Connect with us

Війна

Набір до «Гвардії наступу» продовжується: портрет добровольця та етапи навчання

Published

on

Основний штат штурмових бригад «Гвардії наступу» укомплектований. І наразі відкрито новий набір до резерву. Наразі вже є бригади, які завершили навчання.

«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована у лютому Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу. В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. 

Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України. 

Яке навчання? 

Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.

Наразі вже є групи, які пройшли навчання. Це індивідуальна та колективна підготовка, а потім бойове злагодження. Бійці навчались на полігонах під керівництвом інструкторів з реальним досвідом ведення бою в Україні. Підготовка залежить від бригади та запланованих для неї завдань. 

Фото: Харківська ОВА

«Навчання проходить кілька місяців і включає кілька етапів. Починається з індивідуальної підготовки. Після цього — спеціалізація. І потім — злагодження в складі підрозділу. На етапі індивідуального навчання ви виходите з вмінь, навичок і орієнтирів, де бажаєте проходити службу — чи у вас більша наснага до медичної сфери, чи, можливо, ви хотіли б бути снайпером, чи мінометником, чи артилеристом. Від цього буде залежати, як буде відбуватися навчання. А вже потім, у складі підрозділу, кандидати здобувають комплексне навчання — це називається бойовим злагодженням», — розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко в інтерв’ю Суспільне.

Бойове злагодження потрібне, щоб кожна одиниця підрозділу розуміла завдання і функції, знала одне одного, спілкувалися єдиною мовою, знали, як вони наступають, відступають, хто, де, які позиції займає. Це спільне навчання в складі підрозділу.

За словами інструкторів, більшість добровольців, які вже пройшли частину підготовки, швидко зросли до рівня досвідчених бійців, які готові до бою. Гвардійські інструктори переважно і проходили навчання за кордоном та брали участь у військових місіях на території України. Свій досвід вони отримували з 2014 року.

Який він, український доброволець?

За результатами набору в Офісі Президента розповіли про портрет українського добровольця. Здебільшого це чоловік до 40 років з гарним станом здоров’я  та мотивацією вигнати росіян на своє болото. Із відібраних кандидатів, 27% — раніше проходили службу в силах оборони та правопорядку. Більшість добровольців мають родини, 54% серед них — одружені, 49% — проживають у місті. 

Фото: УНІАН

Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.

«На період воєнного стану штати майже всіх військових частин збільшуються, це передбачено відповідними законами. Бригади Гвардії наступу формуються на основі наявних військових частин і вони готуються для виконання певних задач. Паралельно з цим є поповнення в інші військові частини, які виконують в тому числі й правоохоронні задачі — охороняють об’єкти критичної інфраструктури, несуть службу на блокпостах. Це притаманно для всіх військових відомств — у країні війна, треба нарощувати спроможності кожного військового формування, збільшувати кількість людей пропорційно задачам, довжині лінії фронту. Тому ця робота продовжується, у країні триває планова мобілізація і паралельно з цим йде формування бригад Гвардії наступу», — додав Руслан Музичук, речник Нацгвардії України для Суспільне.

Як проходить набір? 

Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації. «За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.

Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади. У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни. 

У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.

Рекрутингові групи працюють у 44 ЦНАПах по всій Україні. Детальну інформацію щодо діючих центрів можна буде дізнатися на офіційному сайті або за номером “гарячої лінії” 080 010 00 20.

Фото: UATV

За попереднього набору по гарячій лінії фахівці надали понад 9 тисяч консультацій. Як правило, це були питання про перелік необхідних документів, вимоги до фізичної підготовки, умови служби.

Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії). 

Війна

Україна розширить географію далекобійних ударів по Росії

Published

on

На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача визначили завдання для розширення географії далекобійних ударів Сил оборони.

Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

До засідання долучилися виробники зброї та всі, хто відповідає за її застосування.

Головною темою були спроможності України для «далекобійних санкцій» проти РФ.

Учасники Ставки проаналізували ефективність далекобійних ударів Сил оборони за визначений період.

Читайте також: Україна потребує далекобійних ракет, щоб примусити Путіна до миру – Зеленський

«Російська «нафтопереробка» вже платить відчутну ціну за війну й платитиме ще більшу», – зазначив Зеленський.

Він поінформував, що наразі триває робота з виробниками для довгострокових контрактів. Термін три роки дозволяє виробнику краще планувати використання необхідних ресурсів і масштабувати постачання у війська.

Кількість таких укладених контрактів, за словами глави держави, буде більшою.

На засіданні пролунали доповіді щодо російських ударів по інфраструктурі й енергетичних обʼєктах. Були визначені нові потреби в захисті та завдання для роботи з партнерами щодо конкретних напрямів у постачанні протиповітряної оборони.

«Необхідні системи в партнерів є, і важливо, щоб українська дипломатія активніше готувала відповідні рішення», – зауважив Зеленський.

Читайте також: Україна та ЄС протягом 7-10 днів підготують план припинення вогню – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 23 жовтня Сили оборони України уразили на території Росії нафтопереробний завод «Рязанський» та склад боєприпасів.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Gripen для України: дешево, точно, сердито

Published

on

Що відомо про багатоцільовий шведський винищувач 4-го покоління: швидкий, маневрений, економічний і простий в обслуговуванні



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО знешкодила 66 російських дронів зі 100 запущених

Published

on


Протиповітряна оборона знешкодила 66 російських дронів різних типів зі ста запущених Росією з вечора 26 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це Командування Повітряних Сил ЗСУ повідомляє у Фейсбуці.

У ніч на 27 жовтня (з 18:30 26 жовтня) ворог атакував 100 ударними БпЛА типу Shahed, “Гербера” і безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ, близько 70 із них – “Шахеди”.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 66 ворожих БпЛА типу Shahed, “Гербера” і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання 26 ударних БпЛА на 9 локаціях.

Читайте також: У Росії заявили про атаку майже 200 дронами, 34 з них – «летіли на Москву»

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА.

Як повідомляв Укрінформ, у Сумській області внаслідок російських дронових атак частина Сумської громади залишилася без електропостачання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.