Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 12-21 вересня 2026 року.  

Як зазначають соціологи, під час опитування респондентам ставили запитання: «Що Вас хвилює найбільше на цей час?». Їм зачитувати дванадцять варіантів, з яких можна було обрати до трьох відповідей.

«Найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%). Інші проблеми називали рідше», – йдеться у пресрелізі КМІС.

Окремо соціологи підкреслили, що загалом 53% опитаних обрали або «масовані ракетно-дронові удари», або «ситуацію на фронті» (або і те, і те) – тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції.

«Водночас загалом 64% обрали або “корупцію у владі”, або “некомпетентність влади”. Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою (через корупцію та/або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше», – заявили у КМІС.

При цьому, за даними опитування, переважна більшість респондентів – 72% – вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс. Відзначають його зменшення 6% опитаних. Решта або вважають, що він не змінився, або не змогли відповісти.

Респондентам також ставили запитання, чи несе Президент Володимир Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Соціологи уточнили, що «відповідальність» у свідомості громадян не є тотожною «особистій причетності»: «Наразі це більшою мірою сприймається як політична відповідальність, а не особисте звинувачення в причетності до корупційних дій».

За даними КМІС, більшість українців – 72% – стверджують, що Президент Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Не вважають, що він несе відповідальність, 25% опитаних.

Як зауважив у своєму коментарі до результатів опитування виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький, у квітні 2026 року КМІС ставив запитання, що є більшою загрозою для країни – російське вторгнення чи корупція у владі. «Тоді 54% обрали корупцію і 39% – вторгнення. При цьому раніше цього року ми ставили запитання у відкритій формі, що є найбільшим викликом для України. У такому випадку, без підказок (і зачитування списків) 65% назвали війну і дотичні виклики, а корупцію – 29%. Тобто коли люди не чують варіанти відповідей, де ми “нагадуємо” про корупцію, то спонтанно більше людей висловлюють переживання через війну», – уточнив соціолог.

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення ГО «Форум» були додані запитання про те, що зараз хвилює українців та сприйняття проблеми корупції. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1002 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролює влада України, а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% – для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Водночас у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Фото: pixabay

У Визирській громаді дружині загиблого військовослужбовця Миколи Скіби вручили державну нагороду чоловіка, присуджену посмертно.

Про це повідомляється на сайті Визирської сільради.

Мешканець села Дмитрівка Микола Скіба народився 10 серпня 1974 року. Воїн став на захист України та загинув 19 грудня 2022 року під час артилерійського обстрілу на Херсонщині, виконуючи бойовий обов’язок.

Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Миколу Скібу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Державну відзнаку передали його дружині.

Визирська громада висловлює щирі співчуття родині полеглого воїна та вклоняється у глибокій шані перед подвигом Захисника. Світла пам’ять Герою.

У селі Орлівці на Одещині знову відкриють перший клас із навчанням румунською мовою. Його створили на початку навчального року, але вже через чотири дні закрили. Ситуація набула міжнародного розголосу, а до її вирішення долучилися дипломати та президенти України й Румунії.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Генеральне консульство Румунії в Одесі.

Реклама

Румунськомовний клас повертають

Рішення про відновлення першого класу з навчанням румунською мовою ухвалили після зустрічі 18 вересня. До Орлівки приїхав генеральний консул Румунії в Одесі Клаудіу Тетару, який провів переговори з представниками місцевої та районної влади, керівництвом школи й батьками.

Після цього педагогічна рада школи погодилася повторно відкрити клас, а рішення затвердила місцева влада Рені. Семеро дітей, яких повторно зарахували до нього, мають повернутися до навчання румунською мовою у понеділок, 21 вересня.

“За результатами обговорень педагогічна рада школи в Орлівці ухвалила рішення повторно відкрити 1-й клас із викладанням румунською мовою. Згодом це рішення затвердила місцева влада Рені. Починаючи з понеділка, 21 вересня цього року, семеро повторно зарахованих дітей відновлять навчання румунською мовою”, — йдеться у заяві.

Чому клас закрили

Історія розпочалася ще на початку навчального року. Перший клас із навчанням румунською мовою відкрили в Орлівці 1 вересня після звернень батьків та попередніх переговорів за участю Генерального консульства Румунії в Одесі. Однак навчання тривало лише чотири дні, після чого клас закрили.

У румунських джерелах та повідомленнях представників громади стверджувалося, що батькам пропонували забрати заяви та перевести дітей до класу з українською мовою навчання. Українська сторона публічно не підтверджувала ці твердження та повідомила про перевірку обставин ситуації.

До ситуації долучилися дипломати

Після закриття класу Міністерство закордонних справ Румунії почало з’ясовувати обставини. Румунська сторона звернулася за роз’ясненнями у Бухаресті та Києві, а Генеральне консульство Румунії в Одесі зв’язалося з місцевою та обласною владою. 17 вересня ситуацію прокоментувало Посольство України в Румунії. Дипломати повідомили, що компетентні українські органи встановлюють усі обставини, пов’язані з роботою румунськомовного класу в Орлівці. У посольстві також наголосили, що Україна гарантує освітні права національних меншин.

Ситуацію обговорили президенти України та Румунії

Питання навчання румунської громади порушили й на найвищому рівні. 18 вересня президент Румунії Нікушор Дан заявив, що румунське МЗС перевіряє ситуацію в Орлівці спільно з українською стороною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що окремі проблемні ситуації з навчальними закладами та класами з румунською мовою були врегульовані. Він також запевнив, що позиція України полягає у збереженні таких закладів під час війни.

Що буде з румунськомовним навчанням далі

Нинішнє рішення дозволяє семи першокласникам продовжити навчання румунською мовою, однак питання має бути врегульоване і на довгострокову перспективу. Це пов’язано з наступним етапом реформи середньої освіти в Україні, який має розпочатися 1 вересня 2027 року. До цього часу профільні органи України та Румунії мають знайти довгострокове інституційне рішення, яке дозволить зберегти та розвивати навчання румунською мовою для представників румунської громади України.

Раніше Новини.LIVE писали, що у румуномовних селах Одещини раніше виникла загроза закриття старших класів. Батьки та вчителі побоювалися, що після реорганізації шкіл діти втратять можливість здобувати повну середню освіту румунською мовою у своїх громадах. Через це представники громади звернулися до президентів України, Румунії та Молдови.

Також Новини.LIVE повідомляли, школи Одещини, де раніше використовували назву “молдовська мова”, перейшли на румунську. З вересня 2023 року таке рішення спочатку ухвалили три школи, а згодом зміни мали запровадити ще 13 закладів області. У МОН пояснювали це тим, що румунська є державною мовою Молдови та офіційною мовою ЄС.