Політика
Сибіга: Наші пріоритети – закриття неба та допомога партнерів у енергообладнанні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час відвідин Тернопільщини наголосив, що серед пріоритетів відомства у новому політико-дипломатичному сезоні – отримання допомоги від міжнародних партнерів для закриття неба та в енергообладнанні.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фото: Тернопільська ОВА
“Ми на порозі дуже активного політико-дипломатичного сезону. Україна не мала пауз у своїх зусиллях завершити цю війну. На жаль, світ відпочивав. І зараз з вересня стартує, власне, цей новий політико-дипломатичний сезон. Ми маємо бути максимально готові. Є визначені Президентом України пріоритети. Ми зараз активно над ними працюємо, аби їх втілити. Звичайно, це закрите небо над Україною. Особливо після чергових терористичних російських атак по Києву, по інших місцевостях. Ворог прицільно нищить нашу енергосистему напередодні зими. Тому другий пріоритет, безумовно, це допомога наших партнерів в енергообладнанні. Це генератори, це трансформатори”, – зазначив Андрій Сибіга під час спілкування з медіа.
Він наголосив, що відвідини регіонів допомагають дізнатися про їх реальні потреби, щоб підсилити свої аргументи під час перемовин із партнерами.
“Цьогоріч я провів нараду послів на Чернігівщині, в прифронтовому регіоні. Перед тим відвідував Сумщину. Попередня нарада послів була в Запоріжжі. Ми повинні розуміти потреби всіх наших регіонів, аби дипломатія не стояла осторонь і ця допомога має бути не абстрактною, а вимірюватися конкретними пакетами зброї, конкретними пакетами енергообладнання чи іншими формами підтримки”, – додав Сибіга.
Під час робочого візиту на Тернопільщину глава МЗС відвідав освітні заклади та історичні пам’ятки регіону – Збаразький замок та Вишнівецький палац.
Фото: Тернопільська ОВА
“Ми бачимо, що ворог нищить нашу культурну спадщину. І ця війна ще раз підтвердила, наскільки важливими є наше коріння, мова, ідентичність. Тому дуже важливо зберегти їх в умовах війни. До нас нещодавно приїжджав Генеральний секретар ЮНЕСКО після влучання в Лавру, і ми обговорили додаткові заходи, яким чином нам захистити унікальні історичні пам’ятки, зберегти їх для наступних поколінь. Після розмов з керівництвом цих архітектурних пам’яток у Збаражі та Вишнівці я взяв для себе домашнє завдання з’ясувати, яким чином ми можемо спільно додатково допомогти цим об’єктам і в захисті, а також в розвитку. Адже це справжні перлини України. І я переконаний, після війни вони будуть особливим магнітом для розвитку туризму”, – зазначив Сибіга.
Фото: Тернопільська ОВА
Начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух під час брифінгу за підсумками візиту глави МЗС наголосив, що для регіону дуже важливо налагодити співпрацю з Європейським Союзом і країнами, які нас підтримують, не тільки на рівні лідерів держав, а й також розбудовувати власну горизонтальну дипломатію.
“Це те, над чим сьогодні працюють наші громади, шукаючи міста-партнери по цілому світу. І також сьогодні це те завдання, яке ставить перед нами Президент, шукати на рівні регіонального управління таку взаємодію. Нам важливо налагоджувати співпрацю і між громадянами, і між бізнесом, який уже готовий приїжджати в Україну, вкладати кошти, адже ми знаємо, що завтра за перемогою прийде питання не лише відбудови, а побудови нашої нової країни. Як казав пан міністр, Тернопілля стає хабом, тому що логістична розв’язка у нас – одна з найзручніших в Західній Україні. Очевидно, що таку перевагу потрібно реалізовувати. Тому ми сьогодні хочемо також заручитися цією підтримкою міністерства щодо налагодження таких контактів, тому що це дуже важливо”, – наголосив Пастух.
Як повідомляв Укрінформ, Сибіга візьме участь у неформальному засіданні глав МЗС країн ЄС в Дубліні.
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів