Події
Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький під час зустрічі в Києві з міністром культури та національної спадщини Республіки Польща Ганною Врублевською обговорили низку ініціатив, спрямованих на збереження важливих історичних пам’яток.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
У відомстві зауважили, що міністри обговорили питання розвитку українсько-польських відносин у сфері культури, зосередившись на збереженні спільної історичної спадщини та зміцненні двосторонніх культурних зв’язків.
Зокрема, Точицький подякував польській стороні за запрошення взяти участь у неформальному саміті міністрів культури ЄС у Варшаві 7-8 квітня, яка стане важливим кроком на шляху до URC 2025 та дозволить обговорити виклики культурного сектору під час війни.
Також він висловив вдячність польській колезі за її особисту участь у Конференції з питань культури в Україні «Співпраця заради стійкості», яка відбулась в Ужгороді 1 лютого, та за приєднання Польщі до Декларації щодо посилення стійкості культурного сектору в Україні, ухваленої за результатами Конференції.
За даними міністерства, сторони обговорили конкретні проєкти співпраці між культурними інституціями обох країн, зокрема спільні виставки музейних колекцій та копродукцію театральних колективів. Також було відзначено високий рівень проєктів, що реалізуються, та значні перспективи у започаткуванні нових.
Окрім цього, особливу увагу було приділено співпраці в галузі цифрової трансформації, а також документації пошкоджень культурної спадщини, зокрема і внаслідок воєнних дій, у межах реалізації Меморандуму про інвентаризацію архітектурних та археологічних втрат.
Також учасники зустрічі порушили питання санкційних заходів за злочини проти культурної спадщини.
Відвідання музею мистецтва міністеркою культури Польщі Фото: Павло Багмут
Польська сторона висловила готовність до подальшого зміцнення двосторонньої співпраці, особливо в таких сферах, як охорона культурної спадщини, збереження історичної пам’яті та цифрова трансформація.
Своєю чергою Точицький наголосив, що українська сторона вдячна польським друзям за підтримку і допомогу Україні та її культурному сектору в умовах загарбницької війни Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у середу, 5 березня, у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» відбулися меморіальні заходи зі вшанування 85-х роковин від рішення радянського режиму про розстріл польських військових, які потрапили у полон після початку Другої світової війни.
Фото: МКСК
У межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», який 29 жовтня провело Міністерство культури України, відбулося нагородження переможців Спеціальної події «Мовна ініціатива».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Експерти Спеціальної події «Мовна ініціатива» (Орися Демська, Тарас Марусик, Анастасія Онатій, Анастасія Розлуцька, Марʼяна Романишин, Ольга Шевчук-Клюжева) шляхом рейтингового голосування обрали найкращі проєкти та ініціативи у чотирьох номінаціях за вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.
Форум “Українська – мова вільних” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ
1 / 12
Переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови 2026» стали:
- «ПУЛЬС» (Профіль Української Лексики) – сучасна інноваційна онлайн-платформа та лінгвістичний проєкт, спрямований на опис і лексикографічну кодифікацію української мови відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR);
- «ЦВІТові суботи» (авторка Леся Дуда) – серія безкоштовних щосуботніх онлайн-зустрічей, яку організовує міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». Проєкт створено спеціально для українських дітей, які проживають за кордоном, з метою збереження їхньої національної ідентичності;
- «Криміада» – щорічний Фестиваль української мови, який проводиться у місті Володимир (Волинська область).
Переможцями у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» стали:
- «Підпілля» – незалежний громадський рух та медіа-платформа в Україні, що популяризує українську мову, культуру, державність та захист прав титульної нації;
- «Солов’їне шоу» – розважально-освітній YouTube-проєкт та телевізійна вікторина, яка в легкій і гумористичній формі допомагає покращити знання української мови;
- «Добрі історії для малечі» – подкаст аудіоказок (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва).
Переможцями у номінації «Амбасадор української мови» стали:
- АТ «Укрзалізниця»;
- Книгарня «СЕНС»;
- Ольга Дубчак (авторка «Чути українською», «Бачити українською», «Бути українською», «Перемагати українською»).
Переможцями у номінації «Легенда» стали:
- Лариса Масенко – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;
- Павло Гриценко – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор (2008-2026) Інституту української мови НАН України;
- Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Крім того, до переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» увійшли:
- «Українська література в коміксах» – інтерактивна вебплатформа та онлайн-каталог, створений для популяризації та сучасного переосмислення класичних творів української літератури;
- «Рутенія. Графіка української мови» – культурно-мистецький та науковий проєкт, метою якого є створення автентичного візуального образу української мови та її національної абетки на основі історичних рутенських літер і козацьких скорописів;
- Мистецько-просвітницький проєкт мовних плакатів «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне “Я”» (Тетяна Олійник);
- Мовна ініціатива Андрія Шимановського;
- Творче обʼєднання МУР;
- Розмовний клуб «Язиката Хвеська» (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва);
- Курс підвищення кваліфікації для всіх охочих «Українська за 30 кроків (крок за два)»;
- Електронний збірник креативних завдань з української мови «Креативна калинова»;
- «Лінині читання» – культурно-просвітницький марафон, присвячений творчості видатної української поетеси Ліни Костенко;
- Інтерактивна карта діалектів української мови НДІ історичного й ареального мовознавства імені В.В.Німчука Ужгородського університету;
- Курси «Стоїмо» (координаторка Ірина Антоняк, Івано-Франківськ);
До переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови» увійшли:
- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності;
- Рух «Єдині», проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову;
- «Батьки-засновники» – проєкт, що досліджує понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі, розповідає про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України;
- Дитячий ютуб-канал «Пані Калина»;
- Проєкт «Прайдем пагамонім» від Суспільне Чернігів;
- Рух “За мову” (проєкт Миколи Владзімірського);
- «Сила слова» – медіапроєкт, який популяризує сучасну українську поезію через цифровізацію, творчі колаборації та нові формати;
- Людмила Коткова (просвітницькі дописи і відео про мову, мовну політику, національну ідентичність);
- «Диктор Шпрехер» – проєкт українського просвітника, філолога та диктора німецького походження, який створює популярні пізнавальні відео та контент про історію, українську мову, літературу й культуру;
- «Урок_на_зубок з Антоніною Поповою»;
- Освітній медіапроєкт «Нові автори в програмі Нової української школи»;
- Інформаційна колонка «Філологічна середа» на сторінці ФБ ВОУНБ ім. В. Отамановського;
Як повідомлялося, День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.
Опублікований текст Радіодиктанту національної єдності-2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.
27 жовтня, у День української писемності та мови, тисячі людей по всьому світу писали радіодиктант.
Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
У прямому ефірі диктант читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.
“Лист, який не закінчується”:
“Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.
Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: “міцно любити”. Уяви собі! Не “дуже”, не “гіперсильно”. Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.
Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово “останній”. Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.
І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.
Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.
Я люблю тебе. Так є завжди”.
Як зауважили в Суспільному, написання слова “зеесушного” у варіанті “ЗСУшного” не вважається помилкою.
Станом на 28 жовтня відео Радіодиктанту на Ютуб-каналі Українського Радіо у співавторстві з каналами Суспільне Новини та Суспільне Культура отримало 562 тисячі переглядів, що є найкращим показником за всі роки трансляцій Радіодиктанту (з 2020 року). На Ютуб-каналі Українського Радіо повну трансляцію Радіодиктанту в середньому одночасно дивилось 78 тисяч людей, а максимум одночасних переглядів склав 113 тисяч. Чат трансляції зібрав понад 272 тисячі реакцій та більш ніж 21 тисячу повідомлень. Трансляцію Радіодиктанту національної єдності на телеканалі Суспільне Культура подивились 244 тисячі українців (віком від 4 років).
Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.
Національне інформаційне агентство “Укрінформ” доєдналося до проведення Радіодиктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали. До написання диктанту долучилися військовослужбовці, українські актори, письменники, музиканти та громадські діячі.
У Бахчисараї тимчасово окупованого Криму росіяни планують відтворити військовий табір часів російської імперії у Ханському палаці.
Про це повідомляє у Фейсбуці Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на окупаційний туристичний портал Криму, передає Укрінформ.
«Російські окупанти продовжують використовувати Ханський палац у тимчасово окупованому Бахчисараї для поширення пропаганди. З 31 жовтня до 1 листопада на території історичної пам’ятки кримськотатарського народу планують провести «історичну реконструкцію» військового табору російської імперії», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на території палацу встановлять військові намети, облаштують польові кухні та склади. Відвідувачам демонструватимуть стройову підготовку й караульну службу російських військових підрозділів.
Окупанти також планують відкрити виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років, під час якої представлять історичні артефакти.
Правозахисники зауважили, що Кримська війна завершилася поразкою російської імперії та підписанням Паризького мирного договору 30 березня 1856 року. Згідно з його умовами, російській імперії заборонили утримувати військовий флот і військово-морські арсенали на Чорному морі.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї.
-
Політика6 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами