Китайські моделі штучного інтелекту з відкритим вихідним кодом конкурують з американськими, впевнені вчені зі Стенфордського університету. Фокус розібрався, як Китаю, що перебуває під санкціями, вдалося створити ШІ “на коліні”.

Як китайському ШІ вдалося обійти американський

У доповіді говориться, що китайські моделі штучного інтелекту з відкритим вихідним кодом, можливо, наздогнали або навіть “випередили” американські розробки за можливостями і впровадженням. Річ у тім, що китайські розробники ШІ здебільшого дотримуються підходу з відкритим вихідним кодом, надаючи кінцевим користувачам можливість вільно розгортати і модифікувати свої моделі. А американські технологічні гіганти, такі як OpenAI і Google DeepMind, навпаки, представляють свої моделі як пропрієтарне програмне забезпечення, пише scmp.com.

Посилаючись на провідні галузеві показники, у звіті наголошується, що китайські відкриті моделі на сьогоднішній день демонструють “майже передові результати”, лідируючи в області відкритого вихідного коду, лише трохи відстаючи від провідних закритих американських моделей. Ба більше, китайські розробники, як-от Alibaba Cloud і DeepSeek, підвищують ліберальність умов ліцензування своїх відкритих моделей, надаючи кінцевим користувачам ще більшу гнучкість у їхньому використанні, підкреслюють учені.

Китайські моделі з більш високим ступенем “відкритості”, порівняно з американськими, пропонують практичні переваги, як-от відтворюваність і ефективність, що можуть сприяти їхньому впровадженню, особливо в регіонах світу з обмеженими обчислювальними ресурсами, ідеться у звіті.

“Існування китайських відкритих моделей на досить хорошому рівні може знизити залежність глобальних гравців від американських компаній, що надають моделі через API (інтерфейси прикладного програмування)”, — кажуть дослідники, зазначаючи водночас, що вимір впровадження відкритих моделей утруднений, оскільки їх можна розгорнути локально, а це означає, що “жодне центральне джерело даних не має повної картини їхнього поширення”.

Також китайці мають у своєму розпорядженні більшу кількість фірм-розробників, ніж США. Це понад десяток компаній, що створюють потужні відкриті моделі, такі як DeepSeek. До них належать Alibaba Cloud і пекінські стартапи Moonshot AI та Zhipu AI (відомий як Z.ai).

Як Китаю вдалося створити АІ-чіпи, незважаючи на санкції

США давно веде технологічну війну проти КНР. Для Америки було перемогою, коли вдалося витіснити ШІ-чіпи NVIDIA H20 з китайського ринку. Однак симетрична відповідь не змусила на себе довго чекати — через кілька тижнів після цієї події компанія Huawei оголосила про постачання ШІ-процесора Ascend 910C, пише interestingengineering.com.

Цей китайський процесор позиціонувався як альтернатива на тлі посилення санкцій Білого дому. Він був розроблений на основі Ascend 910B, але отримав оновлену архітектуру, об’єднавши два процесори 910B разом з використанням передових методів інтеграції. Таким чином розробники змогли збільшити в 2 рази обчислювальну потужність і обсяг пам’яті. У Huawei заявляють, що Ascend 910C зміг досягти такої ж продуктивності, як і у NVIDIA H100. Чип також отримав поліпшену підтримку широкого спектра робочих навантажень ШІ.

“Хоча 910C не є проривом у масштабах абсолютно нових архітектур, він пропонує достатню продуктивність, щоб задовольнити китайські компанії, які потребують надійного високопродуктивного обладнання для завдань навчання і виведення”, — підсумували автори матеріалу.

Так, без проблем не обійшлося. 910C виробляється найбільшим у Китаї ливарним заводом SMIC з використанням 7-нм процесу N+2. Однак, як зазначають джерела, SMIC відчуває труднощі з досягненням бажаних показників продуктивності. Це змушує сумніватися в тому, що цей ШІ-чіп здатний задовольняти зростаючий попит. І тим не менше, санкції дали можливість китайським компаніям на кшталт Huawei, Moore Threads і Iluvatar CoreX конкурувати з NVIDIA, запропонувавши свої продукти.

Китайських чипів буде більше

Видання reuters.com виявило, що в КНР (Шеньчжень) діє секретна лабораторія, де перекуплені фахівці з нідерландської компанії ASML допомагають китайським інженерам створити власну ливарну машину для створення чипів.

Річ у тім, що якісні верстати для так званої EUV-літографії, які дають змогу “друкувати” кремнієві пластини для ШІ-процесорів, виробляє одна-єдина фірма у світі — ASML. І Китай, звісно, не може придбати її новітнє обладнання через санкції.

Як стверджують розслідувачі Reuters, голландцям платили “зарплати” в розмірі 400 — 700 тисяч доларів США, забезпечивши їх фальшивими документами і змусивши працювати в режимі підвищеної секретності. Експертам часто доводилося ночувати на робочих місцях, а також не завжди дозволялося користуватися телефонами та іншими видами зв’язку.

У підсумку, методом зворотного інжинірингу вони відтворили обладнання ASML. Зробити це було просто — старі машини купували через посередників, розбирали і відтворювали наново, але не копію, а більш “просунутий” прототип з використанням деталей від Nikon і Canon.

Розслідувачі пишуть, що за всім цим проектом стоїть Huawei, але це лише їхня думка. Також вони кажуть, що чіпи поки що виготовити не вдалося, оскільки літограф потрібно вдосконалити. Якщо це вдасться зробити, то, за їхніми даними, Китай вироблятиме власні процесори швидше і якісніше, ніж раніше. І санкції США будуть безсилі.

Раніше ми писали про те, що Китай сильно поліпшив чипи всупереч санкціям США. Нові чипи Huawei Kirin 9030, створені в Китаї всупереч санкціям США, можуть принести виробникам багато проблем.

Британське видання The Guardian опублікувало перелік найкращих фільмів року, серед яких – фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність прем’єр-міністру Португалії Луїшу Монтенегру за реалізовані проєкти відновлення освітньої інфраструктури у Чернігові та Черкасах.