Про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації, передає Укрінформ. 

“З 2022 року 20 490 осіб отримали одноразову допомогу в розмірі 10 000 грн. Ще 1 009 осіб отримали 40 000 грн на термінове тимчасове відселення через руйнування чи пошкодження житла“, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, за даними КМДА, 584 мешканці столиці отримують щомісячну допомогу в розмірі 20 000 грн, оскільки не можуть тривалий час проживати у зруйнованому або пошкодженому будинку.

Загальний обсяг виплат у межах програми становить понад 260 млн грн.

Програма «Турбота. Назустріч киянам» передбачає не лише фінансову підтримку, а й оперативне реагування на потреби мешканців, які зазнали втрат через війну.

Щоб отримати матеріальну допомогу, потрібно підготувати пакет документів, ознайомитись із яким можна за посиланням.

Зокрема, заяви на отримання грошової компенсації у розмірі 20 000 грн подаються через Центри надання адміністративних послуг м. Києва.

Заяви на виплату 10 000 грн та 40 000 грн приймають районні державні адміністрації.

Як повідомляв Укрінформ, 22 жовтня внаслідок російської комбінованої атаки були зафіксовані влучання у чотирьох районах Києва.

Фото Укрінформу можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це глава уряду повідомила в Телеграмі за підсумками зустрічі з Цахкною.

«Нам потрібне обладнання, яке можна швидко встановити, і підтримка партнерів, які розуміють терміновість цих рішень. Естонія готова долучитися до відновлення нашої енергетичної інфраструктури», – зауважила Свириденко.

Серед обговореного було також використання заморожених російських активів для фінансування відбудови.

Прем’єрка наголосила, що Україна з партнерами просуває принцип, за яким Росія зможе претендувати на свої активи лише після повного відшкодування заподіяних Україні збитків.

Реєстр завданих збитків, нагадала Свириденко, уже створений. Це стане юридичною основою для майбутніх репарацій.

«Очікуємо, що політичне рішення щодо репараційного кредиту буде ухвалено вже до кінця року», – зазначила глава уряду.

Під час зустрічі сторони приділили увагу також пілотним концесійним проєктам у Житомирі та створенню з IFC фонду для розвитку публічно-приватного партнерства. Окремий напрям – будівництво дата-центрів в Україні.

Свириденко висловила вдячність естонським колегам за всебічну підтримку євроінтеграційних прагнень України.

Вона підкреслила, що Естонія є відданим союзником, який послідовно підтримує Україну на всіх напрямах – енергетичному, гуманітарному та цифровому.

Як повідомляв Укрінформ, Естонія виділила 150 тисяч євро на підтримку енергосистеми та Фонду підтримки енергетики України.

Фото: Телеграм / Юлія Свириденко

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на картку закону на сайті парламенту.  

Відповідно до закону, Національна установа розвитку (НУР) – це державна спеціалізована інституція зі статусом “банку банків” та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни.

Закон передбачає подолання проблем із фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику.

Також документ створює механізми залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

Підтримка передусім надаватиметься малому та середньому підприємництву, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.

Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб, у тому числі фізичних, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах.

Крім того, закон містить положення, які запускають програму страхування військових ризиків у прифронтових регіонах, про що давно просять бізнес і прості громадяни.

Як повідомляв Укрінформ, 8 жовтня парламент ухвалив у закон, який передбачає створення Національної установи розвитку для фінансування відбудови економіки країни. 

Фото: ОП