БЕБ викрило схему незаконного ввезення в Україну діамантів та елітних ювелірних виробів з Об’єднаних Арабських Еміратів. До неї, за даними слідства, був залучений чинний працівник Закарпатської митниці, який разом із дружиною перевозив коштовності через кордон без декларування та сплати митних платежів.
“Слідством встановлено, що група осіб налагодила канал систематичного ввезення в Україну дороговартісних ювелірних виробів та діамантів з Об’єднаних Арабських Еміратів без належного митного оформлення та сплати обов’язкових платежів. Одним із ключових учасників схеми був чинний працівник Закарпатської митниці, який разом із дружиною безпосередньо перевозив коштовності через державний кордон, приховуючи їх від митного контролю”, – йдеться у повідомленні.
Незаконно ввезене каміння передавали довіреним особам, які використовували його для виготовлення необлікованих прикрас під власним брендом. Готову продукцію продавали через ювелірний бутік, що належав організаторам схеми.
Таким чином, учасники налагодили повний цикл незаконної діяльності — від ввезення дорогоцінного каміння до виготовлення та продажу ювелірних виробів.
У межах розслідування детективи БЕБ провели дев’ять санкціонованих обшуків, зокрема в автомобілі, ювелірній майстерні та бутіку. Правоохоронці також припинили діяльність каналу та запобігли черговій спробі незаконного ввезення коштовностей через пункти пропуску Закарпатської митниці.
За результатами обшуків вилучили діаманти та ювелірні вироби орієнтовною вартістю понад 1 млн доларів США.
Наразі детективи встановлюють усіх причетних до схеми осіб та обсяги незаконного переміщення коштовностей. Державна митна служба сприяє розслідуванню.
Кримінальне провадження розслідують за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 201-3 (контрабанда товарів) Кримінального кодексу України.
Журналісти знайшли можливий зв’язок між російським співробітником фсб, який збирав розвідувальну інформацію на окупованій Херсонщині, та справою про вбивство українського військовослужбовця в Рівному. Йдеться про росіянина Дєніса Журавльова.
За даними журналістів, ім’я Журавльова згадується в матеріалах кримінального провадження щодо вбивства 27-річного військового Сергія Комарова. У цій справі обвинувачують 14-річну Катю, яку, за версією слідства, російські спецслужби завербували для вбивства військовослужбовця.
За інформацією джерел видання, дівчина спілкувалася з людиною, яка називалася співробітником розвідувального органу фсб росії та використовувала псевдонім Lucifer. Такий самий нікнейм журналісти виявили в Telegram-спільнотах, пов’язаних із вербуванням людей для диверсій в Україні.
Проте наразі немає доказів, що за акаунтом Lucifer стоїть саме Журавльов. Також не встановлено, чи був він причетний до вербування українських підлітків для нападів на військових.
Водночас відомо, що на початку повномасштабного вторгнення Журавльов працював в управлінні фсб росії по Ростовській області та перебував на окупованій Херсонщині. Там він шукав місцевих жителів, яких можна було залучити до збору розвідувальних даних для російських спецслужб.
Зібрану інформацію передавали російським військовим. Її використовували для підготовки ракетних та артилерійських ударів по українських позиціях і об’єктах критичної інфраструктури. Внаслідок цих атак гинули мирні жителі.
За шпигунство український суд заочно призначив Журавльову 14 років позбавлення волі.
Як вже повідомлялося, чергова ворожа атака забрала життя трьох людей в Одесі.
За даними Одеської ОВА, серед загиблих двоє жінок та чоловік. Ще одна жінка госпіталізована з важкими пораненнями. Медики надають всю необхідну допомогу.
Російського удару зазнало складське приміщення, де зберігалися продукти харчування для дитячих садочків та шкіл. Виникла пожежа, триває ліквідація. На місці працюють усі відповідні служби, наслідки атаки уточнюються.
Пізніше ще двоє постраждалих звернулися за медичною допомогою після ворожої атаки. Це чоловіки віком 41 та 46 років. Таким чином кількість постраждалих зросла до трьох. Ще троє людей, на жаль, загинули. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих.
Люди фотографують розкопки на Приморському бульварі в Одесі. Фото ілюстративне: Facebook/Андрій Красножон
Історія Одеси отримала нове свідчення про те, як виглядав стародавній Хаджибей. Дослідники оприлюднили раніше невідомий план замку та прилеглої місцевості. На ньому можна побачити розташування фортеці, старовинної кав’ярні, курганів і турецького маяка. Частину деталей уже підтверджують археологічні знахідки.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на допис ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету, професора Андрія Красножона у Facebook.
Реклама
Де стояв замок Хаджибей
За інформацією Андрія Красножона, завдяки зусиллям Олександра Волока вдалося оприлюднити раніше невідомий план замку Хаджибей. Його склали інженери генерала Гудовича, який контролював укріплення з 14 вересня 1789 року, після того, як замок захопив передовий загін Дерибаса. На плані дві круглі вежі головного фасаду замку зображені багатокутними. Саме таку форму фундаменту однієї з веж виявили археологи під час розкопок у 2026 році. Це може свідчити про те, що автор старовинного креслення досить точно передав особливості споруди.
“Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад з тінями від дахів цих веж та мінарету”, — зазначив Андрій Красножон.
Схема розкопок Хаджибейського замку, накладена на план сучасної території Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон
Ще важливіше, що новий план підтверджує місце розташування замку. Він стояв у верхній частині сучасного Приморського бульвару, приблизно посередині між двома балками, неподалік від урвища та нинішньої півциркульної площі. Саме в цьому районі археологи проводять розкопки протягом останніх років. Тут вони знайшли культурні шари XIV–XVIII століть, залишки укріплень, елементи зброї та амуніції.
Читайте також:
Що розкажуть нові розкопки
Андрій Красножон пояснив, що історичні зображення замку Хаджибей відрізняються між собою. Тому дослідники не можуть покладатися лише на старовинні креслення, навіть якщо окремі деталі збігаються з археологічними знахідками. На думку професора, саме подальші розкопки допоможуть встановити, коли побудували замок, як змінювалися його укріплення та якою була його справжня конструкція.
“Проте, сьогодні лише археологія здатна суттєво оновити джерельну базу середньовічного Хаджибея та надати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку”, — наголосив Андрій Красножон.
Схема археологічних розкопок у районі Приморського бульвару. Фото: Facebook/Андрій Красножон
Старовинна кав’ярня на карті
Окрім фортеці, на новому плані детально зображена кав’ярня грека Аспоридіса. Вона стояла біля головної дороги, неподалік від виїзду з Хаджибея. Сьогодні на цьому місці розташований будинок Прокопеуса на розі вулиць Грецької та Європейської. Автор креслення позначив не лише саму кав’ярню, а й огорожу та сусідні господарські будівлі. Андрій Красножон припускає, що частина споруд могла бути житловою.
Фрагмент історичного плану Хаджибея із зображенням замку та кав’ярні Аспоридіса. Фото: Facebook/Андрій Красножон
Особлива увага до цієї садиби зацікавила історика. Він висловив припущення, що кав’ярня могла бути місцем, де після захоплення Хаджибея збиралися російські офіцери.
“Чи не через те, що саме в цій кав’ярні після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджибеєм?” — написав Андрій Красножон.
Де був турецький маяк
Ще одна цікава деталь старовинного плану — великі кургани на території сучасного центру Одеси. Один із них розташовувався приблизно на початку нинішньої вулиці Успенської, над мисом Ланжерон. Неподалік автор креслення позначив турецький маяк. Андрій Красножон звернув увагу на особливості місцевості та запропонував уточнити його розташування.
Частина старовинного плану з позначенням кургану та маяка. Фото: Facebook/Андрій Красножон
На думку історика, маяк найімовірніше стояв у районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не поблизу пам’ятника Невідомому матросу, як можна було б припустити за іншою локалізацією. Новий план дає археологам додаткові орієнтири для дослідження стародавнього Хаджибея. Водночас остаточно підтвердити вигляд фортеці та розташування окремих споруд допоможуть подальші розкопки.
Новини.LIVE писали, що археологи завершили четвертий сезон розкопок на Приморському бульварі в Одесі. Вони досліджували античне поселення та середньовічну фортецю Хаджибей. Серед знахідок була кераміка XIV століття, пов’язана з історією факторії Джанєстра. Остаточні висновки науковці планували зробити після опрацювання всіх матеріалів.
Також Новини.LIVE розповідали про залишки Хаджибейської фортеці, які виявили під Приморським бульваром. Під час розкопок археологи знайшли фундамент і нижню частину багатокутної вежі османського періоду. Поруч виявили монети, кераміку та будівельні матеріали. Ці знахідки допомогли точніше визначити розташування та розміри старовинного замку.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що археологи встановили точне місце розташування Хаджибейського замку. На Приморському бульварі дослідники виявили залишки мурів і берегової артилерійської батареї. Укріплення розташовувалися неподалік від пам’ятника Дюку та фунікулера. Серед знахідок також були кераміка, бронзові предмети османського походження та сліди демонтажу стін.
