Війна
Молодіжний благодійний фонд НЕКСТ в Одесі: хелп-пакети, дитяча кімната та юридична підтримка
Беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. Серед волонтерських пунктів в Одесі є молодіжний благодійний фонд “Некст”, який вже понад п’ять років, підтримує молодь Одещини. Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, яку допомогу наразі вони можуть надати і, яку ініціативу планують ввести для ВПО.
Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за основним направленням — діти, молодь та сім’ї без батька. Потім за підтримки британської організації «BEARR Trust» реалізували проєкт на території Одеського обласного центру психічного здоров’я, де була обладнана кімната для занять з психологом та арттерапія. Одним із направлень проєкту були діти з розладом харчової поведінки. З початком повномасштабної війни переформатувались.
Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Також одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. Зараз додаємо до цих наборів поки що тільки теплі шапки, але намагаємося знайти й інші зимові речі. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало.”.
На чому зосереджена увага “Некст” під час війни?
Основне наразі — продуктова, юридична та психологічна допомога. За можливості ми додаємо теплі речі, медикаменти загального спектра.
Щодо ВПО, то складаємо свої списки. Ми не можемо допомогти всім, адже величезна кількість людей цього потребує, тому орієнтуємось на тих, хто вже під нашим крилом. Логічно, що на соціальні служби та міську владу наразі велике навантаження, але вважаємо, що не всі можуть вистояти величезні черги за продуктовими наборами. Тому робимо інакше: збираємо невеликими групами по 10-20 людей та видаємо в конкретні дні.
У нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають. Наприклад, у нас є родина зі Снігурівки на Миколаївщині, ці люди мали свою справу, а сюди приїхали з однією сумкою. Варто зрозуміти, те, що сталося в Снігурівці могло бути і в Одесі, тут різниця лише в географії. І наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках.
Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження.
У нас із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World Central Kitchen чи виїзди до обласних центрів.
Чи змінились запити щодо юридичної допомоги?
Якщо раніше з юридичного боку переважав сімейний напрямок: розлучення, аліменти. То під час війни — питання втрачених документів. Іноді буває, що людина не має ксерокопії паспорта чи навіть свідоцтва про народження. Потрібно підтверджувати особу, а на ряд території, неможливо ні запит подати чи домогтись якихось документів. Це впливає на тривалість процесу, як і завантаженість ЦНАПів, але немає жодних причин у цьому відмовити.
Зазначимо, що з 7 серпня ВПО, які втратили паспорт, отримали можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання. Підставою виступає довідка з ДМС про подання документів для оформлення паспорта громадянина України. Відповідна постанова була розроблена Мінреінтеграції спільно із Мінсоцполітики та ДМС та ухвалена Урядом 1 липня.
Видаватимуть довідку центри надання адмінпослуг, територіальні органи або терпідрозділи ДМС, державні підприємства, що належать до сфери управління ДМС. Для оформлення виплат також можна використовувати документи з додатка Дія, зокрема єДокумент.
Чи плануєте повертатись до довоєнної діяльності?
Насправді ми готуємо новий майданчик для дітей. Спілкуючись з сім’ями, помітили великі проблеми. Перше — питання працевлаштування. І з цього витікає й друге — банально немає з ким залишити дитину, щоб хоча б займатися пошуком роботи. Люди переїхали, тут немає ні родичів, ні друзів — нікого. А якщо й знайдуть роботу, але не прилаштують дитину — довго не протримаються працевлаштованими. Тому організовуємо безкоштовну послугу для ВПО: денний догляд за дітьми. З дітьми буде психолог-вихователь і жінки зможу отримати час на рішення своїх питань. Найближчим часом це почне працювати.
Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.
Війна
Сили оборони за одну спецоперацію знищили 18 ворожих танків
Бійці спецпідрозділу безпілотних авіаційних комплексів Lasar’s Group Національної гвардії України у співпраці з артилерією суміжних підрозділів за одну спецоперацию знищили 18 танків російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це підрозділ повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відео бойової роботи.
Перед виконанням місії відбувалося ретельне планування. Бійці багато літали і спостерігали за переміщенням ворожої техніки.
“В операції взяли участь як екіпажі ударних дронів «Лазарів», так і артилерія суміжників. Завдяки цьому по кожному танку було завдано удару. Більшість техніки вдалося знищити”, – зауважив командир екіпажу аеророзвідки Lasar’s Group НГУ “Домінік”.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України лише за останні дні уразили у тимчасово окупованому Криму нафтобазу, газові компресорні станції, комплекси протиповітряної оборони “Панцир” і С-400, радіолокаційні станції “Небо-У” та “Каста” російських загарбників.
Фото ілюстративне: Генштаб ЗСУ
Війна
Міноборони назвало уражені цілі за останні дні
Сили оборони України лише за останні дні уразили у тимчасово окупованому Криму нафтобазу, газові компресорні станції, комплекси протиповітряної оборони “Панцир” і С-400, радіолокаційні станції “Небо-У” та “Каста” російських загарбників.
Війна
Пам’яті головного сержанта Романа Довгалюка (позивний «Бурий»)
Був щирим патріотом, став на захист України ще під час АТО/ООС
38-річний захисник завжди був готовий прийти на допомогу. І дуже любив Україну.
Роман народився 14 квітня 1986 року в селі Мишковичі на Тернопільщині. Навчався у місцевій школі, згодом вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка на факультет фізичного виховання та спорту. Глибинний патріотизм хлопець увібрав від своїх предків, які не лише воювали в УПА, а й служили Україні в часи Директорії Володимира Винниченка і Симона Петлюри.
Фото: Суспільне Тернопіль
«Ромчиків прадід був адміністратором війська Української Народної Республіки. В нас вдома всі були патріоти. А по татовій родині всі були в УПА. Татовому брату присудили 25 років каторжних робіт у Воркуті, бо він був провідником УПА Косів-Коломия», – розповідає мама військовослужбовця, пані Христина.

Фото: Суспільне Тернопіль
У 15 років Роман самостійно навчився їзді на мотоциклі, а вже дорослим створив власний байкерський клуб. У цивільному житті чоловік займався власною справою – мав тату-салон, писав картини олійними фарбами, брав участь у співочих конкурсах, організовував фаєр-шоу. Колекціонував старовинний глиняний посуд і карнавальні маски.

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
У Тернополі він наслухався чимало історій з фронту у своєму тату-салоні. Саме там для багатьох учасників АТО/ООС він став другом, бо вмів зрозуміти, співпереживати, підбадьорити. До ЗСУ Роман приєднався у 2020 році – підписав контракт на три роки.

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Повномасштабна війна застала «Бурого» на Волині, де саме завершувалися військові навчання. Роман, не задумуючись, став на захист Батьківщини. Він служив у складі 44-ї окремої артилерійської бригади, керував артилерійським підрозділом. Разом із побратимами захищав Україну на Київщині, в Чорнобилі, на Житомирщині, Оріхівському напрямку, у районі Куп’янська та Бахмута. З першого до останнього дня брав участь у звільненні Харківської області, воював поблизу Гуляйполя та у Волновасі.

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
За спогадами пані Христини, син «добивався, щоби його поставили на сам “нуль”. Від рядового солдата дослужився до сержанта, став командром розрахунку». Захисник так говорив: «Роботу виконуємо добре, відправляємо “посилочки”, зменшуємо кількість російських окупантів».

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Сім’я та побратими для Романа завжди були підтримкою. Справжньою опорою для воїна стала Христина Романівна, мама, яка постійно допомагала синові та його побратимам. Вона приїздила на фронт, передавала гостинці й необхідне спорядження. А Роман став у підрозділі справжнім взірцем мужності. Його поважали побратими, йому довіряли життя, він був неперевершеним командиром.

Фото: Тернополяни
За словами мами бійця, Роман завжди переживав та дбав про своїх побратимів: «Недавно там був приліт, хлопці не мали ні подряпини. Вони навіть не чхали і не кашляли. Він ними опікувався. Казав: “Туди не йдіть. Я чую, там вже летить, ви мені вірте. Бігом ховайтеся”. Мені вже хлопці це розказували».

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Прогнози щодо завершення війни у «Бурого» були радикальні: «Ми тоді переможемо, коли останній окупант на нашій землі піде в землю».
Роман Довгалюк був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який він особисто отримав з рук Президента України.

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
12 серпня 2024 року головний сержант загинув біля села Стецьківка на Сумщині під час бойового завдання.
Поховали захисника на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі. У нього залишились батьки, донька та брати.


Фото: Суспільне Тернопіль
«Коли почалась війна, я почула від мами, що Ромчик служить і зовсім не була здивована. Не сумнівалася, що він піде на захист своєї Батьківщини. Але я завжди вірила, що він дочекається перемоги живим, здоровим і щасливим», – сказала Галина Івах, вчителька ліцею, де навчався Роман.

Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
13 вересня 2024 року Роман Довгалюк був посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять та слава Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне. Тернопіль 1, 2, 3, Тернопільська міська рада, Тернополяни 1, 2
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Усі новини1 тиждень agoЗганьблена на весь світ наречена, від якої втік чоловік на весіллі, знову збирається заміж (фото)
-
Політика1 тиждень agoУгода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби росіяни здійснили 61 атаку, найгарячіший
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників