Connect with us

Події

Картину Клода Моне, яка ніколи не експонувалася, вперше виставлять на аукціон

Published

on



Картина Клода Моне «Іриси», яка досі ніколи не експонувалася, у жовтні вперше буде виставлена на аукціон у Парижі, сума її продажу може стати рекордною для Франції.

Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ.

Аукціонний дім Sotheby’s виставить полотно на торги 22 жовтня разом з іншими картинами з приватної колекції родини Шлюмберже, такими як «Ферма» Поля Сезанна та «Rêve d’Orient» Гюстава Моро.

Картина «Іриси» вважається одним із шедеврів пізнього періоду творчості Моне. Художник написав її у 1924–1925 роках у своєму будинку в Живерні поблизу Парижа, де він також створив знамениту серію «Водяні лілії».

«Картини Моне цього періоду є одними з найбільш затребуваних», — зазначив співкерівник відділу сучасного мистецтва французького відділення Sotheby’s Томас Бомпар, який керуватиме аукціоном.

За його словами, власниця картини Жанна Шлюмберже відмовлялася надавати «Іриси» для виставок і зберігала картину у приватній резиденції на лівому березі Сени в Парижі. Завдяки цьому, за його словами, твір зберігся у «дивовижному» стані. На полотні немає лаку, і картина ніколи не реставрувалася, що є рідкісним для твору такого рівня.

За оцінкою аукціонного дому, картина може бути продана за суму від 22 мільйонів до 30 мільйонів євро, що є рекордною для Франції.

Досі найдорожча картина Моне із серії «Іриси» була продана на аукціоні Christie’s у Лондоні в 2015 році за 10,8 млн фунтів стерлінгів, або близько 17 мільйонів доларів на той час.

Рекордна ціна за картину Моне становить 110,7 млн дол. – саме за таку суму продали його роботу «Стіжки сіна» на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку в 2019 році.

Читайте також: На аукціоні продали рукописні нотатки Ганді майже за $1,7 мільйона

Цього року відзначається 100-річчя від дня смерті Моне, і до цієї дати в мистецьких закладах проходять спеціальні виставки, зокрема в Музеї Оранжері в Парижі, де експонуються знамениті «Водяні лілії» художника.

Як повідомляв Укрінформ, у французькому місті Кань-сюр-Мер двоє зловмисників викрали з музею Ренуара чотири картини, загальну вартість яких оцінюють у 9 мільйонів євро. Одну з робіт вони покинули під час втечі.

Фото: Damien Perronnet/Sotheby’s



Джерело

Події

Пішов із життя поет Іван Семененко

Published

on



Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.

“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.

Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.

Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.

Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.

Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.

Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.

У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.

Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.



Джерело

Continue Reading

Події

У Варшаві розпочався 11-й фестиваль українського кіно

Published

on


У Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.

У Варшаві фестиваль триватиме до 8 листопада, де покази відбуватимуться у кінотеатрах Atlantic і Amondo, а також у Центрі кінокультури імені Анджея Вайди, передає Укрінформ.

Під час відкриття кінофестивалю його директорка Беата Бєронська-Лях підкреслила, що попри війну, український кінематограф розвивається, а режисери знімають фільми не лише про бойові дії, а й про родину і повсякденне життя.

«Щороку ми замислюємося, чи буде нам що показати на фестивалі, чи виживе українське кіно під час війни і чи зможуть кіномитці продовжувати працювати. Сьогодні українські кінематографісти працюють у дуже складних умовах, часто під загрозою бомбардувань та повітряних тривог», – зазначила Бєронська-Лях.

Водночас, за її словами, українські режисери створюють не лише фільми воєнної тематики, а й комедії, мюзикли та сімейні історії.

Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував організаторам кінофестивалю за популяризацію українського кіно в Польщі. Він також наголосив на важливості польської солідарності з Україною та розвитку спільних кінопроєктів.

Читайте також: Кінофестиваль «Молодість» оголосив переможців

Голова правління Української кіноакадемії Пилип Іллєнко зауважив, що завдяки опору українських військових кінематографісти мають можливість продовжувати роботу над художніми й документальними стрічками. Він підкреслив важливість осмислення і художнього відображення війни безпосередньо під час її перебігу.

Своєю чергою голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський запевнив у подальшій підтримці українських митців з боку польської кіноспільноти. Він також відзначив багаторічні контакти між кінематографістами двох країн і необхідність спільно розповідати світові про їхній досвід.

Фестиваль відкрив фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит. Це друга повнометражна робота Ворожбит після фільму «Погані дороги» та остання головна роль акторки Руслани Писанки.

Варшавську програму фестивалю 8 листопада завершить концерт польсько-українського гурту Dagadana. Музиканти наживо виконають музичний супровід до німого фільму Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра».

Після завершення варшавської частини фестиваль у листопаді та грудні відбудеться ще в 11-ти містах Польщі, зокрема у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Любліні, Глівіцах, Лодзі, Жешуві, Плоцьку, Бєльсько-Бялій, Зеленій Гурі, Познані та Перемишлі.

Як повідомляв Укрінформ, у межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.



Джерело

Continue Reading

Події

На Закарпатті бібліотеку поповнили понад 500 чеськими та німецькими книжками

Published

on



Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва отримала від чеських партнерів 545 книжок для дітей та юнацтва чеською та німецькою мовами.

Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.

“Цінний книжковий подарунок від друзів із Чехії отримала Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. Фонди книгозбірні поповнили 545 видань чеською та німецькою мовами для дітей та юнацтва”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що такий дарунок став можливим завдяки чеській волонтерській платформі «Книги для України» та гостям із краю Височина Чеської Республіки.

«Це вже третя подібна передача літератури, що свідчить про сталу традицію підтримки українських установ у час, коли оновлення бібліотечних фондів є особливо важливим», – зазначають у книгозбірні.

Книги відкривають нові можливості для знайомства з мовами, літературою та культурою інших народів. Тож ця ініціатива є не лише вагомим внеском у збагачення бібліотечних фондів, а й прикладом плідної міжнародної співпраці, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду юних читачів.

Читайте також: У Будапешті відкрили оновлену українську бібліотеку імені Івана Франка

Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі колекцію міської бібліотеки поповнили рідкісним виданням праці Еразма Роттердамського 1609 року, яке понад чотири століття вважали втраченим.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.