Відбудова
У Львові відновили чотири будинки, зруйновані росіянами у вересні минулого року
“Відновлення будинків Львова, які постраждали від російського обстрілу 4 вересня минулого року, триває. Завдяки фінансовій підтримці концерну “Галнафтогаз”, зокрема АЗС ОККО, вдалося відновити 4 будинки – на вул. Братів Міхновських, 36, 42 та на вул. Олени Степанівни, 20 і 35а, які компанія взяла під опіку”, – йдеться в дописі.
У міськраді зазначили, що першим здали багатоквартирний будинок на вул. Братів Міхновських, 42, який зазнав найбільших руйнувань. А зараз завершено реновацію й трьох інших будинків – за адресами: вул. Братів Міхновських, 36 та вул. Олени Степанівни, 20 і 35а.
Також поінформували, що у будинку на вул. Братів Міхновських, 42 було знищено частину тримальної стіни й одну з квартир на верхньому поверсі, а в трьох інших будинках тримальні конструкції вціліли, натомість були дуже пошкоджені дахи й фасади. Крім того, у будинку на вул. Братів Міхновських, 36 вибуховою хвилею було зруйновано галерейний балкон, який оперізує споруду, внаслідок чого частина жителів втратила доступ до своїх квартир. Тому, у першу чергу, потрібно було відновити його.
Як розповіли в компанії ОККО, в процесі відновлення будинків замінили пошкоджену покрівлю на об’єктах, частково замінили й укріпили опори на горищах, на яких тримається дах, зміцнили внутрішньобудинкові сходи, реставрували димовентиляційні канали, відремонтували фасади після осколкових пошкоджень, виконали внутрішні оздоблювальні роботи тощо.
Як повідомляв Укрінформ, удосвіта 4 вересня 2024 року російські загарбники завдали ракетного удару по Львову.
Епіцентром атаки стали два райони Львова – Франківський та Залізничний. Загалом пошкоджено 189 будинків, з них 19 є пам’ятками архітектури. Вибито 3 446 вікон. Значних руйнувань зазнав 21 будинок, 52 квартири взагалі непридатні для проживання.
Внаслідок атаки восьмеро людей загинули, понад 70, з яких десять дітей, постраждали.
Загальна сума збитків, яких завдала ця ракетна атака на Львів, становить близько 1 млрд грн.
Фото: city-adm.lviv.ua
Відбудова
Другий рівень захисту енергетики завершують більш як на 210 об’єктах критичної інфраструктури
На понад 210 об’єктах та елементах критичної інфраструктури продовжуються роботи із розбудови другого рівня пасивного захисту.
Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на годині запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Перший рівень захисту від уламків і непрямих влучань виконано на всіх пріоритетних об’єктах енергетики. Продовжується облаштування другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах. Роботи ведуть НЕК “Укренерго” та Агентство відновлення, стан виконання – 80% та 95% відповідно”, – сказав Шмигаль.
Він наголосив, що без уже наявного пасивного захисту ситуація в енергосистемі після російських атак була би складнішою, ніж є зараз. Крім того, розбудова захисту є постійним процесом, адже захисні споруди отримують пошкодження під час атак.
Шмигаль додав, що захист також розбудовують Енергоатом, Центренерго, ОГТСУ, Укргідроенерго, Нафтогаз, обленерго, приватні генеруючі компанії.
“Загальна потреба у фінансуванні складає 35 млрд грн. Активно працюємо з партнерами, щоб залучити цю суму”, – сказав міністр.
Він також заявив, що проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони працює успішно.
Шмигаль додав, що на період воєнного стану процедури підключення до мереж нового обладнання спрощені максимально.
“Уряд максимально спростив усі процедури підключення до мереж на час війни. Упевнений, сьогодні підходи одні із найпростіших в Європі”, – сказав Шмигаль.
За його словами, бюрократичні моменти уже зменшені до нульового рівня, залишилися технічні й безпекові моменти, які повинні дотримуватися задля правильної роботи мережі.
Як повідомлялося, за словами Шмигаля, запас енергетичного обладнання, яке буде накопичуватися до наступної зими, має утричі перевищувати знищене росіянами під час цього опалювального сезону.
Фото: Кабмін
Відбудова
Уряд не планує націоналізувати Дарницьку ТЕЦ, її будуть відновлювати
Дарницька теплоелектроцентраль залишатиметься у приватній власності, але отримає допомогу обладнанням у відновленні.
Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на годині запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми не збираємося націоналізовувати Дарницьку ТЕЦ, вона буде залишатись у приватній власності. Ми збираємося відновлювати її», – сказав Шмигаль.
Він наголосив, що наслідки російського терору є спільною проблемою. За його словами, є партнерські механізми допомоги, постачання списаного обладнання.
Шмигаль запевнив, що ситуація з усіма ТЕЦ столиці перебуває на урядовому контролі. До наступного опалювального сезону планується їхнє відновлення та додатковий захист.
Як повідомлялося, Дарницька ТЕЦ призупинила надання послуг після російської масованої атаки 3 лютого.
Відбудова
Мінрозвитку і Світовий банк обговорили фінансування планів енергостійкості
“Сторони обговорили забезпечення громад необхідним обладнанням у межах планів енергетичної стійкості та залучення інвестицій для децентралізації енергосистеми”, – йдеться у повідомленні.
На зустрічі йшлося про розширення проєкту Repower, спрямованого на відновлення пошкодженого внаслідок ракетно-дронових атак теплопостачання у регіонах у семи містах України. Сторони обговорили також можливість включення сектору водопостачання до проєкту.
У Мінрозвитку зазначають, що співпраця з міжнародними фінансовими інституціями через специфіку процедур дозволяє закривати потреби громад у середньо- та довгостроковій перспективі. Міністерство разом із партнерами працює над мобілізацією ресурсів для покриття першочергових потреб і більш оперативною підготовкою до наступного опалювального сезону.
Зокрема, для стабільного проходження опалювального періоду підприємствам житлово-комунального господарства необхідні когенераційні установки, котельні та потужні генератори, а об’єктам водопостачання та водовідведення – повне забезпечення резервним живленням.
Крім того, сторони обговорили формування Національного резерву мобільного та модульного енергетичного обладнання, який дасть змогу оперативно відновлювати роботу критичної інфраструктури у прифронтових регіонах.
Денисюк також наголосила на важливості розширення проєктів публічно-приватного партнерства у сферах теплопостачання та водопостачання.
Як повідомлялося, 6 березня на першому засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст ухвалено рішення про виділення 10 млрд грн на відповідні заходи. Загальна вартість реалізації усіх планів стійкості перевищує 215 млрд грн; до фінансування уряд планує залучати міжнародних партнерів.
Фото: Мінрозвитку
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoЧого одесити очікують від весни 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
