Суспільство
У Верховному Суді пояснили доцільність ухвалення закону про легалізацію зброї
Без закону про легалізацію зброї в Україні може збільшитись кількість кримінальних проваджень із застосуванням зброї після закінчення війни.
Про це заявила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів під час судового форуму Асоціації адвокатів України, передає кореспондент Укрінформу.
“Прийняття закону про легалізацію зброї зараз дуже на часі. Зброя є, особливо у військовослужбовців. Важливо визначити порядок легалізації цієї зброї. Як суддя і правник я вважаю, що Верховній Раді слід зайнятись саме такими нагальними питаннями щодо розробки відповідного законопроєкту. В Раді є депутати, які це підтримують, і є напрацьовані рішення. Тому потрібно це винести на обговорення та ухвалювати. Просто я, як суддя-криміналістка, також переживаю, що в Україні збільшиться кількість кримінальних проваджень із застосуванням цієї зброї після закінчення війни і нашої перемоги”, – заявила Стефанів.
За її словами, під час повномасштабної війни з РФ в Україні спостерігається збільшення ринку незаконного обігу зброї.
Суддя наголосила, що лише за один рік суди в Україні розглянули дуже велику кількість справ за 263 статтею Кримінального кодексу (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років – ред.)
“З 1 січня 2022 року по 1 січня 2023 року суди ухвалили 3 921 вирок. Це не тільки по 263-й окремій статті, а й стаття 263 ККУ, яка йшла у поєднанні з іншими кримінальними правопорушеннями. Суди апеляційної інстанції ухвалили 87 вироків і 305 ухвал, а касаційна інстанція Верховного Суду ухвалила 128 постанов і 176 ухвал. Це цифри тільки за один рік. Динаміка збільшується”, – заявила Стефанів.
За її словами, з 1 січня 2023 року судами першої інстанції було ухвалено на 20% більше рішень.
“Мова про те, що в Україні дуже багато насильницьких злочинів вчиняються саме із застосуванням зброї, яка перебуває в населення України і є не зареєстрованою. Хоча на початку повномасштабного вторгнення роздано дуже велику кількість зброї для захисту нашої Батьківщини. Є умови її легалізації. Однак ринок незаконного обігу залишається дуже великим”, – розповіла Стефанів.
За словами судді, органам досудового розслідування слід більше працювати з цією категорією справ, пов’язаних з незаконним обігом зброї, боєприпасів та вибухових речовин під час воєнного стану.
Як повідомляв Укрінформ, від початку процесу декларування вогнепальної зброї українці зареєстрували у поліції понад тисячу одиниць зброї й понад 80 тисяч боєприпасів.
У 2024 році правоохоронці ухвалили вже 461,8 тис. рішень про надання різних видів дозвільних документів за заявами громадян України, поданими через Єдиний реєстр зброї.
В Україні передбачені спеціальні сектори для поховання невідомих військовослужбовців на Національному меморіальному військовому кладовищі. Також планується створення окремого меморіалу для вшанування пам’яті захисників і захисниць, чиї особи поки що не встановлені.
Про це в телеефірі заявила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, відповідаючи на питання, чи планується створення окремого меморіалу для невідомих військових, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Передбачені сектори для поховання невідомих, а також місце, де буде меморіал невідомим захисникам і захисницям. У найближчі тижні плануємо оголосити архітектурний конкурс, щоб українські митці могли запропонувати варіанти увіковічнення пам’яті про тих, хто загинув, і чиї імена досі не ідентифіковані”, – сказала Калмикова.
Щодо звернень від родичів міністерка зазначила, що прийом заяв лише розпочинається: “Ми лише починаємо. Дуже багато звернень, але люди уточнюють, приїжджають, дивляться місце. Вже в нас починаються поховання відомих захисників і захисниць, в тому числі в Колубмарну стіну”.
Як повідомляв Укрінформ, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова роз’яснила, як працюватиме протокол поховання, хто має право бути похованим на Національному військовому меморіальному кладовищі та куди звертатися родичам загиблих українських захисників та захисниць.
Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова запевнила, що поховання на Національному військовому кладовищі проводять згідно із законом.
Одеська міська рада запланувала розглянути низку питань про надання дозволу підприємству з іноземними інвестиціями “АМІК Україна” на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідні проєкти рішень внесені у попередній порядок денний сесії Одеської міської ради запланованої на 24 вересня.
Йдеться про земельні ділянки за адресами:
- Площею 0,08 гектара вулиця Середньофонтанська, 26-а.
- Площею 0,1 гектара та 0,02 гектара вулиця Колонтаївська,58.
- Площею 0,04 гектара вулиця Краснова, 2-а.
- Площею 0,16 гектара вулиця Люстдорфська дорога, 55.
- Площею 0,3 гектара проспект Небесної Сотні, 4-б.
- Площею 0,16 гектара вулиця Отамана Головатого, 88.
- Площею 0,08 гектара вулиця Балківська, 44.
- Площами 0,22 гектара та 0,06 гектара вулиця Михайла Грушевського, 30.
За даними сервісу YouControl, підприємство з іноземними інвестиціями “АМІК Україна” зареєстроване у Києві в 1999 році. Кінцеві бенефіціари наразі – австрійці Майер Гюнтер та Клезл Йоханнес.
AMIC Energy компанія засновниця “АМІК Україна” — австрійська компанія, що є власником мережі з 470 автозаправних станцій мобільного та роздрібного обслуговування в Австрії, Латвії, Литві, Польщі та Україні зі штаб-квартирою у Відні.
Наразі триває підготування сесії. Зокрема відбуваються засідання постійних депутатських комісій, де розглядають питання, які можуть бути передані на розгляд депутатів на сесіях й Інтент відстежує ці засідання.
В Одеської міської ради створено 12 постійних комісій, але станом на 22 лютого 2025 року постійна комісія з питань культури, туризму і міжнародних відносин та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції не можуть приймати рішення, оскільки в їхньому складі наразі менш як три депутати чи депутатки.
Третю сходинку всеукраїнського рейтингу розлучень у судах посіла Одеська область.
Про це повідомляє «Думська» з посиланням на сервіс Опендатабот.
В нашому регіоні 3 121 пара вирішила розлучитись. Це — 8% від загальної кількості розлучень у судах по всій країні з початку року.
Всього з січня українці розірвали в судовому порядку щонайменше 38,7 тис. шлюбів — утричі більше, ніж у РАЦСах (12,7 тис). Майже половина розлучень припадає на п’ять регіонів: Дніпропетровську, Одеську, Харківську, Київську області та столицю.
Найменше розлучаються на заході країни.
У РАЦСах за той самий період було розірвано 12 691 шлюб. У цьому рейтингу Одеська область посідає четверту сходинку із 847 розлученнями. Цей спосіб обирає подружжя, в якого немає спільного майна або спорів щодо його поділу, а також неповнолітніх дітей.
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство7 днів ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Відбудова1 тиждень agoУ селі Посад-Покровське на Херсонщині відновлять 238 будинків
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Одеса7 днів ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Суспільство6 днів agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси