Суспільство
Росія намагається позбавити українців доступу до базових ліків
Протягом останнього місяця Росія почала частіше атакувати фармацевтичні склади, виробничі потужності та об’єкти зберігання критично важливих ліків, намагаючись ускладнити українцям доступ до необхідних препаратів та лікування.
Про це заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час панельної дискусії “Стійкість системи охорони здоров’я: досвід України та інших кризових ситуацій” на Всесвітньому саміті охорони здоров’я (World Health Summit) у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“На жаль, протягом останнього місяця ми почали стикатися з більшою кількістю атак на фармацевтичний сектор. Вони атакують фармацевтичні склади, виробничі потужності, об’єкти, де зберігаються цінні, критично важливі медикаменти, щоб українці не мали доступу навіть до базових ліків, препаратів і лікування тоді, коли вони найбільше їх потребують”, – зазначив Ляшко.
Він наголосив, що знищення запасів ліків створює додаткове навантаження на всю систему охорони здоров’я, оскільки люди із хронічними захворюваннями намагаються заздалегідь придбати необхідні препарати, а система має оперативно реагувати на різкі зміни попиту та перебої з постачанням.
Як підкреслив міністр, російські удари на медичну інфраструктуру України мають отримати належну реакцію всього світу.
Ляшко додав, що Росія, продовжуючи удари по медичній системі та житлових будинках України, демонструє, що її метою є знищення України та свободи. “Російська Федерація, продовжуючи атаки на Україну, на українську систему охорони здоров’я, на житлові будинки, знову і знову показує, що існує терористична держава на ім’я Росія, яка не має іншої мети, окрім як знищити свободу, знищити Україну”, – заявив міністр.
За словами Ляшка, жодна система охорони здоров’я не здатна самостійно впоратися з кризою такого масштабу, “яку Росія створила і продовжує створювати на території України”. На цьому тлі він висловив вдячність усім партнерам та закликав їх продовжувати підтримку України.
Водночас міністр вказав на те, що Україна навіть під час війни продовжує реформи системи охорони здоров’я та вже готова ділитися з іншими країнами досвідом роботи в умовах масштабної кризи.
“Будь ласка, не вагайтеся звертатися до українських медичних працівників, до української системи охорони здоров’я. Ми із задоволенням поділимося тим, що нам довелося так болісно здобути. Це дуже важкий досвід, але він надзвичайно цінний”, – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Суми внаслідок російської атаки 4 жовтня зруйновано фармацевтичний завод “КУСУМ”, а також загинув співробітник компанії.
Фото: Steffen Kugler/World Health Summit
Суспільство
В Одесі пробігли 5 кілометрів у пам’ять про Дем’яна Ган…
В Одесі відбувся другий благодійний забіг у пам’ять про активіста Дем’яна Ганула. Близько 40 учасників подолали дистанцію у п’ять кілометрів. Захід також присвятили пам’яті українських військових і цивільних, які загинули внаслідок війни.
Про це розповіла Інтенту дружина загиблого Жана Вознюк.
“Це другий забіг, і традиційно ми приурочуємо його до дня народження Дем’яна, але сьогодні ми згадуємо усіх загиблих на війні — військових і цивільних”, — зазначила вона.
Забіг мав благодійну мету. Організатори збирали кошти на системи навігації для своїх друзів із підрозділу Сил спеціальних операцій (ССО).
За словами Жани Вознюк, цього разу до забігу долучилися близько 40 учасників, кожен із яких подолав п’ять кілометрів.
Нагадаємо, Дем’яна Ганула вбили 14 березня 2025 року в центрі Одеси . За даними слідства, нападник кілька разів вистрелив у потерпілого, після чого здійснив контрольний постріл у голову та втік з місця злочину.
Нападником виявився старший лейтенант ЗСУ Сергій Шалаєв, якого суд визнав винним за статтями про умисне вбивство на замовлення з корисливих мотивів, незаконне поводження зі зброєю та нез’явлення на службу в умовах воєнного стану. Наразі вирок не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.
Ганул був відомим громадським діячем, блогером і лідером організації “Вуличний фронт”. У 2014-2016 роках він очолював силовий блок “Правого сектору” в Одесі. Ганул брав активну участь у Революції гідності та зіткненнях 2 травня 2014 року, виступаючи проти проросійських сил.
Суспільство
"Это не спор об имуществе": "Бориваж" был захвачен силой всего через неделю после возвращения владельцу
“Это не спор об имуществе”: “Бориваж” был захвачен силой всего через неделю после возвращения владельцу
Джерело
Одеса
Керченський міст готують до нових атак: що зробили росіяни
Незаконно зведений Керченський міст, який з’єднує Кримський півострів з РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росіяни посилили захист Керченського мосту та готуються до можливих нових атак напередодні 7–8 жовтня. Після удару 2022 року біля споруди наростили протиповітряну й протидиверсійну оборону, однак попередні атаки показали, що повністю убезпечити цей об’єкт Росії не вдалося.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю в ефірі телемарафону “Ми — Україна” капітана першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.
Реклама
Захист Керченського мосту
Андрій Риженко нагадує, що саме 8 жовтня 2022 року споруда зазнала серйозних пошкоджень. Після цього росіянам довелося відновлювати автомобільне та залізничне сполучення. За його словами, зараз міст належить до найбільш захищених об’єктів РФ. Там працюють системи протиповітряної оборони та інші засоби захисту.
“Кримський міст — це один із найбільш захищених об’єктів Російської Федерації. Я думаю, що він на другому місці після кільця навколо Кремля. Він дуже захищений цей міст. Там є і системи протиповітряної оборони, там є системи інші”, — сказав Андрій Риженко.
Попередні удари, однак, змусили росіян постійно нарощувати оборону споруди. Андрій Риженко вважає, що саме досвід минулих атак пояснює нинішнє занепокоєння російської сторони напередодні річниці першого серйозного пошкодження мосту.
Читайте також:
“Уже було декілька таких випадків, коли були атаки, і дуже важко було Російській Федерації впоратися з цими атаками. Я думаю, з цим пов’язано те, що якраз 7–8 жовтня у них є чергове загострення такого занепокоєння. Я думаю, воно небезпідставне”, — зазначив Андрій Риженко.
На думку Андрія Риженка, розміри та складність конструкції не роблять її невразливою. Він припускає, що українські Сили безпеки й оборони мають власні способи принаймні припинити її нормальну роботу.
Оборона Керченського мосту
Після подій жовтня 2022 року росіяни почали додатково зміцнювати не лише ППО, а й протидиверсійну оборону. До району мосту стягували комплекси С-400 і “Панцир”, а в Керченській протоці встановлювали фізичні загородження.
“Після першої атаки 8 жовтня 22-го року дуже багато було зроблено з боку Російської Федерації для посилення, особливо протиповітряної оборони, протидиверсійної оборони цього мосту. Ми пам’ятаємо, там були стягнуті системи ППО С-400, “Панцир”, були побудовані перешкоди, перепони”, — розповів Андрій Риженко.
Будівництво Керченського мосту
Керченський міст має для Кремля і значне символічне значення. Андрій Риженко розповів, що спочатку між Кримським півостровом і Таманню розглядали будівництво тунелю під протокою. Зрештою, російська влада обрала міст, який став видимим символом з’єднання окупованого Криму з територією РФ.
Будівництво споруди також вплинуло на судноплавство в Азовському морі. За словами Андрія Риженка, ще до початку повномасштабної війни параметри мосту обмежували прохід великотоннажних суден до українських портів Бердянська та Маріуполя.
Особливу увагу до захисту споруди Андрій Риженко пояснює її значенням особисто для російського диктатора Володимира Путіна. Через це серйозне пошкодження або припинення роботи мосту матиме для Кремля не лише транспортні наслідки.
“Вона дійсно перебуває на контролі у президента Російської Федерації Путіна. Це його особиста іграшка. Вони розуміють, що пошкодження або виведення з ладу цієї структури дуже серйозно зіпсує настрій президента Російської Федерації”, — сказав Андрій Риженко.
Що відомо про атаки на Керченський міст
За підтвердженими даними СБУ, Україна тричі успішно атакувала Керченський міст. Першу операцію провели 8 жовтня 2022 року: тоді для підриву використали вантажівку з вибухівкою. Вдруге міст атакували 17 липня 2023 року двома морськими дронами Sea Baby. Третя операція відбулася 3 червня 2025 року: СБУ заздалегідь замінувала підводні опори мосту та підірвала вибухівку.
Новини.LIVE повідомляли, що після цієї операції Кримський міст перебував в аварійному стані. Речник ВМС Дмитро Плетенчук тоді пояснював, що конструкція отримала пошкодження та потребувала ретельного обстеження. Після атаки рух мостом також зупиняли.
У квітні 2026 року Дмитро Плетенчук розповідав Новини.LIVE, що, Кримський міст уже втратив частину своїх функцій. За його словами, після попередніх ударів можливості споруди для перевезення російської військової техніки та пального суттєво скоротилися. Тому її роль у забезпеченні російського угруповання в окупованому Криму змінилася.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
