Про це голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) Ярослава Хортяні розповіла кореспонденту Укрінформу на полях міжнародної конференції «Українки світу в дії» у Лісабоні.

«Ми запитуємо українок з усього світу, чи повернуться вони. Й лунає чимало голосів, що так. Але щоб люди справді захотіли повернутися, їм потрібно показати візію майбутнього. Якою буде Україна після війни?» – сказала Хортяні.

За її словами, федерація розпочала цю розмову ще на конференції в Будапешті у 2024 році, куди запросила українок, змушених виїхати через війну. Обговорення продовжили на конференції в іспанській Малазі у 2025 році, після якої напрацювали дорожню карту дій.

Хортяні бачить повоєнну Україну демократичною державою, яка спирається на європейські принципи місцевого самоврядування. Важливою умовою відбудови вона назвала прозорий контроль за використанням міжнародної допомоги, та наголосила «українські організації за кордоном можуть долучитися до такого моніторингу завдяки своїм зв’язкам із партнерами в країнах проживання».

Водночас, наголосила вона, відбудова має відповідати потребам людей. Потрібна також програма, яка допоможе охочим повернутися до України та застосувати набутий за кордоном досвід. Для цього, на переконання голови СФУЖО, діаспора повинна мати повноцінний голос у владі.

«Я бачу Україну, в парламенті якої є і наша присутність. Раз вже є закон про множинне громадянство, то ми не просто за те, щоб мати український паспорт, але без прав, а за те, щоб ми могли брати повну участь і у процесах відновлення, відбудови України. Наша критика й наполегливість у діалозі з владою – це не конкуренція з нею. Ми говоримо не проти, а заради України. Наш голос має бути почутий», – наголосила вона.

Одним із практичних шляхів такої участі Хортяні назвала роботу в Альянсі діаспори з відновлення України, співголовою якого її нещодавно обрали.

За словами Хортяні, представниці СФУЖО вже працюють у тематичних групах Альянсу, зокрема над питаннями людського капіталу та регіонального відновлення. Тож вона сподівається, що напрацювання українських жіночих організацій будуть представлені на наступній Конференції з відновлення України, яка має відбутися у січні 2027 року в Таллінні.

У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова

1 / 16

Як повідомляв Укрінформ, лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».

У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн.

Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.

В окупованих Олешках на Херсонщині критична гуманітарна ситуація – у місті майже не залишилося їжі, а люди виживають, варячи портулак із власних городів. За повідомленнями, там уже є випадки голодної смерті.

Про ситуацію розповів журналіст Олег Батурін, який поспілкувався з мешканцями Олешок, що одними з останніх цього року виїхали з міста. Вони досі підтримують зв’язок зі знайомими, які залишаються в окупації.

За словами співрозмовників журналіста, місцевий ринок майже зник. Продукти там практично неможливо купити – їх можна лише виміняти. Люди збирають портулак на городах, варять його та їдять.

“В Олешках стає все гірше. Є вже випадки голодної смерті. “Базару”, на якому чогось купити майже неможливо – лише виміняти, майже теж немає. Люди рвуть портулак на городі, його варять і їдять”, – розповіли мешканці.

Вони також повідомили, що майже весь час сидять удома через страх виходити на вулицю. Зв’язок у місті дуже поганий і лише зрідка відновлюється.

Проте співрозмовники Батуріна не підтвердили повідомлення про те, що люди їдять собак або щурів. Журналіст зазначив, що через зруйновану інфраструктуру, заміновані дороги, небезпеку обстрілів і відсутність зв’язку мешканці можуть не знати, що відбувається в інших частинах міста.

Про критичну гуманітарну ситуацію в Олешках також заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації домогтися доступу до міста для доставки гуманітарної допомоги та безпечної евакуації цивільних.

За його словами, в Олешках бракує не лише їжі, а й ліків, чистої води, електроенергії та медичної допомоги. У таких умовах залишаються й діти.

Олешки були окуповані росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який наразі є природною перепоною між звільненою та окупованою частинами Херсонщини.

Ірина Глухова

Росія практично припинила використовувати бойові кораблі у відкритій акваторії Чорного моря. Вони вже четвертий місяць залишаються у пунктах базування, а активність підводних човнів фактично зведена нанівець. Проблеми виникли й із цивільним судноплавством та морською логістикою до окупованого Криму.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Російські кораблі у пунктах базування

За словами Дмитра Плетенчука, протягом усього літа 2026 року російські бойові кораблі жодного разу не виходили з пунктів базування. Така ситуація зберігається вже четвертий місяць.

“Станом на зараз це вже четвертий місяць, коли вони не виводять кораблі в море. Навіть застосування, які були поодинокі, від одного до трьох разів на місяць, відбувалися безпосередньо з гаваней”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Речник ВМС додав, що росіяни наразі не наважуються виводити бойові кораблі у відкрите море.

Скільки носіїв “Калібрів” залишилося у Росії

Попри зниження активності Чорноморського флоту, Росія все ще має кораблі, здатні запускати крилаті ракети. За даними Дмитра Плетенчука, йдеться щонайменше про два підводні човни типу “Варшав’янка” та два малі ракетні кораблі проєкту “Буян-М”.

“Давайте рахувати, що у них мінімум два підводних човни залишаються — “Варшав’янки”, і два надводних кораблі проєкту “Буян-М”. Це малі ракетні кораблі. Максимальний сумарний залп до 32 може доходити“, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Росіяни зазвичай не залучають таку кількість носіїв одночасно. Активність підводних човнів, за словами речника ВМС, фактично зведена нанівець, оскільки для запусків їм необхідно виходити в море.

Судна уникають російських портів

Проблеми РФ не обмежуються військовим флотом. Рух цивільних суден до російських портів Чорного та Азовського морів також суттєво скоротився. За словами Дмитра Плетенчука, судна, які мали прямувати до російських портів, накопичуються в Мармуровому морі. Така ситуація триває вже не перший тиждень, а місць для якірної стоянки стає недостатньо.

“Ті судна, які йшли в порти на Азові і в Чорному морі російські, у кого були вказані такі координати кінцеві, вони зараз накопичуються в Мармуровому морі. Це не перший вже відбувається тиждень”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

За його словами, заходи суден до російських портів залишаються поодинокими, а обсяги експорту через чорноморські порти РФ впали в рази.

Поромне сполучення з Кримом не відновили

Росія також має проблеми з морською логістикою між своєю територією та окупованим Кримом. Інформації про відновлення поромного сполучення наразі немає.

“Якщо брати морську логістику, інформації щодо відновлення роботи поромного сполучення наразі не надходило. Ймовірніше за все, досі цей спосіб перевезення морської логістики відсутній”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Частину навантаження взяв на себе Кримський міст. Однак російські військові, за словами речника ВМС, не ризикують повноцінно використовувати його для перевезення небезпечних і великогабаритних вантажів, зокрема броньованої техніки та значних обсягів пального.

Російська авіація у Криму знову активна

Інша ситуація з російською авіацією. Наразі літаки на аеродромах окупованого Криму експлуатуються у штатному режимі. До них під час окремих атак долучаються літаки з інших російських пунктів базування. Раніше через удари по морській логістиці кількість вильотів із Криму суттєво скорочувалася. В окремі дні замість кількох десятків вильотів фіксували лише одиниці.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Також Новини.LIVE повідомляли, що росіяни намагаються додатково захистити свої кораблі від виявлення та атак, використовуючи незвичне маскування. На корпусах суден з’являються чорні ділянки, контрастні кольори та малюнки, які мають змінювати їхній силует.