Також Новини.LIVE повідомляли, школи Одещини, де раніше використовували назву “молдовська мова”, перейшли на румунську. З вересня 2023 року таке рішення спочатку ухвалили три школи, а згодом зміни мали запровадити ще 13 закладів області. У МОН пояснювали це тим, що румунська є державною мовою Молдови та офіційною мовою ЄС.
Одеса
Паркування машини у жовтні 2026 року: тарифи та штрафи в Одесі
Паркомат в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
З початком жовтня в Одесі завершується сезонний режим роботи муніципальних парковок біля моря. Водночас на звичайних міських майданчиках продовжує діяти тариф 30 гривень за годину. За несплату стоянки можна отримати штраф, який у 20 разів перевищує годинну вартість паркування.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на дані Одеської міської ради.
Реклама
Скільки коштує паркування в Одесі
На муніципальних майданчиках для платного паркування в Одесі встановлений тариф 30 гривень за годину. Оплачувати стоянку необхідно з 09:00 до 18:00, а у суботу, неділю та святкові дні користування такими майданчиками безкоштовне.
Для водіїв, які регулярно залишають автомобіль на платних майданчиках, передбачені абонементи. Місячний коштує 2 500 гривень, а річний — 22 800 гривень.
Водночас водіям варто перевіряти дорожні знаки та інформаційні таблички на конкретному майданчику. Не всі місця, де в Одесі фактично залишають автомобілі, належать до муніципальної мережі.
Читайте також:
Паркування в Одесі можуть зробити дешевшим
Водночас у місті обговорюють можливість запровадити пільгові умови для тих, кому доводиться регулярно користуватися платними майданчиками біля дому. Йдеться про багатодітні сім’ї та резидентів — одеситів, які живуть у зонах платного паркування.
Депутат Одеської міської ради, член постійної комісії з питань транспорту і дорожнього господарства Петро Обухов повідомив, що департамент транспорту вже опрацьовує це питання разом із “Одестранспарксервісом”. Серед можливих варіантів — безкоштовне паркування протягом певного часу, дешевші абонементи або пільги в конкретній зоні. Право на них можуть перевіряти електронно та прив’язувати до певного автомобіля.
Окремо розробляють механізм резидентського паркування. Місто має визначити, як водій підтверджуватиме проживання в зоні платного паркування, отримуватиме абонемент та на яких майданчиках він діятиме. Остаточного рішення поки немає — наразі очікують розрахунків і конкретних пропозицій від “Одестранспарксервісу”.
Паркування біля моря у жовтні
Улітку на п’яти муніципальних майданчиках узбережжя діє окремий режим. Йдеться про дві зони біля Ланжерона, парковки біля пляжів Дельфін та Золотий Берег, а також майданчик на Фонтанській дорозі від вулиці Львівської до вулиці Давида Бурлюка. Загалом там облаштовано близько 590 місць.
У курортний сезон година стоянки там коштує 60 гривень, а платний режим діє щодня з 08:00 до 23:00. Проте міська рада встановила такий порядок з 1 травня до 30 вересня. Отже, з 1 жовтня сезонний режим для цих майданчиків завершується.
Водночас це правило не поширюється автоматично на приватні парковки та майданчики, які не перебувають під управлінням комунального оператора. Там власники можуть встановлювати власну вартість стоянки.
Які штрафи загрожують водіям
За неоплату платного паркування передбачений штраф у двадцятикратному розмірі вартості однієї години на відповідному майданчику. Таким чином, за несплату на звичайній муніципальній парковці з тарифом 30 гривень водієві загрожує 600 гривень штрафу.
Окрема відповідальність передбачена за порушення правил зупинки та стоянки. Зокрема, за незаконне використання місця для людей з інвалідністю штраф може становити від 1 020 до 1 700 гривень.
Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі тимчасово заборонили рух транспорту провулком Прохоровським. Обмеження запровадили через аварійні роботи, а відновити проїзд планують аж у середині жовтня.
Новини.LIVE повідомляли, що у жовтні для одеситів ціна природного газу залишиться без змін. Окремо в платіжках буде сума за розподіл газу. Її рахують за річною замовленою потужністю, тому платіж може нараховуватися навіть тоді, коли газ майже не використовували.
Крім того, Новини.LIVE інформували, що для побутових споживачів тариф на електроенергію в Одесі у жовтні становитиме 4,32 грн за кВт⋅год. Він залишиться на тому самому рівні, що діє зараз, відповідно до рішення уряду. Також продовжать діяти оновлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Для побутових споживачів загальна вартість двох послуг перевищує 65 гривень за кубометр з урахуванням ПДВ.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
