Події
Українська інтелектуалка, письменниця і науковиця Оксана Пахльовська відзначає ювілей
Відома українська інтелектуалка, письменниця, науковиця та перекладачка Оксана Пахльовська, яка багато років представляє українську культуру в європейському просторі, сьогодні відзначає свій ювілей.
Оксана Пахльовська, донька відомої української поетеси Ліни Костенко та польського прозаїка Єжи Яна Пахльовського, народилася 18 вересня 1956 року в Києві.
У 1970-х роках, коли вона хотіла вступати до Київського університету, їй «чітко сказали, що в Київський університет може не потикатись». Її мати Ліна Костенко вже перебувала в опалі до радянської влади, а дід Василь Григорович Костенко був репресований. Навчання доньки в Києві могло супроводжуватися додатковими перешкодами й тиском з боку місцевих радянських органів.

Тому вищу освіту довелося здобувати в Московському державному університеті за спеціальністю «італійська мова і література». На той час саме в МДУ була одна з найсильніших шкіл романістики та італістики в СРСР із доступом до відповідної навчальної бази й викладацького складу.
Радянська система, не дозволивши Пахльовській навчатися в Києві, фактично дала їй можливість у Москві отримати ширший європейський культурний досвід. Адже саме там вона познайомилася з представниками різних національних культур та інтелігенцією, які критично ставилися до тоталітарної системи та боролися за свободу незалежно від національної приналежності.
Після здобуття вищої освіти в МДУ (1980 рік) Пахльовська повернулася до Києва, де вступила до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Згодом успішно захистила там кандидатську дисертацію. Її наукові інтереси відтоді охоплюють українську та європейську літературу, культурологію, українсько-італійські культурні зв’язки та питання європейської інтеграції України.

Багато років Оксана Пахльовська жила й працювала в Італії. Вона була професоркою в Римському університеті Ла Сапієнца, де завідувала кафедрою українознавства при Департаменті європейських та інтеркультурних студій (секція славістики) на факультеті літератури і філософії, де викладала курси україністики та славістики. Вона також перекладає з італійської, іспанської та старопровансальської мов.
За цей час вона не розривала наукові зв’язки з Україною, бо залишалася науковою співробітницею відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Шевченка НАН України. Тут вона здобула ступінь доктора філологічних наук (у 2000 році захистила дисертацію, присвячену концептуалізації української літератури як невіддільної частини європейської цивілізації).
З початком повномасштабної війни РФ проти України Оксана живе разом із мамою в Києві, але продовжує віддалено працювати із Римським університетом Ла Сапієнца.
Серед її відомих праць – поетична книжка «Долина храмів» (1988), «Українсько-італійські літературні зв’язки XV–XX ст.» (1990), «Civiltà letteraria ucraina» («Українська літературна цивілізація» Рим, 1998).
Одна з найвідоміших її книжок – «Ave, Europa!» – збірка публіцистичних та культурологічних текстів про Україну, українську ідентичність та цивілізаційний вибір України. За цю книгу Пахльовська у 2010 році отримала Національну премію України ім. Тараса Шевченка.
Важливе місце у творчості та громадській діяльності діячки посідає Україна та її місце в європейському культурному просторі. Її праці сприяють популяризації української культури й літератури за межами України, зокрема в Італії та інших європейських країнах.
Як повідомляв Укрінформ, поетеса Ліна Костенко у травні презентувала свою збірку «Вітер із Марса».
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Пішов із життя поет Іван Семененко
Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.
“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.
Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.
Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.
Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.
Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.
Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.
У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.
Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Події
У Варшаві розпочався 11-й фестиваль українського кіно
У Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.
У Варшаві фестиваль триватиме до 8 листопада, де покази відбуватимуться у кінотеатрах Atlantic і Amondo, а також у Центрі кінокультури імені Анджея Вайди, передає Укрінформ.
Під час відкриття кінофестивалю його директорка Беата Бєронська-Лях підкреслила, що попри війну, український кінематограф розвивається, а режисери знімають фільми не лише про бойові дії, а й про родину і повсякденне життя.
«Щороку ми замислюємося, чи буде нам що показати на фестивалі, чи виживе українське кіно під час війни і чи зможуть кіномитці продовжувати працювати. Сьогодні українські кінематографісти працюють у дуже складних умовах, часто під загрозою бомбардувань та повітряних тривог», – зазначила Бєронська-Лях.

Водночас, за її словами, українські режисери створюють не лише фільми воєнної тематики, а й комедії, мюзикли та сімейні історії.
Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував організаторам кінофестивалю за популяризацію українського кіно в Польщі. Він також наголосив на важливості польської солідарності з Україною та розвитку спільних кінопроєктів.

Голова правління Української кіноакадемії Пилип Іллєнко зауважив, що завдяки опору українських військових кінематографісти мають можливість продовжувати роботу над художніми й документальними стрічками. Він підкреслив важливість осмислення і художнього відображення війни безпосередньо під час її перебігу.

Своєю чергою голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський запевнив у подальшій підтримці українських митців з боку польської кіноспільноти. Він також відзначив багаторічні контакти між кінематографістами двох країн і необхідність спільно розповідати світові про їхній досвід.

Фестиваль відкрив фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит. Це друга повнометражна робота Ворожбит після фільму «Погані дороги» та остання головна роль акторки Руслани Писанки.
Варшавську програму фестивалю 8 листопада завершить концерт польсько-українського гурту Dagadana. Музиканти наживо виконають музичний супровід до німого фільму Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра».

Після завершення варшавської частини фестиваль у листопаді та грудні відбудеться ще в 11-ти містах Польщі, зокрема у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Любліні, Глівіцах, Лодзі, Жешуві, Плоцьку, Бєльсько-Бялій, Зеленій Гурі, Познані та Перемишлі.

Як повідомляв Укрінформ, у межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.
Події
На Закарпатті бібліотеку поповнили понад 500 чеськими та німецькими книжками
Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва отримала від чеських партнерів 545 книжок для дітей та юнацтва чеською та німецькою мовами.
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
“Цінний книжковий подарунок від друзів із Чехії отримала Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Фонди книгозбірні поповнили 545 видань чеською та німецькою мовами для дітей та юнацтва”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що такий дарунок став можливим завдяки чеській волонтерській платформі «Книги для України» та гостям із краю Височина Чеської Республіки.
«Це вже третя подібна передача літератури, що свідчить про сталу традицію підтримки українських установ у час, коли оновлення бібліотечних фондів є особливо важливим», – зазначають у книгозбірні.
Книги відкривають нові можливості для знайомства з мовами, літературою та культурою інших народів. Тож ця ініціатива є не лише вагомим внеском у збагачення бібліотечних фондів, а й прикладом плідної міжнародної співпраці, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду юних читачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі колекцію міської бібліотеки поповнили рідкісним виданням праці Еразма Роттердамського 1609 року, яке понад чотири століття вважали втраченим.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна7 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
