Україна
Майже 9 тисяч українських шкіл працюють в очній і змішаній формах
В Україні 8,7 тисяч шкіл працюють в очному або змішаному форматі, а 4,2 тисячі – в онлайн-форматі, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
“Якщо брати абсолютну кількість шкіл, які дають можливість учням навчатися або очно, або змішано, то це 8704 школи. 4224 працюють жорстко в режимі онлайн. Зокрема, це стосується п’яти регіонів: Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська та Херсонська області”, – сказав Шкарлет в ефірі національного телемарафону в п’ятницю вдень.

За його словами, на сьогодні майже 4 млн учнів мають доступ до освітнього процесу, з яких у традиційному або змішаному форматі навчаються 2,4 млн дітей.
Україна
Рух “Жовта стрічка” фінансується Заходом попри розправи над активістами, — розслідування
Розслідування журналістів виявило серйозні суперечності між публічними заявами руху “Жовта стрічка” та реальними наслідками його діяльності на окупованих територіях. Попри задокументовані випадки переслідувань і загибелі активістів, проєкт продовжував отримувати західне фінансування і працювати без належних гарантій безпеки.
Видання “Kyiv Independent” з’ясувало, що рухи спротиву “Жовта стрічка” та “Зла Мавка” підтримувала британська компанія “IN2”, яка працює з-за кордону та залучала кошти урядів Великої Британії і Канади. Водночас попередження про ризики для учасників, за даними журналістів, системно ігнорувалися.
Ще у 2022–2023 роках представники “Жовтої стрічки” відкрито говорили про арешти та загибель активістів. Однак згодом риторика змінилася: у відповідь на запит журналістів організація заперечила такі випадки, визнавши лише окремі затримання.
Свідчення про переслідування активістів
Попри заперечення, журналісти отримали доступ до матеріалів, зібраних українськими військовими у 2025 році. У них зафіксовано випадки ув’язнення, насильства та вбивств учасників руху упродовж 2023–2025 років.
Серед них — історія 24-річної жінки з Мелітополя, яка зникла після участі у діяльності “Злої Мавки” і була знайдена мертвою через два місяці. Інший випадок — кримська татарка Ксенія Світлишина, яку російський суд у Севастополі засудив до 13 років ув’язнення за діяльність у русі.
Навіть дії, що вважалися “безпечними”, могли мати серйозні наслідки. Зокрема, фотографування української символіки дозволяло спецслужбам РФ встановлювати геолокацію і знаходити активістів. Так, у 2024 році була затримана активістка Сєвіль Вєлієва — її ідентифікували через фото та записи камер спостереження.
Як відбувалося залучення учасників
Набір до руху здійснювався через Telegram-бот, що, за оцінкою журналістів, є вкрай ненадійним способом у середовищі тотального контролю. Весь процес реєстрації займав лічені хвилини, а ознайомлення з правилами безпеки не було обов’язковим.
Більше того, під час виконання ризикованих завдань — від збору інформації до публічних проявів української ідентичності — учасники не отримували додаткових попереджень про небезпеку.
Представник української розвідки заявив журналістам, що організатори “безпідставно наражають людей на ризик і фактично заробляють на цьому”.
“Жовта стрічка” в Криму
Фото: Instagram
Фінансування і витрати
За відкритими даними, Канада виділила компанії “IN2” понад 2,3 млн канадських доларів у 2022–2024 роках. Після завершення цього фінансування компанія звернулася до британського уряду, який продовжив підтримку у 2025 році.
Водночас оцінки показують, що реальні витрати на функціонування “Жовтої стрічки” могли бути значно нижчими — до 20 тисяч доларів на місяць. Через сумніви щодо ефективності та безпеки програми фінансування згодом припинили.
Хто стояв за проєктом
До роботи “IN2” були залучені консультанти, зокрема Ганна Шелест та Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, вони мали долучатися до питань безпеки активістів.
Втім обидва заперечили, що їхня діяльність могла створювати ризики для учасників руху.
Суперечності у заявах
Наприкінці березня організація заявила про зміну підходів до передачі даних, щоб уникнути ідентифікації активістів. Однак уже наступного дня опублікувала фото з Донецька, зроблене біля “Донбас Арени”, що знову поставило під сумнів дотримання власних правил безпеки.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що в InformNapalm пояснили небезпеку фоторуху “Жовта стрічка”.
Зокрема, “Жовта стрічка” повідомляла, що окупанти в Криму змушують готелі бронювати номери для військових.
Україна
У Запоріжжі на поліцейських під час затримання напав чоловік з сокирою (відео)
У Запоріжжі поліцейські переслідували водія, який втік після того, як правоохоронці зупинили його для перевірки. Коли вони таки наздогнали втікача та почали затримання, на правоохоронців напав інший чоловік з сокирою.
Крім того, він кидав каміння та застосував сльозогінний балончик проти поліцейських. Відео опублікувала поліція Запорізької області.
За даними слідства, інцидент почався з того, що патрульні зупинили автомобіль, який мав пошкодження, що є ознакою можливої причетності до ДТП. Під час спілкування з правоохоронцями він сперечався, а після вимоги надати документи, поїхав з місця зупинки.
Згодом, за даними поліції, було встановлене його місце проживання, де виявили авто. Чоловік, помітивши службовий транспорт, спробував втекти, здавши назад, однак в’їхав у канаву, після чого залишив автомобіль та намагався втекти. Його затримали.
Під час затримання до поліцейських підбіг невідомий чоловік з сокирою, повідомили в патрульній поліції. Чоловік поводився агресивно, погрожував патрульним, кидав каміння, а також застосував сльозогінний балончик. Згодом його також затримали.
Медики оглянули чоловіків та ушпиталили їх. Медична допомога знадобилася і одному з поліцейських.
Згодом правоохоронці встановили, що водій перебуває у СЗЧ, тож його передали службі ВСП.
Щодо другого чоловіка слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 (Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків) ККУ.
15 квітня у Львові сталася сутичка між військовими ТЦК та жінками: цивільні намагалися перешкодити мобілізації чоловіка.
Крмі того, на почакту квітня у Харкові стався напад на військовослужбовця під час проведення заходів із оповіщення військовозобов’язаних. Внаслідок інциденту постраждалий отримав поранення та був госпіталізований.
Україна
У Львові чоловік стріляв з вікна будинку: його затримали (відео)
На місце прибув спецназ поліції. Чоловіка, який здійснив кілька пострілів, затримали. Поранених немає, на місці працює слідчо-оперативна група.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що у Львові чули постріли на вулиці Грінченка, потім туди відправили поліцію та медиків: проводиться спецоперація з затримання. Згодом речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс у коментарі “РБК-Україна”, підтвердила, що 23 квітня у Львові відбулася стрілянина в одній з багатоповерхівок.
Попередньо, чоловік стріляв з пістолета з вікна. Його вже затримали та вивели з будинку.
Новина оновлюється…
-
Усі новини1 тиждень agoСпівачка Lama – скільки зірці потрібно грошей для життя в Києві
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події5 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ
-
Суспільство5 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Політика5 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
