Політика
Трамп прагне перемир’я за будь-яку ціну, виходячи з власної, а не української логіки
Президент США Дональд Трамп прагне за будь-яку ціну досягти припинення вогню, використовуючи це як інструмент зміцнення власного іміджу та зміни відносин із Росією.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в ефірі «Радіо NV», передає Укрінформ.
«Я думаю, що Трамп дуже хоче отримати припинення вогню. Це питання для нього наразі не тільки політичне, а саме особисте. Він це обіцяв під час передвиборчої кампанії. Вся історія поваги до нього і не тільки в Штатах, а взагалі і в західному і незахідному світі зараз крутиться навколо цього питання. Я думаю, що він буде йти буквально через все, щоб цієї паузи досягти», – сказав Клімкін.
Він додав, що будь-яке припинення вогню супроводжуватиметься умовами, які «паровозам будуть причеплені».
«І це ключова історія – які умови, як вони фіксуватимуться, які гарантії їх подальшої реалізації, чи це буде закріплено чи не закріплено, чи це будуть понятійні домовленості, чи формальні і так далі. Але я бачу бажання Трампа досягнути припинення вогню будь-якою ціною, і він буде до цього йти. Це частина його особистого бачення себе як найвидатнішого президента в історії США з часів батьків-засновників. Я думаю, що його амбіція тут є ніяк не меншою», – припустив ексміністр.
Коментуючи заяви Трампа на адресу України і Президента Зеленського, дипломат зауважив, що президент США може «гратися в цю гру», але він бізнесмен, тож чудово розуміє, що вона не гарантує результату.
«Тому він буде йти до результату так, як він його розуміє…. Я думаю, він буде послідовно йти до встановлення нової якості відносин з Росією, що йому потрібно далеко за межами української логіки. Він буде використовувати нас як певний привід, щоб легалізувати ці відносини і їх розвивати. І це стосується Китаю, енергоносіїв, розподілу ринків, стратегічної стабільності. Вже почалися розмови про можливість скорочення оборонних бюджетів і ще багато речей, які Трамп не може серйозно починати без того, щоб досягти результату стосовно нас. Так що, я думаю, він вкладається в це реально на 101, якщо не на 110 відсотків», – вважає ексглава української дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в найближчі тижні може бути досягнута домовленість про припинення вогню між Україною та Росією.
Президент Володимир Зеленський назвав «гарним сигналом» можливу зустріч з президентом США Дональдом Трампом перед переговорами очільника Білого дому з російським диктатором Володимиром Путіним.
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україна та Польща домовилися про створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем.
Про це він повідомив у Києві під час брифінгу міністрів оборони України та Польщі, передає кореспондент Укрінформу.
“Сьогодні ми домовились про низку важливих кроків. Перше – це створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем, до складу якої ввійдуть представники українських та польських Збройних сил”, – зазначив Шмигаль.
За словами міністра, ця група стане платформою для координації та розробки спільних ініціатив української та польської сторін.
“Ми будемо інтегрувати новітні технології захисту й ініціювати нові проєкти, які мають посилити захист наших людей і нашої критичної інфраструктури. Центральним елементом цієї спільної оперативної групи будуть програми спільного навчання, які, я впевнений, посилять нашу спроможність протистояти спільному ворогу”, – запевнив він.
Шмигаль поінформував, що другою домовленістю стало посилення співпраці між українськими та польськими оборонно-промисловими підприємствами.
“Україна є світовим лідером у сфері безпілотних систем, тому ми готові розвивати спільні проєкти у напрямку повітряних, морських, наземних дронів, роботизованих систем”, – пояснив міністр.
Він додав, що ще одним пріоритетом співпраці є балістичні ракети і штучний інтелект, який має швидше інтегрувати сучасні технології задля спільної безпеки і стримування спільного ворога.
“Ми вітаємо наших колег із тим, що 43,7 млрд євро у межах програми SAFE надійдуть Польщі. SAFE повинен стати одним із ключових механізмів для спільних оборонних проєктів між нашими країнами”, – наголосив Шмигаль.
Водночас міністр зазначив, що третьою домовленістю стала активізація роботи в межах коаліції спроможностей “Рамштайну” для забезпечення як нагальних потреб Збройних сил України, так і їхньої довгострокової модернізації.
“Польща є лідером Коаліції бронетехніки, учасником Коаліції дронів та розмінування, тому ми розраховуємо на активну участь і пришвидшення надання допомоги у цих напрямках”, – розповів він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибув у четвер, 18 вересня, з візитом до української столиці.
Міністри оборони України і Польщі Денис Шмигаль та Владислав Косіняк-Камиш у Києві вшанували полеглих за Україну.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана.
Як передає Укрінформ, згідно з карткою відповідного документа №13266, підпис глава держави поставив 18 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Документ підтримали 283 народні депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Фото: ОП
Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда