Масового поховання не вдалося виявити, однак натрапили на фундамент цвинтарної каплиці. Про це Укрінформу повідомили у Спеціалізованій установі «Волинські старожитності».

«Під час пошукових робіт ми продовжили обстеження території у північно-східній частині старого кладовища Пужників. Учасники експедиції за допомогою техніки заклали 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара. Нам вдалося визначити межі цвинтаря, а також виявити залишки трьох об’єктів. Попередньо вважаємо, що вдалося натрапити на фундамент каплиці, де відспівували померлих перед похованням, та господарської споруди. Також виявили кам’яну кладку, яка, можливо, є частиною дороги», – розповіли в установі.

У Пужниках на Тернопільщині розпочався черговий етап пошукових робіт / Фото: Юлія Томчишин, Укрінформ

1 / 6

Ще зазначили, що Пужники – складне місце для пошукових робіт, адже це горбиста місцевість, яка поросла лісом і чагарниками.

За інформацією Спеціалізованої установи «Волинські старожитності», територію Пужників планують дослідити з допомогою лідар-зйомки (LiDAR – Light Detection and Ranging) – це сучасний метод сканування рельєфу землі, який допоможе у пошуку масового поховання. Однак поки триває оформлення дозволу на її проведення.

З українського боку в Пужниках працювали пошуківці спеціалізованої установи «Волинські старожитності», з польського – фахівці Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду «Свобода і демократія».

Раніше у коментарі Укрінформу віцепрезидент фонду «Свобода і демократія» Мацей Данцевич розповів, що пошукові роботи у Пужниках планують продовжити у наступному році.

Як повідомляв Укрінформ, третій етап пошукових робіт у Пужниках розпочався 4 листопада. У складі українсько-польської експедиції працювали семеро фахівців.

1 вересня цього року у Пужниках на Тернопільщині українські та польські фахівці продовжили пошукові роботи. Їм не вдалося виявити масового поховання.

Ексгумація останків загиблих під час Другої світової війни на території колишнього села Пужники відбувалася із 23 квітня до 5 травня 2025 року. Роботи проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявили останки 42 людей. У Польщі проводять їхні ДНК-дослідження.

У вересні в Тернопільській області відбулася церемонія перепоховання віднайдених під час пошукових робіт у Пужниках останків. У заході взяли участь представники влади України та Польщі й близько 40 нащадків жителів колишнього села Пужники.

Проведення ексгумації у Пужниках на Тернопільщині наприкінці квітня – на початку травня цього року у Варшаві назвали «проривом» у польсько-українських відносинах.

Фото Укрінформу можна купити тут

Народный депутат Алексей Гончаренко заявил, что представители Приморского районного ТЦК Одессы задержали 25-летнего добровольца, который имел все документы для службы в медицинском батальоне, и насильно отправили его в штурмовую бригаду. По словам депутата, мужчина по имени Глеб Кучма добровольно разбронирован, уволился с работы и ехал на вокзал в назначенную ВЛК. Гончаренко подчеркнул, что представители ТЦК проигнорировали все звонки из рекрутингового центра и воинской части. Депутат сообщил, что вызывает руководство ТЦК на заседание временной следственной комиссии. 

Об инциденте нардеп Алексей Гончаренко рассказал в своем Telegram-канале 7 октября. По его словам, к нему обратились из Одессы с ситуацией вокруг 25-летнего Глеба Егоровича Кучмы, решившего добровольно мобилизоваться и избравшего Первый отдельный медицинский батальон, чтобы служить оператором наземного роботизированного комплекса.

Гончаренко описал, что у мужчины было рекомендательное письмо и запись на военно-врачебную комиссию, ради службы уволился с работы и снял бронирование, несмотря на то, что работал на оборонном предприятии. Он уже ехал на вокзал с билетами в другой город, где должна была состояться ВЛК и мобилизация, и поддерживал контакт с представителями части.

“Но по дороге был похищен представителями Приморского районного ТЦК Одессы, которые, вопреки всем документам и записям в официальной системе, отправили этого человека в штурмовую бригаду”, – написал Гончаренко.

По словам нардепа, все звонки от центра рекрутинга и воинской части представители ТЦК проигнорировали. Он отметил, что мужчину задержали, забрали у него автомобиль и заставили ехать в другое место, откуда его впоследствии распределили в одну из штурмовых бригад.

“И все это – несмотря на распоряжение Начальника Генерального штаба от 30 сентября, которое запрещает так поступать с людьми, которые сами идут на службу через Центр рекрутинга”, – отметил депутат.

Гончаренко добавил, что хочет, чтобы подобные случаи не оставались незамеченными и настоял на вызове руководства ТЦК для объяснений на заседании временной следственной комиссии.

Почему жалобы на действия ТЦК не утихают

Случай в Приморском районе Одессы – не единичный сигнал о методах работы территориальных центров комплектования. Несмотря на наличие официальных процедур добровольной мобилизации и рекрутинга, граждане регулярно сообщают о силовых методах, применяемых даже к тем, кто имеет все документы или предусмотрены законом основания для отсрочки.

Подобные истории подрывают доверие к системе рекрутинга, которую государство пытается развивать как альтернативу принудительной мобилизации. Когда добровольцы, самостоятельно избравшие подразделение и прошедшие все этапы оформления, сталкиваются с грубым нарушением процедур, это демотивирует других граждан обращаться в центры комплектования официальным путем.

Ранее Информатор сообщал, что в Черкасской области в ТЦК избили мужчину, который пришел на обычную процедуру перед ВЛК, – пострадавший оказался в реанимации с разорванным легким, а руководителя территориального центра уволили с должности.

Также мы писали, что британский стриммер Сэм Пеппер чуть не попал в бус ТЦК во время прямого эфира в Украине, когда его остановили на дороге мужчины, похожие на представителей территориального центра комплектования.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Після руйнування Каховської ГЕС біля узбережжя Одещини масово гинули мідії, а в глибинах Чорного моря науковці зафіксували небезпечне підняття сірководню. І це лише частина змін, про які відомо вченим. Бойові дії, забруднення та кліматичні зміни створюють нові загрози для екосистеми. Та деякі наслідки можуть проявитися лише з часом і виявитися незворотними.

Напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який відзначають 31 жовтня, журналісти Новини.LIVE поговорили про його стан та вплив війни з Віктором Коморіним — виконувачем обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Реклама

Забруднення Чорного моря

Війна суттєво впливає на екосистему Чорного моря. Через атаки на судна у воду потрапляють олія та нафтопродукти. Одним із наймасштабніших ударів стало руйнування Каховської ГЕС, після якого до моря, зокрема біля узбережжя Одещини, потрапила величезна кількість сміття, забрудненої води, біогенних і токсичних речовин. Різкі зміни солоності також негативно вплинули на морські організми.

“Тоді було визначено, що десь біля 50% мідій, які старше трьох років біля узбережжя Одещини, загинули, але не це основне. Головне те, що екосистема поступово починає зменшувати свою здатність до того, щоб протидіяти антропогенному включенню. Ну, і, не тільки антропогенному, а і, наприклад, кліматичним змінам”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Окрім наслідків руйнування Каховської ГЕС, додаткову загрозу для морського середовища становлять аварійні ситуації із суднами, які виникають унаслідок бойових дій. Через пошкодження суден у Чорне море потрапляють різні забруднювальні речовини.

“Це і олія, яка у великих кількостях, небачених до цього, в море потрапила в результаті тих аварійних ситуацій, які відбулися через те, що бомбили. Потім це і вилив нафтопродуктів. Всі ми знаємо про судна, які були або залишені екіпажем, або в аварійному стані. І це, звісно, відбувалося з-за того, що були відповідні атаки на ці судна”, — зазначає еколог.

Через війну науковці можуть досліджувати Чорне море переважно на доступних ділянках Одеського узбережжя, де відбирають проби води та морських організмів. Іноді з цим допомагають військові. Для спостереження за рештою акваторії вчені використовують супутникові дані та математичне моделювання, однак ці методи не дозволяють повноцінно оцінити стан морського дна. 

“Якщо біля узбережжя ми більш-менш зможемо дослідити, то сказати, як, наприклад, відчуває себе філофорне поле Зернова — ботаничний заказник загальнодержавного значення — ми на сьогоднішній день не знаємо. Тому що це досить далеко від узбережжя. По супутниковим картам цього не скажеш. Це потрібно досліджувати саме біля дна цих біоцинозів, які на сьогоднішній день там є. Тобто велика кількість процесів для вивчення недоступні зараз”, — підкреслює Віктор Коморін.

Екосистема Чорного моря

Занепокоєння науковців викликає загальна стійкість екосистеми Чорного моря, зокрема її здатність відновлюватися після масштабних екологічних потрясінь. Адже війна не завершується і наступні виклики можуть стати роковими для екосистеми.  

“Екосистема знаходиться в досить неврівноваженому стані, що будь-яка наступна аварійна ситуація, на кшталт тої, що була з Каховською ГЕС, спричинить вже незворотні процеси. Після Каховської ГЕС екосистема поступово повернулася в фонові свої значення. Що буде відбуватися далі – це питання”, — говорить еколог.

Екологічні показники повертаються до звичних значень, але це не свідчить про повне відновлення морського середовища. Потрапляння токсичних речовин, зміни складу води та інші наслідки бойових дій порушують умови існування морських видів, змінюють їхню чисельність і впливають на функціонування всієї екосистеми. Внаслідок такої шкоди цілком імовірна втрата здатності до самовідновлення моря і тоді вже без втручання людини не обійтись.

“А це зміна структурно-функціональних характеристик екосистеми. Коли сама екосистема вже не здатна сама себе відновлювати, коли живе починає гинути, коли змінюються настільки біорізноманіття. Стан морських вод настільки змінюється, що вже не можна вийти на попередній рівень стану екосистеми. Тобто він буде на якомусь іншому стану, значно гіршому за екологічними властивостями, за екологічними показниками”, — розповідає виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Риба та дельфіни

На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, в Чорному морі фіксували значну кількість випадків загибелі та викидання дельфінів на берег. Серед можливих причин масової загибелі дельфінів був і вплив бойових дій. Щоб встановити достеменні причини їхньої загибелі, науковці досліджували тканини та внутрішні органи тварин. Частину відібраних зразків також передали до європейських лабораторій для проведення аналізів.

“Результат цих аналізів свідчить про те, що не може сказати одностайно, що саме війна вплинула на смерть цих дельфінів. Скоріше за все це був комплекс явищ, як природних, так і антропогенних — ну як-от війна. Тобто це не однозначно якийсь там вибух, наприклад, яким могло пошкодити внутрішнє вухо дельфіна. Ні, це загалом та ситуація, яка склалася в результаті військових дій взагалі”, — зауважує експерт.

Ситуація з рибними запасами Чорного моря також залишається невизначеною. Через обмеження промислового рибальства під час війни чисельність окремих видів риб могла зрости, однак підтвердити це науковці поки не можуть. Для оцінки реальних запасів промислових видів необхідні комплексні дослідження, які Україна разом з іншими чорноморськими країнами планувала провести ще до початку повномасштабного вторгнення.

“На початку 2022 року, ще до початку цих крупномасштабних агресій Російської Федерації, ми планували на нашому судні “Борис Александров”, разом з Грузією, Туреччиною, Болгарією та Румунією здійснити велику експедицію по всьому Чорному морю, щоб дослідити запас всіх промислових видів риб, які існують. Кожна держава виділяла певні кошти для того, щоб дослідити це в межах своїх вод, а вже потім об’єднати всі дослідження за одною методикою, на одному судні”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Потепління Чорного моря

Кліматичні зміни впливають на Чорне море через підвищення температури води, а також зачіпають низку природних процесів, зокрема коливання рівня моря та зміну погодних умов. Однак через регіональні особливості Чорноморського басейну ці процеси можуть відрізнятися від загальних тенденцій у Світовому океані.

“Але ми явно бачимо, що змінилася циркуляція вітрова. Ми явно бачимо, що змінилася рівень опадів. Ми явно бачимо, що змінилася сезонна мінливість. Вона зараз на місяць далі проходить, ніж це було раніше. Змінилися течії, змінилися круговороти, які є в Чорному морі, змінилися рівень основного чорноморської течії, тобто це великомасштабна течія, яка проходить через все Чорне море”, — коментує еколог Віктор Коморін.

Зміни клімату позначаються і в глибинних шарах Чорного моря. Зокрема, водообміну та надходження органічних речовин можуть впливати на розподіл кисню й сірководню, від якого залежать умови існування морських організмів. Певні ознаки таких процесів науковці виявили ще під час експедицій до початку повномасштабного вторгнення.

“Через центральну частину моря, від Одеси до Батумі, ми досліджували центральну частину Чорного моря у тому числі. І ми побачили, що, наприклад, сірководень, який раніше був на глибинах 100-120 метрів, ми його знайшли на 60 метрах в одній з точок. Тобто він піднявся. І піднявся він не тільки тому, що в нього є підпорка знизу, саме органічна речовина, яка потрапляє сюди з різних джерел”, — роз’яснює експерт.

Особливість Чорного моря полягає в тому, що більшість морських організмів може існувати лише у верхніх шарах води, насичених киснем. На більших глибинах переважає сірководневе середовище, непридатне для життя риб та багатьох інших видів. Через такі природні особливості біорізноманіття Чорного моря і без того обмежене, а поєднання кліматичних змін із наслідками війни створює додаткові загрози для морських мешканців.

“В Чорному морі ми налічимо десь 5 тисяч видів живих організмів, а в Середземному, наприклад, 15 тисяч. Тобто видове різноманіття і так воно слабеньке у нас. Якщо впливає як антропогенний вплив, наприклад, війна у тому числі, так і кліматична складова, то воно ще менше становиться, ніж то було напередодні”, — стверджує виконуючий обов’язки директора Українського наукового центру екології моря.

Цвітіння води

Одним із помітних наслідків забруднення Чорного моря є цвітіння води. Це явище пов’язане з евтрофікацією — надмірним надходженням поживних речовин, які за сприятливої температури та солоності спричиняють активне розмноження фітопланктону. Через це вода може набувати зеленого, бурого або червонуватого відтінку. Війна створює додаткові умови для розвитку цього процесу.

“Починаючи від того, що, наприклад, в результаті обстрілів можуть не працювати станції біологічної очистки. Це можуть бути річкові стоки. Так, наприклад, в 2023 році, велика кількість річкових вод потрапила тоді в Чорне море і принесла дуже велику кількість органічних речовин, які моментально спричинили цвітіння води. Якщо це раніше було десь в серпні, вересні, то тоді воно почалося в червні, тобто на кілька місяців раніше”, — констатує експерт.

Затонулі судна

На початку повномасштабного вторгнення поблизу острова Зміїний затонуло чимало суден і літаків. У них могли залишитися запаси пального, які через пошкодження поступово потрапляють у море. У 2025 році після аварії в Керченській протоці нафтопродукти почали виявляти вздовж узбережжя від Дунаю до Очакова. Щоб з’ясувати походження забруднення та перевірити його можливий зв’язок із затонулою технікою, науковці дослідили склад речовин і відстежили їхнє поширення морем.

“Виявилося, що це нафтопродукти з чотирьох або навіть п’яти джерел. Потім зробили математичне моделювання, діагностичне, тобто це зворотній прогноз. Одне, коли ми знаємо вітер наперед і робимо розрахунки, щоб дізнатися, куди воно принесе, а діагностичне — маючи дані щодо вітру, який був, щодо течі і хвилі, які були, зробити зворотні розрахунки. І виявилося, що з 90% ймовірністю джерела знаходяться біля острова Зміїний”, — відзначає Віктор Коморін.

Наслідки війни для Чорного моря не зникнуть одразу після завершення бойових дій. Затонулі судна, накопичені токсичні речовини та порушення природних процесів можуть ще десятиліттями впливати на морське середовище. Водночас справжні масштаби екологічної шкоди досі залишаються невідомими, а без повноцінних наукових досліджень неможливо визначити, яких заходів потребуватиме відновлення екосистеми. Тому після завершення війни важливо буде відновити морські експедиції, щоб оцінити завдану шкоду та не допустити подальшої втрати біорізноманіття Чорного моря.

Раніше Новини.LIVE розповідали про наслідки розливу соняшникової олії на узбережжі Одещини після російського удару по порту Чорноморська. Забруднення дісталося заповідних територій “Тузлівських лиманів” і продовжило поширюватися вздовж берега.

Також Новини.LIVE розповідали про появу арктичних птахів на узбережжі Одещини. Білих побережників помітили в районі Тузлівських лиманів під час сезонної міграції.