У бюджетах Миколаєва, Одеси та Херсона залишаються борги за середньостроковими позиками, які міста отримали ще до початку децентралізації. Загальна сума заборгованості в трьох обласних центрах становить 353,1 мільйона гривень.

Про це йдеться в матеріалі Центру публічних розслідувань.

Станом на сьогодні в обласних центрах Півдня України обліковується така заборгованість за середньостроковими позиками коштом ресурсів єдиного казначейського рахунку:

• Миколаїв – 81,6 мільйона гривень;
• Одеса – 205,4 мільйона гривень;
• Херсон – 66,1 мільйона гривень.

Такі позики міста отримували для забезпечення бюджетної сфери, зокрема освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. До 2014 року держава визначала соціальні стандарти, які мали забезпечуватися на місцевому рівні.

За даними матеріалу, державні розрахунки не завжди були коректними, через що частина місцевих бюджетів залучала додаткові кошти.

Інфографіка ЦПР

Наприкінці 2014 року, після початку процесу децентралізації, скасували норму Бюджетного кодексу, яка регулювала надання середньострокових позик. Також втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України, що визначала порядок їх надання.

Водночас у прикінцевих положеннях Бюджетного кодексу з’явився пункт 21, відповідно до якого погашення цієї заборгованості не здійснюється до законодавчого врегулювання питання.

Із 2015 року тривають спроби визначити правовий статус заборгованості на суму 9 мільярдів гривень. Кабінет Міністрів кілька разів намагався врегулювати питання шляхом розроблення постанов про стягнення коштів із місцевих бюджетів, вважаючи їх позикою. Однак такі проєкти відхиляли, оскільки постанова уряду має нижчу юридичну силу, ніж закон.

Водночас стаття 44 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік зобов’язувала Кабмін розробити законопроєкт про списання цієї заборгованості. Зазначена норма, як ідеться в матеріалі, виконана не була.

Таким чином, питання погашення та правового статусу старих середньострокових позик залишається неврегульованим протягом багатьох років.

Ірина Глухова

Росія здійснила чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області. Внаслідок удару пошкоджено буксир Tedy під іноземним прапором. Про це повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України, передає Бессарабія.UA.

Внаслідок атаки двоє членів екіпажу — громадяни Азербайджану — загинули.

Ще двоє громадян Азербайджану постраждали та були госпіталізовані. Шістьом іншим членам екіпажу надали необхідну допомогу на місці, госпіталізація їм не знадобилася.

«Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільні судна та портову інфраструктуру України, створюючи пряму загрозу для українських та іноземних моряків.

Україна фіксує кожен такий випадок та продовжує інформувати міжнародних партнерів про системні російські атаки на цивільне судноплавство і транспортну інфраструктуру», — наголосили у міністерстві.

Українські аграрії ризикують зустріти 2027 рік із залишками врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть працювати на колишніх потужностях через пошкодження. Це вже позначається на цінах: частину зерна фермери змушені продавати за собівартістю або навіть у збиток. Через це навантаження на порти залишатиметься критичним.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Реклама

Проблеми портів

За словами Марчукв відновлення роботи морського коридору саме по собі не вирішить проблему експорту. За його словами, для повернення до роботи після відкриття моря Україні знадобиться близько місяця або трохи більше. Водночас портова інфраструктура зазнала значних пошкоджень, тому колишніх обсягів відвантаження досягти не вдасться. За оцінкою Марчука, за нормальної роботи українським портам потрібно щомісяця експортувати щонайменше 6–7 млн тонн, щоб вивозити новий урожай і перехідні залишки.

Однак після відновлення морського експорту в кращому випадку вдасться відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць.

“В умовах хорошого нового врожаю і ще перехідних залишків минулого сезону нам щомісяця потрібно відвантажувати не менше 6–7 мільйонів тонн. А коли море відновиться, у кращому випадку нам вдасться експортувати близько 4,5 мільйонів тонн”, — зазначив Марчук.

Зерно продають дешевше

Через нестачу портових потужностей Україна може увійти в новий маркетинговий рік у липні 2027-го з нереалізованими запасами. Водночас Марчук наголосив, що відновлення морського експорту все одно буде важливим, оскільки без нього залишки були б значно більшими.

Проблема вже впливає на доходи аграріїв. Через обмежені можливості для вивезення врожаю виробники змушені погоджуватися на нижчі ціни.

“Товаровиробники продають свої культури в кращому випадку в ціну собівартості, якщо є така можливість. Але переважно зерно грубо продається в збиток”, — сказав Марчук.

За його словами, морський експорт важливо відновити незалежно від того, станеться це у вересні, жовтні чи листопаді. Порти мають працювати і взимку, адже саме морські перевезення дають змогу вивозити зернові та олійні культури й приймати нові судна.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські удари вплинули на морське судноплавство в Чорному морі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що РФ ракетним терором зупинила морський трафік і навігацію. За його словами, це також підриває глобальну продовольчу безпеку.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська продовжують атакувати Одещину з повітря та моря, намагаючись завдати шкоди портовій інфраструктурі й цивільному судноплавству. Україна посилює захист узбережжя та водночас завдає ударів по військових об’єктах РФ. Останні атаки показали, що російські кораблі та порти також залишаються вразливими.