Військовослужбовиця Юлія Паєвська (Тайра) у Чернівцях на Міжнародних поетичних читаннях Meridian Czernowitz презентувала свою дебютну збірку віршів під назвою “Наживо”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Збірка складається із 50 віршів, які авторка складала і записувала після визволення із російського полону. Проте, як зізналася під час презентації свої збірки Юлія, писати вірші вона почала давно. 

“Я все життя своє щось писала, із самого дитинства. Це були дуже смішні віршики про котиків і ведмедиків. Потім я продовжувала писати і в підлітковому, і в дорослому віці. Це було десь по 2-3 вірші на рік. Але мені ніколи і в голову не приходило їх публікувати. Та після полону написання поезії стали для мене своєрідною арт-терапією”, – розповіла авторка збірки.

За її словами, деякі уривки віршів та псалми вона писала на стінах тюремних камер. Хоч росіяни забороняли будь-які написи на стінах і жорстоко за це карали.

Також авторка розповіла, що видати дебютну збірку власної поезії їй порекомендував письменник Сергій Жадан, який наразі також служить в одному підрозділі із Тайрою. Прочитавши її вірші, він наполіг на створенні повноцінної збірки поезії.

Також Паєвська анонсувала найближчим часом вихід і своєї першої книги у прозі про пережите на війні та у полоні. Крім того, вона продовжує писати вірші і планує в подальшому видати другу збірку поезії.

 

Читайте також: Жадан, Кіпіані, Тайра та їх робопес зустрілися з молоддю Львова

Юлія Паєвська («Тайра») – українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка; командир підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю (2018-2020). З 2014 року як парамедик брала участь у Революції гідності та війні на сході України. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була визволена 17 червня. Наразі Юлія є діючим офіцером корпусу НГУ “Хартія”.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня у Чернівцях стартували триденні Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz.

Фото: Віталій Олійник, Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про підготовку до світової прем’єри постановки опери у Чернівцях розповіли її учасники.

“Саме 3 жовтня виповнюється 120 років із дня заснування нашого театру. До цієї дати ми готуємо кілька заходів. Але центровою подією, яка відбудеться у стінах нашого театру, в рамках проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт” відбудеться світова прем’єра сценічної постановки цього твору”, – розповів директор Чернівецького обласного муздрамтеатру Іван Бутняк, який також виступає режисером-постановником опери “Креонт”.

За його словами, сценічна постановка цього твору передбачає співпрацю митців із Києва, Львова та Чернівців. Зокрема, автором проєкту є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка та Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко. Над світовою прем’єрою постановки працюють солісти Чернівецької обласної філармонії, Національної філармонії України і Львівського національного академічного театру опери та балету.

“Варто відзначити і політичну складову цієї події. Адже ми знаємо, що росіяни полюбляють присвоювати собі чужі здобутки. Там вважають Дмитра Бортнянського своїм композитором і також готують постановку цієї опери, щоб заявити на увесь світ. Але наразі ми їх прекрасно випереджуємо за всіма етапами”, – додав Бутняк.

Опера “Креонт” у Чернівцях звучатиме італійською мовою із українськими субтитрами. Постановка відбудеться 3 та 5 жовтня. У разі успіху автори планують повторювати постановку опери і поїхати із нею у гастролі.

Квитки напередодні уже поступили у вільний продаж. За перший день продали більше половини квитків партеру театра.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2024 року після віднайдення рукопису опери, яка вважалася втраченою, музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Як відомо, опера “Креонт” була написана 25-річним композитором у Венеції 1776 року під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, який забрав Бортнянського зі собою з Санкт-Петербурга як свого учня, повертаючись до Італії. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто та її хотіли ставити в інших Європейських країнах. Однак з незрозумілих причин ноти зникли на майже 250 років.

Дмитро Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухів, що входило до складу Козацької Гетьманщини (тепер Сумська область, Україна). Його батько, Стефан Скурат (також відомий як Шкурат), був лемко-русинським православним утікачем із села Бартне в Мальопольському воєводстві Польщі. Оселившись у Гетьманщині, він узяв прізвище Бортнянський – від назви свого рідного села – та служив козаком під проводом гетьмана Кирила Розумовського. Мати Дмитра походила з козацької родини глухівського міщанства, що забезпечило йому міцні культурні та духовні корені в Гетьманщині.

Вінницький академічний обласний театр ляльок розпочинає новий 88-й театральний сезон прем’єрою «Веселі перегони» за мотивами казки Івана Франка «Їжак та заєць».