Про це повідомили у Львівському ТЦК та СП.

Як йдеться у повідомленні, в селищі Брюховичі, поблизу Львова, група оповіщення одного з львівських РТЦК та СП, спільно з представником поліції, проводила заходи з оповіщення військовозобов’язаних громадян. Один із чоловіків відмовився пред’явити документи, намагався втекти та вчинив фізичний спротив під час затримання. Він спробував перелізти через паркан і завдав ударів одному з військовослужбовців. У відповідь було застосовано фізичний вплив.

“Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (затвердженого Законом України №548-XIV), військовослужбовці під час виконання службових обов’язків мають право на самозахист і можуть застосовувати фізичний вплив у разі загрози їхньому життю або здоров’ю. Застосування сили має бути пропорційним і виключно в межах необхідності”, — зазначили у ТЦК.

У зв’язку з інцидентом призначили службове розслідування. Під час нього мають об’єктивно встановити всі обставини події та надати оцінку діям кожного з учасників. У разі підтвердження порушень, до винних повинні застосувати відповідні заходи дисциплінарної відповідальності.

Попередньо встановлено, що громадянин не перебував на військовому обліку, хоча має право на відстрочку.

“Водночас така ситуація не дає підстав для втечі чи агресії щодо представників сектору безпеки й оборони”, — додали в ТЦК.

Нагадаємо, йдеться про випадок, який стався 4 червня. На відео з камери спостереження видно як на дорозі раптово зʼявився бус, зупинившись біля перехожого. Чоловік почав втікати, намагаючись перелізти через паркан біля будинку. Водночас особи у військовій формі почали наносити численні удари, аби змусити його спуститись. У результаті чоловіку не вдалося втекти і його запхали в бус.

Скандали з ТЦК в Україні

У соцмережах також опублікували відео бунту мобілізованих проти співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Києві. В ТЦК прокоментували, що під час підготовки команд до відправлення до навчальних центрів почалися заворушення.

Фокус також писав, що 4 червня місцеві пабліки поширили відео, на якому військовозобов’язаний намагався втекти від співробітників ТЦК через вікно автобуса на мосту Патона у Києві. Військовослужбовці намагалися повернути чоловіка назад у салон.

Зокрема, у Кам’янці-Подільському Хмельницької області ввечері 29 травня стався конфлікт місцевих жителів зі співробітниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Службовий автомобіль працівників ТЦК заблокував натовп із близько 100 містян.

Апеляційний суд у Дніпрі підтримав рішення суду першої інстанції щодо передачі костелу святого Миколая в Києві парафіяльній громаді Римсько-католицької церкви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

Міжнародні делегації супроводжувала команда Агентства відновлення, зокрема Сергій Сухомлин та Микола Бойко, а також начальник Київської ОВА Микола Калашник. Вони розповіли європейським партнерам про об’єкти житлової та соціальної інфраструктури, які вже було відновлено, а також ті проєкти, які в процесі реалізації.

Внаслідок бойових дій в Бородянці було пошкоджено або зруйновано 825 об’єктів. 592 з них вже відновлено — це житлові будинки, школи та громадські будівлі. Київська обласна військова адміністрація працює над відновленням ще 53 об’єктів.

Крім того, Агентство відновлення окремо реалізує 24 проєкти – це відновлення житлових будинків, адміністративних будівель, закладів культури та об’єктів інфраструктури. Завершення більшості з них заплановане на кінець осені 2025-го року.

«Загалом на Київщині з початку повномасштабної війни вже відновили 21 тисячу обʼєктів із 29 тисяч зруйнованих. І в цьому Україна унікальна. Бо під час воєн, конфліктів ще жодна країна не вступала в процес відбудови. Наша задача – не просто відновити окремий об’єкт, а випрацювати наповнене, комплексне рішення. До прикладу, реконструкція вулиці Центральної в Бородянці включає заміну всіх комунікацій, систему відеонагляду, «розумне» освітлення. Буде забезпечено безпекові вимоги, інклюзивні потреби. Це той приклад, який можна буде взяти за основу і перенести на такі ж обʼєкти в інші громади», – зазначив Сухомлин.

Вже зараз селище Бородянка відновлено на 50%. Нині там проживає 10 тис. мешканців – це 80% довоєнного населення.

«Важливо, що іноземні партнери змогли побачити все це на власні очі. Не лише руйнування, залишені ворогом, а й ту величезну роботу, яку громада, держава та міжнародні друзі України виконують щодня для повернення нормального життя. Нові сквери, відбудовані оселі, сучасні публічні простори — усе це формує Бородянку сьогодення, яка вже стала прикладом незламності та системного відновлення навіть у час війни», — підкреслив начальник Київської ОВА Калашник.

Бородянка стала для міжнародних партнерів прикладом того, як можна системно відновлювати громади навіть в умовах повномасштабної війни. А на завершення свого візиту представники шведської делегації висловили готовність посилити партнерство і запропонували спільно розробити котрийсь із проєктів відновлення Бородянки.

Як повідомляв Укрінформ, у Бородянці Київської області під час російського вторгнення у 2022 році було зруйновано або пошкоджено 825 об’єктів, на сьогодні вже відбудовано 592 з них.

Фото: mindev.gov.ua