Connect with us

Війна

Примусова видача російський паспортів: позиція України та умови поновлення документів

Published

on

Видача російських паспортів на тимчасово окупованій території — практика не нова, ця системна політика вже проводилась у Криму з 2014 року. 27 квітня 2023 року путін підписав указ, згідно з яким громадян України, що не отримують російські паспорти на окупованих територіях до 1 липня 2024 року, можуть депортувати. І це стосується також і мешканців окупованої частини Луганської та Донецької областей, які раніше отримували документи “ЛНР”, “ДНР”.

Примусова видача паспортів та українська дискусія 

Перші дні травня українці спостерігали за дискусією уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця та віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Суть суперечок полягала в тому, що за можливості російський паспорт не треба брати, проте заради виживання — не треба відмовлятись. 

Як для “Дайджесту Одеси” розповіла Олена Погребняк, керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, кожна ситуація має розглядатись окремо. “Ситуація, в якій під дулом автомата кажуть паспорт або життя — не про рішення. І тут здебільшого мова не про військових, які помирають зі словами “Слава Україні”. Там цивільні із вразливих категорій населення: літні люди, які опинились без пенсії; без дітей, які їх прогодують; без запасів. Для людей це питання життя. До нас звертались особи без громадянства, які змогли виїхати з окупованої території близько Мелітополя. Чоловік та жінка, які пройшли жах. Я вважаю, що ми не можемо їм казати, що це через те, що вони взяли паспорт”.

На ТОТ вже йде сувора політика погроз та обмежень для громадян з українським паспортом.

“Окупанти цілеспрямовано та навмисно обшукують транспортні засоби, фіксують усі особисті дані громадян, які не мають російських документів, погрожують забороною в’їзду в місто”, — розповіли в Генштабі, передає УНІАН.

За його даними, також ворог примушує листонош роздавати місцевому населенню бланки, в яких потрібно вказати відомості про наявність російського паспорта. А батькам школярів-випускників ворог погрожує відмовою в отримані дітьми свідоцтва про базову середню освіту. Також загарбники примушують змінювати з українського на російські зразки свідоцтво про шлюб та свідоцтво про реєстрацію технічних засобів.

У захоплених районах Донецької та Луганської областей особливу увагу проявляють до пенсіонерів. “Фактично, це елемент тиску на соціально незахищені верстви населення, які залежать від окупаційної адміністрації. Для обходу пенсіонерів з Росії прибуло 300 “волонтерів”, які утворили “мобільні групи”, — сказано в повідомленні Центру національного опору.

Як повідомляється, окупанти провалюють позначені темпи паспортизації і вдаються до нових методів примусу. За даними ЦНС, в Донецькій області облаштовані пункти видачі паспортів при лікарнях, оскільки без російського паспорта людям відмовляють у медичному обслуговуванні. “Таким чином, окупанти порушують Женевську конвенцію”, —  підкреслюють експерти.

“Місцеве населення тимчасово окупованих територій продовжує чинити спротив примусовій паспортизації. Темпи видачі російських паспортів занадто низькі й окупаційні адміністрації отримують системні догани від кремлівських кураторів. Відтак, в населених пунктах на тимчасово окупованих районах Херсонщині росіяни знущаються з цивільного населення”, — повідомляють в Центрі національного спротиву.

Зазначається, що за відмову від російського паспорта людям на окупованій території погрожують “ямою”. Зафіксовані випадки тортур та знущань. 

Україна не визнає російське громадянство набуте в окупації

Держава займає позицію не визнавати громадянство набуте в окупації ще від подій 2014 року у Криму. За це не передбачено кримінальної чи іншої відповідальності. Проте російський паспорт несе з собою теж негативні наслідки: мобілізація до армії рф, переселення на іншу територію, збір персональних даних. Росія може використовувати паспортизацію і, створюючи примітивну картинки “громадянської війни” для країн Заходу; наративів про кількість людей, яка тікає з України; заміна населення у випадку виборів. Все це ми бачили за радянських часів, наприклад депортація кримських татар до Сибіру у 1944 році. Наразі вже є факти евакуації жителів лівобережної Херсонщини фактично у полон, де у них забрали паспорта і вручили прописку у мурманську. До того ж, якщо росія визнає нашу територію своєю, то фактично їм потрібно документувати цих людей за конституційним принципом. Вони втілюють норму, яку самі ж прийняли незаконно в свою конституцію. 

Однак, треба зауважити, що за дев’ять років агресії стає ясно, що не всі перебувають на ТОТ не з власної волі. Безумовно, є ті, хто чекав на визволителів”, але для багатьох інших рішення залишитися в окупації носить зовсім інший неполітичний характер. Тому важливо розмежовувати ситуації, коли людина бере російський паспорт під примусом та коли через прихильність до політики окупанта. Населення Криму, протягом 2014-2022 років виїжджали до України, аби оформити документи своїм дітям. Попри те, що самі мали російський паспорт і повертались назад. 

Російський паспорт — ризик для життя наших громадян, проте якщо виїхати з окупованої території неможливо, переслідування за це не буде. У майбутньому важливою буде не наявність паспорта, а дії. Досі знаходять людей, які здають позиції ЗСУ, колаборанти. Тому неможливо надати рекомендації, які будуть використовуватись, як загальна практика.

“У перші тижні вторгнення до нас (в міграційну службу, -ред.) приходили громадяни рф, які вимагали отримання документів, наприклад, термінового паспорта, щоб виїхати до Європи. І коли ми відмовляли, бо процедура отримання громадянства не передбачає термінової видачі, чули проросійські наративи про “нічого, зараз наші дійдуть”. Ми повідомляли СБУ про це. На території Одеської області проживає 13 тисяч громадян рф з посвідками на проживання. Так склалось історично, більшість з них народились в Україні, потім виїжджали туди працювати, а зараз вже пенсіонери. Чи всі з них визнають війну? Здебільшого, на щастя, так, але поодинокі випадки зустрічаються”, — розповідає Олена Погребняк.

Поновлення українського громадянства

На думку чиновниці, після Перемоги, кожну ситуацію розглядатимуть окремо. Можливо особа писатиме пояснення за яких обставин отримала паспорт, відбуватиметься перевірка контактів. Міграційна служба — не слідчий орган і не має права вивчати ці ситуації, можливо, це буде зона відповідальності СБУ.

Зараз вже є випадки, коли люди виїжджають з окупованих територій без документів. Зі звільненням Херсону їх було значно більше. Олена розповідає: “Ті, хто потрапляли до нас казали, що втратили громадянський паспорт, а виїхали по закордонному чи пенсійному посвідченню. Ми бачили велику кількість пенсіонерів, які приїхали, щоб перезимувати, бо не мали ні опалення, ні світла. До того ж ми не маємо права допитувати людину. Хтось з них казав, що змушений був взяти російський документ, хтось говорив про втрату. З цих питань спілкуємось з СБУ, декому треба пройти процедуру перевірки. Але ж тут мова йде про те, що люди не виїхали до території рф, а всіма силами намагались потрапити на вільну Україну. Вони свій вибір зробили. Тому поновлюють паспорти громадян”. 

Чинною є і програма повернення людини, яку примусово вивезли. Нею вже скористались і в Одеській області. Родичі оформляють повернення без присутності вивезеної людини, бо на території рф поновити українські документи неможливо. “Якщо особа після 24 лютого 2022 року була насильно переселена на територію рф, то ми робимо без неї документи на повернення. Є шляхи передачі, відпрацьована процедура і вже випадки повернення. Людину під дулом автомата посадили в автобус, забрали паспорт і вивезли на територію рф, але через родичів чи знайомих намагається повернутись. В такому випадку, звичайно, відновлюємо документи  громадянина Україна, бо дійсно ця ситуація не про рішення, а про примус”, — зазначила керівниця Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Самим українцям здебільшого непотрібно сперечатись через питання брати чи не брати російський паспорт. Згідно з результатами соціологічного дослідження, яке ініціював Харківський інститут соціальних досліджень, ставлення українців до російського паспорта, який росія з різних причин видавала жителям ТОТ, є досить толерантним (понад 75%). Значна частина опитаних взагалі не визнає це громадянством і відповідно пропонує ігнорувати ці “папірці”. Багато хто готовий виправдовувати отримання російських паспортів, якщо це було зроблено вимушено, заради виживання в умовах окупації.

Війна

Сили ППО знешкодили три російські ракети та 382 із 472 безпілотників

Published

on


Сили протиповітряної оборони знешкодили три російські крилаті ракети Х-101/Іскандер-К та 382 із 472 безпілотників.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.

З 19.30 суботи, 31 травня, ворог атакував Україну 479 засобами повітряного нападу:

472 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Шаталово, Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ;

трьома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Курської та Воронезької областей – РФ;

чотирма крилатими ракетами повітряного та наземного базування Х-101, Іскандер-К.

Читайте також: Росія втратила на війні в Україні ще 1230 військових

Основними напрямками повітряного удару були Харківська, Сумська, Житомирська, Одеська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 13.30 неділі, 1 червня, протиповітряною обороною знешкоджені 385 засобів повітряного нападу росіян: 210 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) та 3 крилаті ракети Х-101/Іскандер-К на сході, півдні, півночі, заході та в центрі країни. 213 — збиті вогневими засобами ураження, 172 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ.

Зафіксовані влучання засобів повітряного нападу ворога у 18 локаціях.

Як повідомляв Укрінформ, речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що в Курській області російські війська переміщують техніку і облаштовують позиції для операторів дронів.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни за добу 173 рази обстріляли прикордоння Сумщини, Харківщини та Чернігівщини

Published

on

За минулу добу російські окупанти 173 рази обстріляли прикордонні території Сумщини, Харківщини та Чернігівщини із різних видів озброєння, унаслідок чого пролунав 431 вибух.

Про це повідомляє оперативне командування “Північ” у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Російські загарбники продовжують обстрілювати прикордонні території Чернігівської, частин Сумської та Харківської областей. Всього протягом минулої доби нараховано орієнтовно 173 обстріли (431 вибух) із різних видів озброєння”, – йдеться у повідомленні.

За попередніми даними, поранено одну цивільну особу. Пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, підприємства, комунальний заклад, приватні та багатоквартирний будинки.

Зокрема, у Новгород-Сіверському районі Чернігівщини обстріли зафіксовано у 11 населених пунктах. Як зазначають в ОК “Північ”, попередньо, це були скиди вибухових пристроїв з БпЛА, FPV-дрони, обстріли з міномету калібру 120 мм, ствольної артилерії. В Грем’ячі внаслідок обстрілу пошкоджено приватний будинок.

В Сумському районі на Сумщині обстріли зафіксовані у 9 населених пунктах, ворог використовував БпЛА різних типів, РСЗВ, міноменти, ствольну артилерію, FPV-дрони.

В Охтирському районі ворожих обстрілів зазнали 6 населених пунктів, у Тростянці, ймовірно, ракетний удар, БпЛА, внаслідок обстрілів пошкоджено підприємство.

Читайте також: Армія РФ минулої доби завдала понад 100 ударів ракетами й дронами по Сумщині

У Конотопському районі 4 населених пункти постраждали від обстрілів, у Вʼязовому внаслідок обстрілу пошкоджено сільськогосподарське підприємство, у Бунякіному – приватний будинок.

В Роменському районі, в Тернах, внаслідок обстрілу поранено 1 цивільну особу, пошкоджено 14 приватних будинків та сільськогосподарське підприємство. В Марківському – 5 вибухів, ймовірно БпЛА. Внаслідок обстрілу пошкоджено сільськогосподарське підприємство.

В Шосткинському районі, в населеному пункті Хутір-Михайлівський, внаслідок обстрілів пошкоджено комунальний заклад та об’єкт критичної інфраструктури.

Загалом обстріли зафіксовано у 25 населених пунктах області.

В Харківській області у Богодухівському районі ворог обстріляв три населених пункти. Як зазначили в ОК “Північ”, інформація про руйнування, загиблих або поранених серед місцевого населення постійно уточнюється.

Читайте також: На фронті за добу відбулося 166 боєзіткнень, найгарячіші – Покровський і Курський напрямки

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 1 червня у Білоцерківському районі Київської області внаслідок масованої атаки армії РФ пошкоджені 10 приватних будинків.



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби відбулися 83 боєзіткнення, найбільше

Published

on

Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулося 83 бойових зіткнення, найбільше боїв – на Покровському і Курському напрямках.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 суботи, 31 травня, передає Укрінформ.

Росіяни обстрілювали з артилерії і мінометів прикордонні населені пункти, зокрема Проходи, Хутір-Михайлівський, Славгород, Порозок, Нову Гуту, Тур’ю, Миропільське, Студенок, Покровку, Прогрес, Вороніж, Білу Березу Сумської області.

По Миропільському на Сумщині росіяни завдали авіаційних ударів.

Читайте також: У ЦПД спростували заяви росіян про готовність рухатися на Харків

На Харківському напрямку війська РФ наступальних дій від початку доби не проводили.

На Куп’янському напрямку ворог вісім разів атакував у районах Піщаного та Степової Новоселівки, три бої тривають.

На Лиманському напрямку за день російська армія здійснила дев’ять атак на українські позиції у бік Карпівки, Нового Миру, поблизу Греківки, Торського та Рідкодуба, п’ять боєзіткнень тривають.

На Сіверському напрямку ворог атакував у районах Григорівки та у бік Верхньокам’янського. Загалом від початку доби відбулося два боєзіткнення: одне українські оборонці зупинили, одне – триває.

На Краматорському напрямку Сили оборони відбили один штурм у районі Білої Гори. У бік Курдюмівки триває ще одне боєзіткнення.

На Торецькому напрямку відбулося шість боєзіткнень у районах населеного пункту Торецьк, одне боєзіткнення триває.

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 22 спроби потіснити українських захисників із займаних позицій поблизу Зорі, Нової Полтавки, Миролюбівки, Малинівки, Єлизаветівки, Лисівки, Удачного, Новосергіївки, Котлярівки, Андріївки, а також у бік Новомиколаївки, Олексіївки, Попового Яру, Полтавки. Сили оборони стримують натиск та відбили 19 ворожих атак, три боєзіткнення тривають.

На Новопавлівському напрямку відбулося сім атак у районах Горіхового, Зеленого Поля, Новополя та Вільного Поля.

На Гуляйпільському напрямку авіаударів зазнали Малинівка, Гуляйполе та Полтавка.

На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили чотири ворожі атаки – загарбники намагалися просунутися вперед у бік Павлівки, Новоданилівки та поблизу Степового.

На Придніпровському напрямку росіяни завдали авіаударів по населеному пункту Львове.

На Курському напрямку українські захисники відбили дванадцять ворожих атак, ще чотири боєзіткнення тривають. Крім того, росіяни завдали чотири авіаудари, скинувши одинадцять керованих бомб, і здійснив 115 артилерійських обстрілів по позиціях українських військ та населених пунктах, зокрема один – із реактивної системи залпового вогню.

На решті напрямків особливих змін в обстановці не відбулося.

Читайте також: Прикордонники уразили позицію зльоту російських дронів на Курському напрямку

Як повідомляв Укрінформ, воїни-десантники спільно із суміжними підрозділами вчергове взяли у полон групу військовослужбовців РФ на Курському напрямку.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.