Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини Руслан Горбенко у коментарі Укрінформу.

«Ухвалення закону про множинне громадянство, можливість мати два і більше паспортів – надзвичайно важливий крок для мільйонів українців. Особливо це стосується тих, хто був змушений виїхати за кордон через війну. Сьогодні за межами України перебуває близько шести мільйонів наших громадян. Цей закон – саме для них», – зазначив Горбенко.

За його словами, за час перебування у інших державах багато українських громадян вже отримали посвідки на проживання, а дехто – навіть іноземні паспорти, у когось там народились діти, які можуть претендувати на громадянство за місцем народження.

«Закон дозволяє отримати таким особам громадянство країни, яка їх прихистила, і при цьому не втрачати українське громадянство, відповідно до Конституції України», – пояснив депутат.

Водночас він розповів, що закон націлено на ще одну важливу групу осіб – це іноземці, які боронять Україну.

«Серед них є люди без громадянства або громадяни інших країн. Вони ризикують життям за нашу свободу, і тому мають право отримати українське громадянство, як і їхні родичі», – підкреслив заступник голови профільного комітету.

Окрім того, ще однією з цільових груп закону є українська діаспора. Українці, які народилися і виросли і іншій країні, мають інше громадянство, зможуть не тільки відчувати себе українцем за національністю, але і юридично бути громадянами України.

«Як наголосив Президент, українців у світі – понад 60 мільйонів. І збереження української ідентичності за кордоном є надзвичайно важливим. Тепер наші співвітчизники з-за кордону також зможуть отримати громадянство України, не відмовляючись від наявного паспорта іншої держави», – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила у другому читання закон щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.

Всього до “стратегічного резерву” для командувачів угруповань військ ОСУВ “Хортиця” та ОСУВ “Таврія” за участю тилових регіонів надійшло 353,7 мільйона гривень. Одеська область четверта за сумою наданої допомоги.

Як розповіли в Одеській обласній військовій адміністрації, Одещина активно долучається до формування стратегічного резерву засобів ураження для бойових підрозділів, які тримають оборону на лінії зіткнення.

“На закупівлю БпЛА, засобів радіоелектронної боротьби, зв’язку та аварійного живлення вже спрямовано 35 мільйонів гривень. Найближчим часом планується виділення ще 15 мільйонів”, – додали в ОВА.

“Стратегічний резерв” – це можливість у будь-який момент у разі ускладнень на певних ділянках фронту оперативно посилити бойові бригади необхідними засобами ураження та підтримки.

Активну участь у формуванні “стратегічного резерву” взяли Київська, Житомирська, Хмельницька, Одеська, Львівська, Волинська, Полтавська, Івано-Франківська, Черкаська, Закарпатська, Вінницька Рівненська, Тернопільська, та Чернівецька обласні військові адміністрації. 

На ці кошти придбали

• 3200+ безпілотних літальних апаратів і комплексів
• 420+ акумуляторів і зарядних станцій
• 180+ засобів і комплексів РЕБ

Днями експерти агенції Top Lead оприлюднили данні скільки грошей з початку 2025 року витратили регіони на закупівлю безпілотників для Збройних Сил України. Виявилось, що Одещина у переліку аутсайдерів із закупівлі безпілотників – вона поділила четверту позицію із Кіровоградщиною, де також витратили 2,9 мільйона на закупівлю дронів. 

Миколаївщина взагалі остання в Україні – у першому кварталі 2025 року тут уклали договори щодо придбання безпілотників лише на 1 мільйон гривень. Для порівняння у сусідній Херсонщині на це витратили 35,2 мільйона, а у Запоріжжі, яке є лідером із закупівлі безпілотників для ЗСУ – 471,6 мільйона гривень. 

Олеся Ланцман

В Одесі жінка нанесла тілесних ушкоджень працівниці поліції, яка прибула за викликом про домашнє насильство. Обвинувачена вкусила інспекторку за стегно, а згодом вдарила кулаком у обличчя. Вирок у справі № 522/2338/24 виніс Приморський районний суд Одеси.

У матеріалах справи вказується, що наприкінці вересня 2023 року у вечірній час правоохоронці отримали повідомлення про домашній конфлікт у Приморському районі Одеси. На місці виклику вони виявили, що в одній з квартир перебувають бабуся з онукою, яка поводилася агресивно та була в стані алкогольного сп’яніння. Сусіди підтвердили, що з квартири було чутно крики та погрози, а сама жінка вигукувала, що якщо з’являться «менти, то буде труп».

«20.09.2023 приблизно о 22:45 годині, на службовий планшетний пристрій надійшло повідомлення про домашнє насилля, а саме: онука б’є бабусю.

Після чого, правоохоронці на службовому автомобілі прибули за адресою, де мешкає жінка та її онука, де у останньої виник злочинний намір, направлений на спричинення тілесного ушкодження працівнику правоохоронного органу», – йдеться в матеріалах суду.

У процесі спілкування з родиною, коли поліцейські намагались відвести онуку від бабусі, жінка повалилась на підлогу, кричала, чинила опір і вкусила інспекторку за стегно, а згодом вдарила кулаком у обличчя. У результаті нападниця спричинила поліцейській легкі тілесні ушкодження: садно верхньої губи та синець на лівому стегні, що викликали короткочасний розлад здоров’я.

У ході судового процесу обвинувачена частково визнала свою провину. Вона стверджувала, що двері поліцейським не відчиняла, а кайданки на неї вдягли незаконно, тому вона, на її думку, «захищалася». Втім, факт нанесення укусу вона не заперечувала, але заперечувала нанесення удару.

Потерпіла поліцейська надала свідчення про хід подій і наполягала на тому, що обвинувачена діяла агресивно, без будь-яких провокацій з боку працівників поліції. Інший свідок, напарник потерпілої, підтвердив її слова. Також у справі було досліджено відео з нагрудної камери, медичні висновки та інші письмові докази. Психіатрична експертиза не виявила у обвинуваченої жодних психічних розладів, які могли б впливати на її здатність усвідомлювати свої дії.

Суд визнав доводи захисту про самозахист безпідставними. Показання свідків і матеріали справи підтвердили вину обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України – умисне нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу під час виконання службових обов’язків.

Проаналізувавши матеріали справи, суд визнав жінку винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначив їй покарання у виді 2 років обмеження волі.

Також суд стягнув із обвинуваченої на користь потерпілої матеріальну шкоду в сумі 5000 гривень та моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.