В Одесі викрили колцентр на 60 робочих місць, який, за версією слідства, входив до мережі шахрайських офісів злочинної організації. Її учасники могли щомісяця платити правоохоронцям за захист від обшуків та перевірок.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

Як йшлося у розслідуванні, яке оприлюднили НАБУ та САП, злочинна організація об’єднувала кілька напрямків незаконного бізнесу: шахрайські колцентри, наркоторгівлю, виготовлення підроблених євро, викрадення людей та вимагання грошей. До її діяльності, як вважають слідчі, були залучені представники СБУ, Національної поліції та Офісу генерального прокурора.

Восени 2025 року під контролем організації перебували щонайменше 52 шахрайські офіси, де працювали близько 2700 людей. За даними НАБУ, за прикриття кожен колцентр мав щомісяця сплачувати приблизно сім тисяч доларів. Гроші передавали в криптовалюті.

Окремо в матеріалах розслідування фігурувала Одеса. Тут працював колцентр площею 375 квадратних метрів, у якому облаштували 60 робочих місць для 50 працівників. Його адресу та кількість персоналу обговорювали учасники злочинної організації.

Коли в одному з офісів почалися обшуки та вилучення техніки, організатори звернулися до посередника на прізвисько Прайс, який, за версією слідства, відповідав за контакти з правоохоронцями.

Учасники обговорювали можливість домовитися з поліцією, прокуратурою та іншими силовими структурами, щоб зберегти обладнання та продовжити роботу.

Для повернення вилученої техніки вони, за матеріалами справи, планували використати судові механізми. Зокрема, обговорювали подання кількох однакових скарг до Печерського районного суду Києва та оплату за потрібне рішення. Зрештою обладнання повернули.

Наприкінці липня 2026 року учасників організації попередили про посилення боротьби з шахрайськими колцентрами. Їм рекомендували тимчасово припинити роботу, змінити адреси офісів та вивезти майно.

Слідчі також встановили ймовірну причетність учасників до наркобізнесу, виготовлення фальшивих євро та насильницьких злочинів. Досудове розслідування триває.

Анна Літман

Через недостатню кількість опадів у вересні та дефіцит вологи в ґрунті на Кілійщині продовжують зрошувати сільськогосподарські угіддя. Фахівці Кілійського міжрайонного управління водного господарства забезпечують аграріїв необхідними обсягами води.

Як повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, станом на 1 жовтня в зоні обслуговування управління полили 8 090,8 гектара сільгоспугідь, зокрема 1 964,1 гектара рисових посівів. Загалом для потреб аграріїв подали майже 41 мільйон кубометрів води. Для її перекачування працюють 23 насосні станції.

Водночас 69 водокористувачів уже завершили поливний сезон на своїх площах. Серед них — п’ять рисових господарств. За допомогою насосних станцій Кілійського МУВГ вони розпочали відведення технологічної води з рисових чеків.

Рис нині перебуває на завершальній стадії розвитку — восковій стиглості, коли рослини завершують формування врожаю.

Паралельно в регіоні тривають осінні вологозарядні поливи овочевих і пожнивних культур, полуниці, багаторічних насаджень та коренеплодів родини капустяних. Для зрошення використовують різні технології — затоплення, краплинний полив і дощувальні машини.

Кілійське міжрайонне управління водного господарства також контролює раціональне використання водних ресурсів. Зокрема, фахівці стежать за роботою водооблікових приладів та дотриманням умов договорів з аграріями щодо обліку забору води.

Таким чином, попри осінній дефіцит вологи, водогосподарники продовжують забезпечувати зрошення культур, необхідних для завершення аграрного сезону та формування врожаю.чй