Війна
Важливі законопроєкти другої половини січня
Оподаткування посилок з-за кордону, відтермінування проходження ВЛК для обмежено придатних, крок до промислового безвізу. Огляд законопроєктів, зареєстрованих із 20 січня до 2 лютого 2025 року
За цей період було зареєстровано 45 законопроєктів: 8 урядових і 37 від народних депутатів. Серед тих, що увійшли до даного випуску 36 огляду “Вокс Україна” – про кримінальну відповідальність для працівників ТЦК та ВЛК за незаконні рішення про мобілізацію чи надання відстрочки. Також поміж пропозицій – нові податки на посилки з-за кордону, запровадження ринкового контролю для товарів, що продаються онлайн, та пільги від місцевої влади для бізнесів, які готові робити соціальні проєкти в форматі державно-приватного партнерства.
ПОДАТКИ НА ПОСИЛКИ: ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ЦІНИ НА ПОКУПКИ З-ЗА КОРДОНУ
В Україні планують змінити правила оподаткування міжнародних посилок. Законопроєкти 12429 і 12430 запроваджують сплату ПДВ (20% від вартості) для всіх посилок (тепер – для посилок вартістю понад 150 євро) та нові вимоги до дистанційного продажу товарів. Єдиним винятком будуть посилки вартістю до 45 євро, які фізична особа за кордоном надсилає іншій фізичній особі в Україну безкоштовно. Але навіть тут є обмеження: якщо в посилці містяться парфуми понад 50 мл, туалетна вода понад 250 мл, кава більше ніж 500 г або чай понад 100 г, потрібно буде заплатити 20% ПДВ на сумарну вартість (за чеками, ярликами, банківськими виписками тощо) товарів у посилці. Якщо чеки відсутні, митні органи встановлюватимуть вартість з огляду на мінімальні ціни, беручи до уваги ринкову ситуацію та умови продажу таких товарів.
Сплачувати податок будуть закордонні продавці чи маркетплейси (Amazon, AliExpress, eBay тощо), які дистанційно продають товари українцям. Вони повинні будуть реєструватися в Україні як платники ПДВ, додавати податок до вартості товару і передавати інформацію до податкової. Наприклад, якщо ви купуєте ноутбук на AliExpress у продавця з Китаю, який не зареєстрований як платник ПДВ в Україні, платформа додаватиме до ціни покупки 20% ПДВ.
Це означає, що замовлення на AliExpress, Amazon або eBay подорожчають. Наприклад, якщо смартфон коштує 140 євро, тепер покупець в Україні платить за нього 140 євро плюс вартість доставки. У разі ухвалення закону потрібно буде заплатити 20% ПДВ, тобто всього 168 євро плюс доставляння.
Оператори поштового зв’язку (Укрпошта, «Нова пошта») та міжнародні перевізники (DHL, FedEx, UPS) отримають нові обов’язки. Вони повинні будуть вести облік усіх посилок, подавати митні реєстри та перевіряти, чи є у продавця реєстрація платника ПДВ в Україні. Якщо ані продавець, ані маркетплейс не сплатили ПДВ під час продажу товару, то його має заплатити отримувач.
НОВІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ТОВАРІВ, ПОТРІБНІ ДЛЯ «ПРОМИСЛОВОГО БЕЗВІЗУ»
Законопроєкт 12426 запроваджує ринковий нагляд (перевірку відповідності продукції стандартам і технічним регламентам) за товарами, які продаються онлайн. Згідно із законопроєктом, будь-який товар може продаватися в Україні лише за наявності підприємства, що зареєстроване в Україні і відповідає за якість цього товару. Якщо виробник товару не зареєстрований в Україні, відповідальність бере на себе імпортер, логістична компанія (наприклад, поштовий оператор) або онлайн-магазин. Бізнес має перевіряти відповідність товару стандартам, зберігати документи, необхідні для перевірок, та надавати їх контролювальним органам.
Згідно з проєктом, органи ринкового нагляду (найчастіше це Держпродспоживслужба, але може бути Державна інспекція архітектури і містобудування, якщо йдеться про будівельну продукцію, або Держлікслужба, якщо про ліки, а загалом таких органів близько десяти) отримують право здійснювати перевірки не лише в магазинах і на складах, як тепер, а й на земельних ділянках та у транспортних засобах, які використовують для ведення бізнесу. Якщо під час перевірки одного товару виникає підозра, що інші товари теж не відповідають вимогам, їх можуть також перевірити (тепер це заборонено).
Якщо під час перевірки з’ясується, що товар не безпечний або не відповідає стандартам, платформа, де він продається, має обмежити до нього доступ. Якщо цього не зроблять, до власників платформи можуть застосувати штрафи: якщо він не обмежив доступ до сторінки, де рекламується товар, що несе серйозний ризик, – 17000 грн, якщо не обмежив доступ до інформації про ризиковий або невідповідний стандартам товар, – 5100 грн. Органи ринкового нагляду отримають право проводити приховані закупівлі товарів.
Згідно з проєктом, кожні чотири роки уряд має оновлювати Національну стратегію ринкового нагляду. Вона визначатиме, які товари та сфери потребують особливої уваги, а також які заходи слід вживати для контролю їхньої безпеки.
У 2023 році ми детально розбирали схожий законопроєкт про ринковий нагляд за інтернет-торгівлею.
ВІДТЕРМІНУВАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОХОДЖЕННЯ ПОВТОРНОГО МЕДОГЛЯДУ ДЛЯ ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИХ ОСІБ
На сьогодні всі обмежено придатні військовозобов’язані громадяни мали до 4 лютого пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Однак для цього вони мають отримати повістку. Через це багато з них ще не пройшли ВЛК. Щоб дати більше часу і водночас забезпечити явку всіх з цієї категорії, депутати пропонують не тільки продовжити терміни проходити ВЛК до 5 червня 2025 року, але й змінити правило: якщо законопроєкт 12457 ухвалять, то обмежено придатні мають прийти самостійно, не очікуючи повістки від ТЦК. Якщо громадянин не виконає цю вимогу або зробить це із запізненням, його можуть оштрафувати на суму від 17 до 25 тисяч гривень.
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННІ РІШЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКИХ КОМІСІЙ
Законопроєкт 12442 запроваджує кримінальну відповідальність для лікарів військово-лікарських комісій та військових посадовців за незаконний призов або звільнення від служби. Якщо через порушення під час медогляду людину незаконно мобілізували або звільнили, лікарю загрожує від 2 до 8 років ув’язнення, таке ж покарання передбачене й для керівників територіальних центрів комплектування за порушення порядку призову громадян на військову службу. Проєкт пропонує карати членів військово-лікарських комісій за незаконне збагачення (досудове розслідування цього злочину здійснює Національне антикорупційне бюро), якщо їхні активи суттєво (більше як на 110 тис. грн) перевищують законні доходи. Покарання – від 5 до 10 років ув’язнення.
ПІЛЬГИ НА КОМУНАЛКУ: УРЯД ПЛАНУЄ КОНТРОЛЮВАТИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Законопроєкт 12427 передбачає зміни у правилах використання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Уряд пропонує, щоб отримані від пільг виплати можна було витратити тільки на оплату комунальних послуг. Якщо кошти використовуватимуться не за призначенням, уряд зможе переглянути порядок надання пільг. У законопроєкті не прописаний механізм контролю витрачання коштів, отриманих як пільги. Ймовірно, це відбуватиметься аналогічно тому, як контролюються кошти національного кешбеку та зимової «єПідтримки», коли відкриваються спеціальні картки і витрачання коштів контролюється через «Дію».
Сьогодні пільги у розмірі від 50 до 100% вартості житлово-комунальних послуг отримують військові, учасники бойових дій, ветерани, родини загиблих захисників, ліквідатори аварії на ЧАЕС, багатодітні сім’ї, працівники сфери культури, освіти, медицини та бібліотек у сільській місцевості, жертви нацистських переслідувань та інші. Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду.
Монетизацію пільг свого часу запровадили для того, щоб спонукати людей заощаджувати електроенергію, воду та інші ресурси: якщо людина зекономила, то гроші, що залишилися від субсидії, зможе витратити на власні потреби. Якщо цей закон ухвалять, стимули заощаджувати знову зникнуть.
ОСББ ЗАБОРОНЯТЬ РОЗКРИВАТИ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ МЕШКАНЦІВ БЕЗ ЇХНЬОЇ ЗГОДИ
Законопроєкт 12452 пропонує змінити правила обробки персональних даних в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Якщо його ухвалять, будь-яка інформація про мешканців, отримана ОСББ у процесі його роботи, вважатиметься конфіденційною. Це означає, що персональні дані співвласників більше не можна буде оприлюднювати без їхньої згоди. Тепер такі дані можуть фігурувати у фінансовій звітності ОСББ, списках боржників, протоколах зборів чи навіть на інформаційних дошках під’їздів. Наприклад, у документах про заборгованості можуть бути вказані прізвища боржників, а в протоколах зборів – інформація про власників, які голосували за ті чи інші рішення. Якщо законопроєкт ухвалять, усі документи, що містять персональні дані, будуть надаватися для ознайомлення або узагальнено (наприклад, результати голосування), або лише після вилучення цих даних (наприклад, перелік квартир боржників без зазначення прізвищ).
ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНСЬКОЇ АГРОПРОДУКЦІЇ В ОБХІД СИСТЕМИ PROZORRO ДО 2032 РОКУ
Законопроєкт 12421 пропонує тимчасово до кінця 2032 року дозволити проводити державні закупівлі без торгів (аукціонів) за умови, якщо замовник купує зернові культури, овочі, фрукти й іншу фермерську продукцію, м’ясо та рибу українських виробників на суму менше ніж 2 млн грн. У такому разі виробники повинні надати гарантійний лист, у якому підтверджують, що продукція вирощена на їхніх угіддях, а також подати документи, що підтверджують розміри їхніх земельних ділянок, обсяг врожаю за попередній рік та податкову звітність. Якщо ж вартість закупівлі агропродукції вища за 2 млн грн, потрібно буде проводити тендер.
НОВІ ПРАВИЛА ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: ЯК БІЗНЕС ДОПОМАГАТИМЕ ГРОМАДАМ БЕЗ ПРИБУТКУ
Законопроєкти 12422 і 12423 пропонують розширити державно-приватне партнерство – додати до галузей, у яких воно можливе, освіту, а також дозволити в рамках «соціального» ДПП (тобто в галузях охорони, здоров’я, освіти, туризму, культури і спорту) використовувати, окрім звичайних інструментів, заохочення приватних партнерів (замовлення за бюджетні кошти, бюджетне фінансування, державні чи місцеві гарантії тощо) також пільги з податку на землю (до 50% обсягу приватних інвестицій у проєкт).
Водночас приватний партнер не зможе орендувати чи здавати в суборенду приміщення соціальних об’єктів (шкіл, лікарень), які він відновлюватиме в рамках проєкту, проте зможе розміщувати свою рекламу на таких об’єктах. На думку авторів, це має стимулювати бізнес вкладати кошти в оновлення комунальної інфраструктури.
ЗМІНА ПРОЦЕДУР НАПОВНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Законопроєкт 12453 розширює коло осіб, які матимуть право реєструвати земельні ділянки, вносити дані, виправляти помилки та скасовувати реєстрацію ділянок у Державному земельному кадастрі у визначених випадках. Ці повноваження отримають не лише державні кадастрові реєстратори, а й посадовці місцевих рад, військових адміністрацій, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, а також сертифіковані інженери-землевпорядники (останні уже вносять відомості про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в рамках пілотного проєкту). Для того щоб отримати такі повноваження, потрібно пройти безоплатне стажування у державних чи приватних кадастрових реєстраторів строком до одного місяця. У разі успішного завершення стажування вони отримають довідку, яка дасть їм право працювати в системі кадастру.
Сьогодні документи для реєстрації земельних ділянок або внесення змін до кадастру розподіляються між державними реєстраторами автоматично (це знижує корупційні ризики). Проте інженер-землевпорядник, який підготував документи, може внести їх до кадастру самостійно. Такі ж повноваження в разі ухвалення законопроєкту отримають і посадовці місцевих органів влади та ЦНАПів, уповноважені здійснювати реєстраційні дії.
Усі рішення реєстраторів будуть доступні в електронній системі, а контролюватиме їх Мінагрополітики. Законопроєкт 12454 доповнює попередній проєкт, а саме – поширює адміністративну відповідальність за порушення правил ведення кадастру на всіх реєстраторів. Якщо реєстратор затримує внесення відомостей, вимагає зайві документи або порушує встановлені законом строки, його можуть оштрафувати на 340–850 грн. Утім, такий незначний штраф навряд чи буде ефективним запобіжником від зловживань.
Автори:
Олег Іванов, аналітик проєкту «Індекс реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкцій проти організації Bhardwaj HSO, її керівництва, а також понад півтора десятка інших компаній, які забезпечують трафік нелегальних мігрантів та наркотиків через Мексику до США.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Офісу контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США, оприлюдненому в четвер, передає Укрінформ.
«Сьогодні OFAC запровадив санкції проти організації Bhardwaj HSO, яка займається контрабандою людей та базується в Канкуні, Мексика, а також проти її лідера Вікранта Бхардваджа, трьох інших осіб та 16 компаній, які сприяють злочинній діяльності Bhardwaj HSO та отримують прибуток від цього», – зазначається у повідомленні.
При цьому наголошується, що Bhardwaj HSO перевезла тисячі нелегальних іноземців з Європи, Близького Сходу, Південної Америки та Азії до Сполучених Штатів. Крім нелегального трафіку людей Bhardwaj HSO також займається торгівлею наркотиками, хабарництвом та відмиванням грошей.
Як повідомлялося, Bhardwaj HSO поєднує різні методи нелегального трафіку, в тому числі з використанням повітряних, наземних та морських шляхів.
Фото: ОП
Війна
Василь Горошко, доктор медичних наук, президент ГО «Українська асоціація Медицина Сил оборони», полковник медичної служби
В Україні, на відміну від більшості європейських держав, ніколи не існувало громадської професійної асоціації, яка б об’єднувала військових медиків. Такий проєкт реалізували лише кілька місяців тому – з утворенням Громадської організаціії «Українська асоціація Медицина Сил оборони» (УАМСО). Ініціатива охопила медичних фахівців не лише Збройних сил, а й усіх Сил оборони: прикордонної служби, МВС, СБУ, ГУР, а також цивільних лікарів, які лікують поранених.
Про діяльність Асоціації, її взаємодію з цивільним сектором охорони здоров’я й іноземними колегами, а також про формування в Україні нової школи військової медицини, Укрінформ поспілкувався із президентом УАМСО – доктором медичних наук, лауреатом Національної премії України імені Бориса Патона, начальником відділення реанімації та інтенсивної терапії для медичної евакуації та лікування болю НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» полковником медичної служби Василем Горошком.
– Українська асоціація Медицина Сил оборони. Про що ця історія?
– Насамперед, УАМСО – це спільнота, яка об’єднує військових медиків сектору безпеки й оборони, а також цивільних лікарів, які щодня дбають про життя та здоров’я захисників України. Головний сенс нашої роботи – обмін фаховими знаннями, поширення ефективних методик лікування поранених, допомога в опануванні суміжними спеціальностями, підвищення кваліфікації.
Ми прагнемо залучити до своєї спільноти якомога більше фахівців, які працюють із пораненими на всіх етапах – від евакуації з поля бою до реабілітації.
Асоціація покликана стати майданчиком, де військові й цивільні медики координують свої зусилля, проводять конференції, тренінги, обговорюють складні клінічні випадки. Усе спрямовано на головну мету – поліпшення якості лікування та реабілітації поранених захисників України.
Усе спрямовано на головну мету – поліпшення якості лікування.
– Як це відбувається на практиці?
– Ми регулярно проводимо освітні заходи, на яких медики, зокрема ті, які працюють на передовій, діляться власним професійним досвідом. Обговорюємо новітні методики, створюємо освітні модулі. Звісно, через питання безпеки більшість заходів відбувається онлайн, але проводимо й офлайн-тренінги.
– А яким питанням під час цих тренінгів приділяється найбільше уваги?
– Намагаємося охопити всі важливі моменти, з якими стикаємося на практиці. Наприклад, як анестезіолог, можу сказати, що у нашому шпиталі особлива увага зосереджується на одному з найвідповідальніших моментів – коли надходять нові поранені. Це той етап, коли медичний персонал має бути завжди готовим до проведення невідкладних утручань, наприклад, виконання серцево-легеневої реанімації (СЛР). Й оскільки в більшості стаціонарних відділень немає чергового анестезіолога, який одразу міг би розпочати базову чи розширену реанімацію, саме медичні сестри й лікарі мають володіти необхідними навичками самостійного проведення компресій грудної клітки, вентиляції легень, дефібриляції чи введення медикаментів під час реанімаційних заходів.
Медичний персонал має бути завжди готовим до проведення невідкладних утручань.
Тож ми періодично проводимо тренінги, що забезпечують постійну клінічну готовність персоналу до дій у ситуаціях зупинки кровообігу або дихання. Крім того, практикуємо систематичне оновлення технічних навичок – відпрацювання алгоритмів катетеризації периферичних вен, уведення назогастрального зонда, внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій, а також догляду за судинним доступом.
Регулярні симуляційні заняття проводять як для середнього, так і для лікарського складу. Медичні сестри відпрацьовують усі базові маніпуляції відповідно до сучасних стандартів, а лікарі постійно оновлюють знання з клінічних протоколів лікування гострих патологічних станів – від травматичного шоку до гострої дихальної недостатності.
Це надзвичайно важливі питання, адже ми постійно набуваємо нового практичного досвіду й відповідно оновлюємо протоколи лікування. Кожен учасник таких заходів отримує бали безперервного професійного розвитку, але головне – впевненість, що у критичний момент діятиме правильно.
– Як часто Асоціація проводить подібні заходи?
– Незважаючи на те, що наша організація досить молода, графік роботи маємо насичений. Наприклад, нещодавно на базі Національного медичного університету імені Богомольця було проведено п’ятиденний тренінг для анестезіологів «Хірургічна підготовка в небезпечному середовищі. Анестезіологія» (Hostile Environment Surgical Training. Anaesthetics (HEST-A).
Захід відбувся за участю медичної гуманітарної організації «Фонд Девіда Нотта» (The David Nott Foundation) у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України. Його учасниками стали 29 анестезіологів із різних регіонів нашої держави та лікарі-інтерни Української військово-медичної академії.
Цей освітній курс охопив навчання з надання анестезіологічної допомоги у разі ліквідації наслідків аварій, під час застосування хімічної зброї, у випадках масових жертв, трав дихальних шляхів, опіків, виявлення акушерської та дитячої травми, а також польової анестезії.
Асоціація планує провести перший з’їзд військових молодших медичних спеціалістів України.
Наприкінці листопада Асоціація планує провести перший з’їзд військових молодших медичних спеціалістів України. Подія, сподіваємося, стане знаковою, оскільки буде присвячена об’єднанню та професійному зростанню бойових медиків, фельдшерів, медичних сестер і братів, інших медичних працівників Сил оборони України. Задум з’їзду полягає у проведені фахового діалогу, який стане додатковим поштовхом у розвитку професійних стандартів і формуванні сучасної школи військової медицини України.
Також ітиметься про консолідацію передового досвіду, підвищення рівня фахової підготовки та впровадження найкращих практик медичного забезпечення в умовах бойових дій. Маємо надію, що результати роботи форуму сприятимуть підвищенню ефективності лікування поранених захисників України.
– Чи цікавляться вашим досвідом іноземні колеги?
– Дуже. Адже ми не теоретики, працюємо в умовах справжньої війни XXI століття. Наші закордонні колеги (до речі, асоціації військових медиків давно діють у багатьох європейських країнах) вивчають наші протоколи, особливо щодо евакуації з «червоної зони», контролю кровотеч і стабілізації поранених.
Наші представники беруть участь у міжнародних конференціях, де презентують український досвід. Іноземним колегам він надзвичайно цікавий, адже вони не мають справи з реальними бойовими травмами, тож наші знання і досвід для них щось нереальне і замежове, вони їх ретельно вивчають.
– А що саме їх цікавить найбільше?
– Наприклад, наш підхід до лікування болю. У багатьох країнах цей напрям лише розвивається, а ми створили цілісну систему лікування болю – від моменту поранення до реабілітації. У нашому госпіталі, наприклад, уже майже десять років діє відповідна служба.
Ми створили цілісну систему лікування болю – від моменту поранення до реабілітації.
Із 2015 року ми почали впроваджувати регіональні блокади, інфузійні насоси, комбіновані схеми знеболення, щоб мінімізувати використання наркотичних препаратів. Спочатку значна частина колег ставилася до цього досить скептично, але коли побачили, що поранені швидше відновлюються, цей досвід почали переймати.
– Найважче, мабуть, працювати з фантомними болями?
– Так, це справжнє випробування. Людина відчуває біль у тій частині тіла, якої вже немає. Ми застосовуємо медикаментозні комбінації, нейростимуляцію, дзеркальну терапію. Головне – не залишати людину наодинці з собою. Бо фантомний біль – це не лише сигнал нервів, це біль пам’яті.
Тому в цьому питанні ми тісно співпрацюємо із психіатрами і психологами – біль має і психологічну природу. Якщо його не контролювати, людина знову і знову переживає поранення, і це підживлює ПТСР. А коли вдається зняти біль, пацієнт починає спати, їсти, намагається налагодити максимально можливе повноцінне життя. Іноді достатньо навіть не повного усунення болю, а лише відчуття, що він під контролем – і це повертає сили, сприяє прагненню рухатися далі. Саме цей комплексний підхід – фізичний і психологічний – сьогодні найбільше цікавить наших партнерів.
– Ви згадали про 2015 рік, про початок російської агресії. З часів АТО та ООС які зміни відбулися в нашій військово-медичній сфері?
– У 2014-му ми починали з ентузіазму й нульового забезпечення. Бракувало всього – обладнання, аптечок, евакуаційних засобів, навіть базових знань із тактичної медицини. Ми вчилися на власних помилках. Потім з’явилися натовські медичні стандарти, їх переклали українською, адаптували до реалій, почали масово навчати бійців і медиків. І вже після 2022 року наша військова медична система таки стала багаторівневою: від поранення – до стабілізаційного пункту, евакуаційної бригади, госпіталю, реабілітаційного центру – кожен етап працює як частина єдиного механізму.
Сьогодні ми маємо покоління медиків з унікальним бойовим досвідом.
Сьогодні ми маємо покоління медиків з унікальним бойовим досвідом. Наприклад, на рівні такмеду, якщо раніше турнікети накладали майже всім, то тепер є розуміння, що важливо оцінити ситуацію, і в багатьох випадках, по змозі, ліпше провести тампонування, відновити кровопостачання. Це означає, що якість навченості зросла. Результат – кількість смертей від крововтрати зменшилася, суттєво зменшилася кількість випадків, коли через неправильне застосування турнікетів поранені втрачають кінцівки.
– Ви говорили, що УАМСО відкрита і для цивільних лікарів. Військова та цивільна медицина вже працюють у спільному полі?
– Війна фактично зруйнувала старі бар’єри. Нині цивільні клініки також приймають поранених, допомагають у реабілітації, а військові лікарі передають свій досвід, якого раніше не було в цивільній практиці. По суті, в Україні з’явилася єдина професійна спільнота – медики сил оборони та цивільної системи охорони здоров’я. Ми навіть розробляємо спільні протоколи лікування, знеболення, ведення післяопераційних пацієнтів.
І саме тут, як на мене, важливу комунікаційну роль має взяти на себе Українська асоціація Медицина Сил оборони. Вона має бути тією платформою, яка об’єднує лікарів усіх відомств і профілів. Бо лише коли військова і цивільна медицина діятимуть як одне ціле, зможемо говорити про справжню медичну обороноздатність країни.
Іван Ступак, місто Київ.
Фото Павла Багмута
Він мріяв долати стіни між народами, зведені на багатовікових стереотипах
Костянтин Пономаренко був одним із тих, хто пішов боронити Україну в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він був непересічною, успішною людиною, мріяв не воювати, а долати стіни непорозумінь між народами. Та всі його плани і прагнення зруйнувала війна.
Усе його життя було шляхом усвідомлення і осмислення себе, як українця. Костянтин народився на зламі епох – 1991 року в Запоріжжі, на тоді майже повністю зросійщеному місті. До 13 років він ріс у російськомовному середовищі. Потім родина переїхала до Вінниці. І тут хлопець захотів досконало вивчити українську. Закінчив школу, а по тому вступив до Києво-Могилянської академії. Він навчався на кафедрі історії за спеціалізацією «Юдаїка» і навіть стажувався в Єрусалимському університеті.
Однокурсники, викладачі та колеги Костянтина згадують про нього, як про дуже активну, рішучу і спраглу до нового людину. Він також вирізнявся активністю й поза «Могилянкою» – був членом Демальянсу, брав участь у Революції Гідності.
Костянтин Пономаренко був відкритим і щирим. Він любив пізнавати світ, історію та культуру інших народів. Особливо цікавився тими, які мали давні зв’язки з Україною та безпосередньо чи опосередковано впливали на її становлення та розвиток. Знав до десятка іноземних мов, з яких шістьма володів майстерно.
По завершенні магістратури він так писав про свій вибір: «Вчитися на програмі мене спонукало усвідомлення того, що впродовж століть євреї та українці живуть поруч на цих теренах, проте між ними існувала і дотепер існує стіна з байдужості, забобонів, а подекуди і ненависті. Ця ментальна і культурна стіна не подолана й досі: українці майже нічого не знають про євреїв, про їхню історію, побут, культуру, мотивацію в тих чи інших історичних ситуаціях».
Молодий магістр мріяв прислужитися країні, долаючи стіни між народами, зведені на багатовікових стереотипах та російській імперській спадщині, яка культивувала зневагу до різних націй. Вивчав і трагічні сторінки історії України.
«Костя був дуже сильною людиною. Його сила полягала у переконаннях. Він мав широкий світогляд, глибоку віру у свої ідеали та принципи, яких ніколи не зраджував. Цим захоплював усіх довкола. Власне, завдяки сину і я вивчила українську мову та захопилася історією. Саме він відкрив мені невідомі факти про геноцид українського народу, Голокост… Костя ніколи не зупинявся: багато читав, пізнавав, аналізував», – пригадує матір полеглого воїна Анжеліка.
Історія, суспільні процеси завжди були у колі його інтересів і після завершення навчання. Зокрема, коли він став журналістом. Свого часу Костянтин Пономаренко працював у столиці редактором історичного інтернет-видання. Потім – журналістом мультимедійної платформи іномовлення України UATV, КримSOS. А кілька років перед повномасштабним російським вторгненням обіймав посаду редактора у щотижневому соціально-політичному українському журналі «Фокус».
Мама Героя каже, що Костянтин розумів: війни з Росією не уникнути. А коли вона почалась, іншого шляху, аніж стати на захист країни, для себе не бачив.
«Коли йшов до війська, просив, щоб я не плакала та пишалася його вчинком. І щоб вірила, що він повернеться», – ділиться жінка.
Костянтин Пономаренко пішов до українського війська у перші ж дні повномасштабного вторгнення. Він не вважав прийнятним служити у тилових підрозділах. Тому за першої ж нагоди пішов добровольцем до бойової частини.
Костянтин воював у складі 425-го окремого штурмового батальйону «Скала», узявши собі позивний «Ван Гог». Був стрільцем-снайпером штурмового відділення взводу, виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
Пономаренко гідно захищав країну більш ніж два роки, аж поки 2 квітня 2024 року із ним не зник зв’язок. Родина і друзі майже півтора року вважали його зниклим безвісти та сподівалися на диво. Утім, восени 2025 року надійшло підтвердження його загибелі.
Земляки-вінничани провели Костянтина Пономаренка останнім земним шляхом 2 жовтня. Поховали захисника у Вінниці на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Костянтин назавжди залишився 32-річним. У нього залишилась дружина та семирічна донечка.
Вічна слава Герою!
Фото: Вінницька міська рада, соцмережі
-
Суспільство6 днів agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Війна6 днів agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Відбудова4 дні agoЗеленський підписав закон про створення Національної установи розвитку
-
Суспільство5 днів agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Події5 днів agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Політика5 днів agoНайліпшою гарантією безпеки для України є членство в НАТО
-
Війна5 днів agoНа фронті відбулось 71 боєзіткнення від початку доби
-
Суспільство4 дні ago
Ізмаїльщина в скорботі: на Донеччині загинув воїн з Вилківської громади