Відбудова
Україні радять проводити відбудову одразу за стандартами ЄС, щоб не робити двічі
Якщо Україна від початку здійснюватиме відбудову за стандартами Європейського Союзу, їй не доведеться відбудовувати двічі. Це стосується, зокрема, стандартів енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування.
Про це віцеміністерка довкілля Литви Айра Палюкенайте-Стасюкайте сказала під час презентації Україною результатів кліматичних реформ і пріоритетів на 2027 рік на кліматичній конференції ООН COP31 в Анталії, передає кореспондентка Укрінформу.
«Узгодження кліматичної та екологічної політики з вимогами ЄС потребує значних зусиль, але водночас дає готову основу для відбудови. Якщо Україна від самого початку відбудовуватиметься за стандартами ЄС у сфері торгівлі викидами, енергоефективності, оцінки впливу на довкілля та просторового планування, їй не доведеться відбудовувати двічі», – сказала Палюкенайте-Стасюкайте.
Віцеміністерка зазначила, що Литва підтримує пропозицію Єврокомісії відкрити у переговорах з Україною про вступ до ЄС кластери 4 і 5. Перший із них охоплює зелений порядок денний і сталу взаємопов’язаність, другий – ресурси, сільське господарство та згуртованість.
За її словами, для українських експортерів дедалі більшого значення набуватимуть ціноутворення на викиди вуглецю та підготовка до застосування механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM).
«Литва сама пройшла цей шлях не так давно. Ми готові поділитися тим, що спрацювало, що не спрацювало і в якій послідовності можна проводити реформи, щоб зберегти темп», – зазначила Палюкенайте-Стасюкайте.
Одним із напрямків тіснішої співпраці з Україною вона назвала відновлювану енергетику та енергоефективність. На її думку, сонячні панелі на дахах у поєднанні з накопичувачами енергії, теплові насоси та використання сталої біомаси у громадських і приватних будівлях належать до найшвидших способів пом’якшити дефіцит енергії та знизити витрати на неї.
Ще одним напрямком співпраці, на її думку, є просторове планування, яке допоможе українським містам врахувати під час відбудови наслідки зміни клімату.
Посадовиця також закликала європейських партнерів забезпечити передбачуване фінансування зеленого переходу України та допомогти знизити інвестиційні ризики, щоб залучити приватний капітал у відновлювану енергетику й енергоефективну інфраструктуру.
За її даними, за останнє десятиліття Литва реалізувала в Україні близько 300 двосторонніх і регіональних проєктів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія пообіцяла пришвидшити розгляд українського законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Україна очікує на висновок щодо відповідності документа директивам ЄС.
Фото: Агентство відновлення
Відбудова
Український культурний фонд виділив понад ₴700 тисяч на відновлення музею «Чорнобиль»
Український фонд культурної спадщини (UCHF) спрямував понад 700 тисяч гривень (14,4 тисячі євро) на технічне обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль», який зазнав значних руйнувань внаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Фахівці вже завершили обстеження будівлі. Вони оцінили пошкодження конструкцій, виявили ризики для безпеки та створили технічну основу для планування відновлювальних робіт.
До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, 26 квітня 2026 року, музей відкрився після реставрації з новою експозицією «Чорнобиль: люди і сенси». Однак уже за місяць російська ракета влучила безпосередньо в будівлю музею. Внаслідок удару були зруйновані третій та частина другого поверху, пошкоджені нова експозиція та мультимедійне обладнання.
За фінансової підтримки Українського фонду культурної спадщини інженери провели комплексне технічне обстеження пошкодженої будівлі. Фахівці визначили стан несучих конструкцій, масштаби руйнувань і потенційні загрози для безпечного перебування в будівлі. Результати дослідження допоможуть визначити подальші кроки з відновлення музею.
За словами віцепрем’єр-міністерки України з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної, музей зберігає пам’ять про одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства та розповідає світові про наслідки рішень радянського режиму.
«Маємо зберегти його для наступних поколінь», – наголосила Бережна.
«Український фонд культурної спадщини об’єднує міжнародну підтримку та український професійний досвід, допомагає захистити історію, ідентичність і колективну пам’ять України», – підкреслила виконавча директорка Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук.
Обстеження будівлі Національного музею «Чорнобиль» відбулося в межах механізму екстреного реагування Українського фонду культурної спадщини, який Рада директорів UCHF затвердила 18 червня 2026 року.
Механізм передбачає оперативну підтримку об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Спеціальна експертна комісія Фонду визначає проєкти, які потребують першочергової допомоги.
«Врятувати цей музей – означає захистити нашу колективну пам’ять, зберегти історичну правду та зробити все, щоб майбутні покоління ніколи не забули уроків Чорнобиля», – зазначила представниця Національного музею «Чорнобиль» Віталіна Мартиновська.
Український фонд культурної спадщини (UCHF) – механізм залучення міжнародної підтримки для збереження та відновлення культурної спадщини України. Фонд спрямовує ресурси на захист, відновлення та збереження культурних об’єктів, які постраждали внаслідок російської агресії.
Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд цьогоріч надав підтримку для 320 мистецьких проєктів.
Фото: Суспільне
Відбудова
Корецький анонсував запуск програми «Промисловий Рамштайн»
Україна планує у січні 2027 року запустити програму «Промисловий Рамштайн», спрямовану на допомогу підприємствам, які постраждали від російських атак, у відновленні та модернізації виробництва.
Про це заявив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час дев’ятого Німецько-українського економічного форуму в Берліні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Ще одна мета конференції URC у Таллінні – запустити програму “Промисловий Рамштайн”. Вона допоможе українським компаніям, які постраждали від російських атак, придбати нове обладнання, відновити виробництво та модернізувати свої потужності. Ми дякуємо Німеччині за те, що вона вже зробила внесок у цю програму”, – заявив Корецький.
Він наголосив, що одним із пріоритетів України є розширення економічного співробітництва з Німеччиною, зокрема залучення німецьких підприємств до спільних інвестиційних проєктів та майбутньої відбудови.
За словами Прем’єра, важливо розпочинати підготовку інвестиційних проєктів уже зараз, не чекаючи завершення війни, оскільки їх розробка, техніко-економічне обґрунтування, юридичне оформлення, вибір технологій і налагодження партнерств потребують часу.
Корецький також відзначив, що Україна прагне забезпечити взаємну економічну вигоду від співпраці з Німеччиною, зокрема шляхом залучення німецьких компаній до постачання товарів, обладнання та послуг для української економіки.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2026 року Україна та Німеччина підписали декларацію про наміри щодо спільної реалізації ініціативи “Промисловий Рамштайн”. Німецька сторона передбачила початкове фінансування обсягом 30 млн євро через банк розвитку KfW. У жовтні сторони обговорювали подальші кроки для запуску пілотного етапу програми та її масштабування.
Відбудова
На Чернігівщині відновили 54% пошкоджених об’єктів медичної інфраструктури
У Чернігівській області внаслідок ворожих обстрілів було пошкоджено 100 об’єктів охорони здоров’я та соціального захисту, наразі 54% з них відновлені, 10% об’єктів у процесі відновлення.
Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Через російські обстріли 100 обʼєктів охорони здоров’я та соціального захисту були пошкоджені, тільки цьогоріч – 9. Нам вдалося відновити 54%, ще 10% – у процесі. Паралельно працюємо над енергонезалежністю лікарень. Дякую всім партнерам, які інвестують у медицину”, – написав Чаус.
Він також наголосив на важливості ментальної підтримки людей і поінформував, що спільно з міжнародними донорами створюються центри життєстійкості, простори для ветеранів, дітей, жінок і людей старшого віку.
За словами начальника ОВА, з 2022 року 49 закладів охорони здоровʼя Чернігівщини отримали допомогу від Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоровʼя в Україні. Зокрема, це обладнання, медикаменти, автотранспорт, меблі тощо.
Як повідомлялося, в Україні повністю
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Події7 днів agoПішов з життя народний артист України Євген Шах
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
