Суспільство
Уряд затвердив порядок реалізації донорської крові та компонентів крові
“Затверджено, відповідно до ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», Порядок реалізації донорської крові та компонентів крові суб’єктами системи крові, що здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові; Методику розрахунку вартості виробництва донорської крові та компонентів крові для надання послуг з трансфузії крові та/або компонентів крові; Методику формування ціни для придбання плазми для фракціонування”, – йдеться у повідомленні.
Водночас уряд визнав такими, що втратили чинність, низку постанов від 1997, 1998, 2006 років, які врегульовували порядок заготівлі та зберігання крові та її компонентів, переробку, зберігання донорської крові, її реалізацію та виготовлення препаратів тощо.
Окрім того, уряд вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру.
Відтепер під час розподілу бюджетних коштів МОЗ буде враховувати необхідність задоволення потреби в повному обсязі за напрямами, що необхідні для виконання Програми медичних гарантій та забезпечення заготівлі донорської крові та компонентів крові відповідно до щорічних обсягів обов’язкового задоволення потреб системи охорони здоров’я у донорській крові та компонентах крові.
Також Кабінет міністрів вніс зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, якими встановлено, що ліцензіат, який надає послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, зобов’язаний забезпечити: наявність та функціонування лікарняного банку крові, лабораторії трансфузійної імунології та лікарняного трансфузіологічного комітету; дотримання вимог щодо простежуваності донорської крові та компонентів крові та системи гемонагляду в порядку, затвердженому МОЗ.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розподілив 3,3 млрд грн для особливо важливих проєктів у сфері медицини. Гроші спрямують, зокрема, на відновлення Охматдиту й розвиток університетської медицини.
Суспільство
Президент нагородив 82 Буковинську бригаду ДШВ та 1039 полк імені Капустянського Сухопутних військ
Президент Володимир Зеленський нагородив 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ та 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України відзнакою “За мужність та відвагу”.
Як передає Укрінформ, відповідні укази від 14 березня опубліковані на сайті глави держави.
“З метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, постановляю відзначити почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ Збройних Сил України” – йдеться в указі №241/2026.
Указом №242/2026 Президент нагородив почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня українського добровольця вручив державні нагороди воїнам Сил безпеки та оборони й цивільним – і передав нагороди родинам загиблих, яких відзначено посмертно.
Фото: ОП
Вища рада правосуддя вирішила залишити без змін рішення своєї Першої дисциплінарної палати про притягнення судді Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка до дисциплінарної відповідальності.
Відповідне рішення ВРП ухвалила на засіданні 12 березня.
До Вищої ради правосуддя надійшли численні дисциплінарні скарги від Вячеслава Даютова на суддю, які стосувалися його дій під час здійснення правосуддя у кримінальній справі про шахрайство. Вячеслав Даютов у цій справі був потерпілим. Скаржник просив притягнути суддю до відповідальності за безпідставне затягування справи та поведінку, що порочить звання судді.
Згідно з даними Вячеслава Даютова, ця справа перебувала у провадженні Павла Кириченка два роки, а загалом тривала понад 5 років. У результаті обвинуваченого було визнано невинним та виправдано.
У грудні 2025 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя подала на звільнення суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка, якого звинувачували в отриманні 6 тисяч доларів США хабаря у 2018 році.
У січні 2026 року Київський районний суд Одеси визнав суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка у цій справі винним у шахрайстві та засудив до позбавлення волі строком на два роки. Проте, як зазначили у вироку суду, від покарання суддю звільнили у зв’язку із закінченням строків давності.
Суддю звинувачували у тому, що у 2018 році він нібито домовився з потерпілою про розв’язання питання та прискорення розгляду справи в Іллічівському міському суді Одеської області за 6 тисяч доларів США. З них 5 тисяч – були призначені для власнерозв’язання питання, а 1 тисячу доларів – йому особисто.
У результаті, потерпіла передала гроші матері судді, але докази передачі грошей до Іллічівського суду правоохоронці не знайшли. Саме тому дії судді кваліфікували як шахрайство.
Після інформації в медіа про можливе забруднення Чорного моря каналізаційними стоками екологи обстежили узбережжя в районі Аркадії. Витік, про який йшлося, вже ліквідували.
05 березня, 2026, 21:15
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Події1 тиждень agoКанада випустила золоту монету у формі української писанки
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом