Політика
Путін демонструє «готовність до миру» ескалацією по всіх напрямах
Російський лідер Володимир Путін на тлі заяв про нібито готовність до мирного врегулювання продовжує ескалацію не лише у війні проти України, а й на інших напрямах.
Про це у своєму відеоблозі заявив український дипломат Ігор Долгов.
«Путін свою готовність до миру та мирних переговорів демонструє шляхом ескалації не лише в Україні, а по всіх напрямах», – зазначив Долгов.
За його словами, йдеться, зокрема, про гібридні дії Росії в Європі, підтримку Ірану, провокації щодо Японії та внесок Москви у зміцнення Північної Кореї. «Все це створює, посилює напругу по всьому світі», – наголосив дипломат.
Долгов звернув увагу, що на цьому тлі важливим став саміт Шанхайської організації співробітництва, де Росія вже не відіграє провідної ролі. «Саміти ШОС уже давно не є шоу Путіна. Першу скрипку там грає Китай», – заявив він.
Водночас Пекін, за словами дипломата, відіграє ключову роль у підтримці економік та військових зусиль Росії й Ірану. «Жодна країна не відігравала та не відіграє настільки важливу роль у підтримці економіки і військових зусиль і Росії, і Ірану. Це Китай», – сказав Долгов. Він додав, що саме завдяки Китаю Вашингтону не вдалося досягти максимального ефекту від санкцій проти Москви та Тегерана.
Дипломат також звернув увагу, що Путін під час міжнародних зустрічей продовжує заявляти про нібито прагнення Росії завершити війну.
Зокрема, на зустрічі з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді він заявив, що Москва нібито рухається у напрямку завершення війни проти України. «Що це за напрямок – нам невідомо. Щоденні повітряні тривоги, які майже не припиняються останніми днями, чи щось інше, про що ми ще тут, в Україні, не знаємо», – прокоментував Долгов.
Він також звернув увагу на заяву президента Туреччини Реджепа Ердогана про те, що Путін нібито очікує швидкого мирного завершення війни. «Чого очікує? Невідомо. Ми знаємо, що він почав цю агресію, а тепер чекає», – сказав дипломат.
На думку Долгова, реальні дії Росії суперечать такій риториці. «Путін нібито незадоволений продовженням війни. Також дивно, чого ж він тоді щодня обстрілює Україну, посилає “Шахеди”, ракети і керовані бомби?» – зауважив він.
Окремо Долгов звернув увагу на суперечливі сигнали з боку Сполучених Штатів: на зустріч міністрів фінансів G20 у США був запрошений російський міністр Антон Сілуанов. Водночас, за словами Долгова, американський міністр фінансів Скотт Бессент дав зрозуміти російській стороні, що економічної співпраці до завершення війни не буде. Дипломат також нагадав, що паралельно президент США Дональд Трамп відправляв директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви з таємною місією. «Два несподіваних кроки. Не зрозуміло, не відомо для чого», – сказав Долгов.
За його словами, Трамп водночас заявляє, що новий саміт із Путіним має відбутися лише тоді, коли війна наближатиметься до завершення.
Долгов наголосив, що для України на тлі міжнародних дипломатичних маневрів питання російської ескалації залишається питанням існування держави. «Як бачимо, для них це історія про косаток та білих ведмедів, а для нас це – про виживання держави і нації. А зима тим часом наближається», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, кремлівський диктатор Володимир Путін на пленарній сесії Східного економічного форуму у Владивостоку заявив, що вважає можливим мирне врегулювання війни в Україні, яку Росія сама і розв’язала у 2014 році.
Раніше цього тижня під час переговорів у столиці Киргизстану Бішкеку прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді сказав Путіну, що війна в Україні має припинитися заради людства, і що Нью-Делі підтримуватиме усі мирні зусилля для припинення бойових дій.
Також минулого тижня директор ЦРУ Джон Реткліфф прилетів до Москви з таємною місією. Коментуючи цей неоголошений для союзників візит, президент Дональд Трамп заявив, що США «дуже наполегливо працюють» над припиненням війни в Україні, і що «з візиту Реткліффа до Москви може щось вийти».
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
Україна сподівається на відкриття двох останніх кластерів у перемовинах про вступ у ЄС до кінця року на тлі виборів, які у 2027 році пройдуть у декількох країнах-членах ЄС.
Про це виданню Politico повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.
Україна розглядає зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня як ідеальну нагоду для відкриття решти переговорних розділів у межах процесу вступу до ЄС, сказав Ченцов.
«Добре було б завершити це питання ще цього року, оскільки надалі, з політичної точки зору, це стане надзвичайно складним завданням», — додав він, маючи на увазі майбутні вибори в країнах-членах ЄС.
Ченцов висловив занепокоєння щодо можливого «роз’єднання» процесу вступу України та Молдови. Це побоювання виникло на тлі ідеї Єврокомісії щодо «дорожніх карт» для країн-кандидатів, згідно з якими технічні переговори про вступ мають завершитися у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.
Дотепер заявки обох країн розглядалися як неформально пов’язані між собою.
За словами віцепрем’єра, «дорожні карти» Єврокомісії для країн-кандидатів — які мають бути офіційно представлені столицям держав-членів ЄС до кінця року — не повною мірою відображають прогрес Києва у здійсненні внутрішніх реформ, що є одним із ключових питань для Брюсселя.
Коментуючи встановлені Єврокомісією часові рамки, представник ЄС зазначив: «Ми не можемо підтвердити жодних конкретних термінів завершення технічних переговорів про вступ із Молдовою та Україною. Це залежатиме від темпів реформ, необхідних для вступу, які проводять країни-кандидати».
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна прагне до кінця цього року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу. Політичних перешкод для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС на сьогодні більше немає.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині