Війна
Кошти освітян, облаштування сховищ та навчання без світла в Одеській області. Розповідає Олександр Лончак
Вже майже рік як українська освіта трансформується, зберігаючи можливість навчати в умовах війни. Це пов’язано з викликами, які йдуть один за одним і стосується кожного з учасників процесу. В Одеській області крокують до мети, коли якнайбільше дітей навчатиметься очно в безпечних умовах. На початок другого семестру кількість шкiл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Крім перепон воєнного часу поговоримо про субвенцію, яка надається здебільшого на зарплатню вчителів, і ще й має залишок. Детальніше про ці питання «Дайджесту Одеси» розповів директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.
- Скільки шкіл в Одеській області наразі можуть приймати учнів очно?
На кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти. Для порівняння, станом на 1 вересня це була лише 331 школа. Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. На початок ІІ семестру показник ще вищий, в тому числі і в Одесі. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів.
Співпрацюємо з донорами та міжнародними партнерами з тим, щоб максимальна кількість дітей мала змогу навчатися безпосередньо у школах. Тому процес будівництва та облаштування укриттів триватиме й надалі. З міркувань безпеки ми не оприлюднюємо списки закладів освіти, які вчаться очно.
Вперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме нам запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, ми виставимо пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Перелік передамо до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить на котрі сховища нададуть кошти.
- Які проблеми виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану?
Початку освітнього процесу передувала велика робота. 24 лютого ми не знали, як навчатимемось. Перші два тижні вторгнення діти були на канікулах, потім відновили дистанційні уроки. Звичайно, ми розуміємо, що це не те, чого хочуть батьки та учні. Тому ми і повинні облаштувати укриття та створити безпечне місце для навчання.
Батьки теж впливають на запити. Деякі не хочуть відпускати дітей до шкіл. Наприклад, після ракетного удару по селу Дачне 19 липня у ліцеї не залишилось цілого кабінету. І зрозуміло, що після такого батьки бояться залишати дитину у навчальному закладі. Та все ж загальна кількість охочих бачити вчителя та однокласників не лише через екран – збільшилась.
Найважче було восени у періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. З очним простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло.
З дистанційкою складніше. Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.
Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень впродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме батьківська увага і допомога дає нам спільний результат.
- Освітня субвенція: що це за кошти і яке їхнє призначення?
Освітня субвенція надається місцевим бюджетам в першу чергу для нарахування зарплатні вчителям. Це основний інструмент фінансової підтримки місцевих видатків на середню освіту в Україні. На кінець року у регіональних бюджетах помітили накопичення цих коштів.
Невикористані залишки коштів, у разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці на поточний бюджетний рік, можуть спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. Це відбувається відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.
Протягом 2022 року залишки коштів освітньої субвенції минулих періодів територіальними громадами регіону спрямовувалися на ремонти та облаштування укриттів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, придбання автобусів, здійснення заходів пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, встановлення камер відеоспостереження та кнопок виклику поліції охорони, підключення закладів освіти до високошвидкісного Інтернету, заходи територіальної оборони.
- Що відбулось із залишками субвенції на кінець 2022 року?
Всі залишки освітньої субвенції, які накопичились на рахунках місцевих бюджетів Одеської області станом на 31.12.2022, повернулися до Державного бюджету для подальшого їх розподілу відповідно до чинного законодавства України.
– Чому школи не використовують кошти, якщо вони вже виділені?
Причин може бути кілька. Кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після початку навчального року. Часто не встигають їх освоїти. Брак фахівців із публічних закупівель на місцях гальмує проведення тендерів.
Я неодноразово звертав увагу і наголошував на необхідності своєчасного і раціонального використання коштів держбюджету. Залишки освітньої субвенції не мають накопичуватись, а повинні ефективно працювати на підтримку галузі освіти та економіки в цілому, ще й в цей непростий час.
- Бюджет на 2023 рік планувався вже в умовах воєнного стану. Який він у порівнянні з минулим роком?
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1472 Одеській області передбачена освітня субвенція на 2023 рік у сумі 5 658 784,1 тис. грн, що на 447 879,7 тис. грн (це на 7% менше). Питання «достатності» чи «недостатності» фінансування риторичне. Передовсім треба розуміти, в яких умовах живе країна. Щодо галузі освіти переконаний: передбачених на наступний рік грошей вистачить.
Це достатній ресурс, який гарантує виплату заробітної плати вчителям. І навіть окремо уперше передбачена субвенція на облаштування бомбосховищ при закладах освіти, також планується і фінансування закупівлі шкільних автобусів з метою поповнення шкільних автопарків для організації підвезення здобувачів освіти.
Діти вчаться, вчителі працюють, а за цим стоять питання коштів, рішень, організації. Зараз навчання може не відповідати бажанню батьків, дітей чи вчителів. І можливо, комусь і хочеться хоча б на день повернутись до безтурботних днів, коли одні й ті самі обличчя миготіли, як у попередньому житті, з понеділка по п’ятницю. Але це вимога часу. За рік можна навчитись навіть деяких професій і ми не маємо позбавляти дітей можливостей та майбутнього.
Останніми днями почастішали атаки росіян на острів Зміїний. Удари керованими авіабомбами провокують небезпеку для пересування суден акваторією Чорного моря.
«Вони намагаються бомбити саме навігаційні шляхи. Тому що сам острів географічно і ландшафтно міцна скеля. Розбомбити його не так просто, якщо розраховувати, що там щось хотілось б розмістити. Біля самих газовидобувних платформ їм немає що робити. Їм підходу до вишок Бойка немає. Тому вони просто тероризують морські транспортні шляхи», — розповіла речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк в етері телемарофону.
За її словами, росіяни скидають керовані авіабомби для того, щоб привести в дію морські міни, яких ще доволі багато в морі, і щоб ускладнити навігаційний шлях.
Речниця також підкреслила, що останніми днями працює тимчасовий коридор.
«Нам довіряють судновласники і йдуть на те, щоб судна йшли тим коридором, який ми запропонували. Безпековий компонент нами дотримується, ми повністю забезпечуємо безпеку для суден», — зазначила Наталія Гуменюк.
Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних Оберіг вже функціонує та постійно наповнюється інформацією. Про це в коментарі Еспресо повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, Мінцифри очікує бачення нової команди Міністерства оборони України.
«Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту — ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації», — розповів Федоров.
Федоров зазначив, що електронний реєстр військовозобов’язаних Оберіг вже наповнений на понад 90%. Однак, є питання сервісів на базі Оберігу та якими вони будуть.
Нагадаємо, 18 вересня до Верховної Ради було подано законопроєкт №10062 про створення електронного реєстру військовозобов’язаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах.
Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) передали ЗСУ раніше арештований гвинтокрил Мі-2, який намагалися приховати колишні керівники «Мотор Січі».
Як повідомили у пресгрупі ДБР, арешт гелікоптера Мі-2 стався у червні 2023 року у межах розслідування кримінального провадження щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та пособництва державі-агресору. Під час розслідування з’ясувалось, що у травні 2022 року гелікоптер, за вказівкою колишнього керівництва «Мотор Січ» перегнали спочатку в одну з європейських країн, а потім на Близький Схід. Все це робилось з метою перешкодити його передачі ЗСУ. Наразі повітряне судно вже повернули в Україну й відтепер вертоліт буде виконувати завдання в одній з бойових частин ЗСУ.
Нагадаємо, у розпал великої війни колишній посадовець, якого звинувачують у державній зраді, блокував передачу Мі-2 українським розвідникам. Давав вказівки розібрати гелікоптер на запчастини та приховати документи, які необхідні для експлуатації.
Щодо ймовірного вилучення Мі-2, українськими розвідниками доведено, що В’ячеслав Богуслаєв часто спілкувався з директором маркетингу та торгівлі АТ “Мотор Січ” та керівником дочірньої компанії цієї корпорації “Вертольоти МСБ” Павлом Касаєм.
Як вже писав «Форпост», 22 жовтня минулого року стало відомо, що СБУ затримала почесного президента компанії «Мотор Січ», екснардепа В’ячеслава Богуслаєва. Йому оголошено підозру в колаборації та пособництві державі агресору.