Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав міжнародних партнерів розширити санкції проти представників Росії, причетних до депортації, примусового переміщення та мілітаризації українських дітей.

Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.

Реклама

Що сталося з дітьми з приюту

За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.

За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.

Звернення до Євросуду

13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення. 

“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.

Як проходили слухання

22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.

Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.

Коли оголосять рішення

Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.

“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.

При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.

“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.

Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі. 

Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.