Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев, повідомляє Novinite, передає Укрінформ.

Радев також оголосив про плани провести переговори з послом Росії у Болгарії Елеонорою Митрофановою та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Під час позачергового засідання Ради безпеки при Раді міністрів Радев поінформував, що вантажне судно CHELSEA 3 під прапором Мальти зазнало удару трьома безпілотниками приблизно за 18 морських миль на схід від міста Бяла. Друге судно, ідентифіковане як Azov Concord, затонуло приблизно за 17 морських миль на схід від села Крапець після удару дрона.

Сигнал лиха від судна CHELSEA 3 надійшов о 01:30. За словами екіпажу, дрони влучили в палубу та борт судна. Центр морського порятунку у Варні негайно розпочав рятувальну операцію, а група прикордонної поліції евакуювала всіх 15 осіб, що перебували на борту: сімох громадян України та вісьмох громадян Азербайджану.

Судно, яке належить українському власнику та зареєстроване в Одесі, плаває під мальтійським прапором. Екіпаж доставили до порту Варни, де, за попередніми даними, п’ять моряків отримали медичну допомогу через незначні травми.

Друге судно затонуло приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеця. Одного члена екіпажу вдалося врятувати, але наявна інформація не дозволяє встановити повний склад екіпажу судна або долю інших людей, які могли перебувати на борту.

«Чергова атака по торгових суднах у безпосередній близькості від територіальних вод Болгарії є абсолютно неприйнятною», – сказав Радев.

Він додав, що Болгарія звернеться по міжнародну допомогу для розслідування цих ударів та встановлення походження дронів. Він наголосив, що наявних доказів недостатньо, щоб покласти відповідальність на конкретну країну, хоча, за його словами, результат цих нападів, схоже, вигідний Росії.

«Логіка того, що відбувається, вказує, що результат цих атак вигідний Російській Федерації», – сказав Радев, пояснюючи намір провести переговори з Митрофановою.

Постійні представники Болгарії при НАТО та Євросоюзі були поінформовані про ці інциденти.

Як заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, під час останнього удару Росії на комерційні судна поблизу територіальних вод Болгарії постраждали громадяни України.

“Останній удар Росії на комерційні судна поблизу територіальних вод Болгарії, внаслідок якого постраждали громадяни України та Азербайджану, знову демонструє свідому зневагу Москви до життя цивільних і безпеки судноплавства в Чорному морі», – зазначив глава МЗС.

Сибіга закликав партнерів посилити тиск і санкції на Росію та вжити рішучих заходів, щоб притягнути її до відповідальності та захистити свободу судноплавства.

«Чорне море є життєво важливою артерією глобальної продовольчої безпеки. Росія атакує його, аби перетворити голод на зброю та тримати світ у заручниках. На це необхідно відповісти рішучими діями», – підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства України.

Як повідомляв Укрінформ, Болгарія закликає до створення нового механізму ЄС для гарантування вільної та безпечної навігації в Чорному морі на тлі нещодавніх атак на цивільні судна.

Ілюстративне фото: unsplash.com

В Одесі відбувся Форум громадянського суспільства «Другий фронт: єдність заради стійкості». Волонтери, громадські активісти, благодійники та представники міста обговорили допомогу військовим і переселенцям, відновлення житла та залучення міжнародної підтримки.

Про проведення форуму повідомили в Одеській міській раді.

В Одесі відбувся форум громадянського суспільства «Другий фронт»

Захід провели в одеському культурному центрі «UNION». Він став майданчиком для представників громадського сектору, волонтерів, благодійників та міських служб.

До учасників звернулися начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак та виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль.

Під час форуму йшлося, зокрема, про взаємодію міських служб і громадських організацій під час війни — від допомоги після російських атак до підтримки військових, переселенців та родин, які постраждали від війни.

Міжнародна допомога та відновлення житла

Окремою темою стало збільшення міжнародної допомоги для Одеси. Учасники обговорили можливості співпраці, зокрема з ЮНІСЕФ, Міжнародною організацією з міграції та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

Йшлося про залучення підтримки для відновлення пошкодженого житла та допомоги дітям.

Реабілітація військових та допомога переселенцям

Під час панельних дискусій також говорили про розвиток програм реабілітації для поранених військовослужбовців та адаптивного спорту.

Ще один напрям — підтримка внутрішньо переміщених людей та їхня адаптація на новому місці.

Про це заявив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик під час виступу на конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності», передає Укрінформ.

За словами Усика, конкурсні процедури, які грунтуються на критеріях доброчесності та компетентності, нині надмірно ускладнені й потребують перегляду.

«Вони включають навіть етапи, які, на мою думку, забирають зайвий час, людський і фінансовий ресурс. Наприклад, тестове завдання на знання історії української державності, крім інформативного значення, не має суттєвого значення для визначення відповідності кандидата на посаду судді. Професійна компетентність і знання у галузі права важливіші», – зазначив голова ВРП.

Він також вважає, що потрібно на законодавчому рівні скоригувати тестування на когнітивні здібності кандидатів.

«Тест на когнітивні здібності кандидата на посаду судді в тому вигляді, який він є наразі, як подальший у проходженні конкурсу, на мою думку, потребує коригування на законодавчому рівні, оскільки, як показує практика проведення конкурсу, на цьому етапі оцінювання участь у конкурсі припиняють більше третини кандидатів. На завершальному етапі конкурсу ми не отримуємо очікуваного результату заповнення вакантних посад суддів за значної стартової кількості кандидатів», – сказав він.

На думку Усика, недосконалою є й ідея надання кандидату права участі в конкурсі на посади у різних юрисдикціях. Це призводить до того, що кандидати, які мають достатній прохідний бал, вибирають ту юрисдикцію, де набрали найбільший бал. За такої ситуації виникає завелика конкуренція в одній юрисдикції, тоді як інша юрисдикція залишається незаповненою, пояснив він.

Він акцентував, що одним із напрямків роботи ВРП у найближчій перспективі є спільне обговорення разом із законодавцями і Вищою кваліфікаційною комісією суддів внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» в частині проведення конкурсних процедур на заняття вакантних посад суддів.

За словами Усика, наразі у системі правосуддя залишаються вакантними близько двох тисяч суддівських посад. Такий кадровий голод призводить до фізичного і морального виснаження діючих суддів, а також до недотримання строків розгляду справ і неналежної мотивованості судових рішень, заявив він. Ще одним наслідком надмірного навантаження є звільнення досвідчених суддів, підсумував голова ВРП.

Як повідомлялося, 30 вересня Президент призначив трьох суддів Одеського апеляційного суду.

Фото Укрінформу можна купити тут.