Події
Народна артистка України, співачка Світлана Білоножко
Артист – це свято, і він завжди повинен нести позитив, щоб люди після концерту ще місяць згадували його. Тож народна артистка України Світлана Білоножко та її родина їздять на фронт до воїнів, щоб надати їм моральну підтримку.
Про це співачка, кавалерка ордена княгині Ольги III ступеня розповіла у новому випуску проєкту Укрінформу «Нація непереможних», який вийде 11 березня, о 19:00.
Вона поділилася своїми думками про важливу та складну роль артиста під час війни.
«Як артистка я їжджу в найгарячіші точки до воїнів, які потребують нашої моральної підтримки. Ви навіть не уявляєте, як вони нас зустрічають – з оплесками, з усмішками. Вони щасливі, що хоча б на одну-дві години можуть відчути інший настрій. Тому що не можна залишатися осторонь, коли всім важко, коли всі працюють на перемогу, коли кожен робить усе можливе, щоб захистити свою землю», – розповіла Білоножко.
Народна артистка України також зізналася, що після 2022 року її ставлення до росіян кардинально змінилося. За її словами, вони завжди ставилися до українців зверхньо, хоч до війни ми цього не усвідомлювали.
«Якось ми зустріли режисерку з російського драматичного театру. І Віталій (чоловік Світлани Білоножко – ред.) каже їй: “Ви корінна москвичка. Чому приїхали до Києва ставити виставу? Адже у вас нас сприймають як провінцію”. А вона відповіла, що їх спеціально направляли в Україну, у різні театри, щоби “внедрять русскую речь”», – зауважила народна артистка України.
Білоножко також зізналася, що не хоче навіть згадувати своїх давніх знайомих з Росії, бо вони просто зникли з її життя: «У мене було багато друзів серед росіян. Вони часто приїздили до Києва, ми разом організовували концерти, раділи життю. А потім вони просто щезли, ніби їх ніколи не було. Хіба це по-людськи? Хіба це по-братньому?».
Про Україну та її майбутнє співачка говорить лише з оптимізмом і вірою у краще: «Молодь підростає. Нам потрібно на неї покладатися. У нас дуже розумні, унікальні діти. Їм треба довіряти, підтримувати їх, фінансувати, щоб вони не виїжджали з країни. Якщо ми хочемо жити красиво, нам потрібно мати заможний народ. Ми – потужна аграрна країна. У нас є армія. У нас є величезні ресурси. Ми не маленька держава, ми – велика країна».
Із впевненістю у перемогу Білоножко мріє про майбутнє, якого чекає вся Україна: «Я хочу, щоб люди знову усміхалися. Щоб усі міста й села були відбудовані. Щоб люди із задоволенням приїздили в Україну. Щоб наша країна стала прикладом для світу. Хочу, щоб ворог віддав усе, що вкрав. Репарації – це обов’язково. І щоб Гаазький суд зробив свою справу. Дуже хочеться, щоб зло було покаране».
Більше про свої думки, сподівання та неймовірну жагу до життя Світлана Білоножко розповіла у новій програмі «Нація непереможних», яка вийде сьогодні на новому Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, 26 лютого авторка та ведуча проєкту «Нація непереможних» Тетяна Кулик загинула разом із чоловіком, хірургом-онкологом Павлом Іванчовим, коли в їхній будинок на Київщині влучив російський «Шахед».
Колектив Укрінформу висловлює співчуття рідним і близьким загиблих.
Програма записана 11 лютого 2025 року.
У Бахчисараї тимчасово окупованого Криму росіяни планують відтворити військовий табір часів російської імперії у Ханському палаці.
Про це повідомляє у Фейсбуці Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на окупаційний туристичний портал Криму, передає Укрінформ.
«Російські окупанти продовжують використовувати Ханський палац у тимчасово окупованому Бахчисараї для поширення пропаганди. З 31 жовтня до 1 листопада на території історичної пам’ятки кримськотатарського народу планують провести «історичну реконструкцію» військового табору російської імперії», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на території палацу встановлять військові намети, облаштують польові кухні та склади. Відвідувачам демонструватимуть стройову підготовку й караульну службу російських військових підрозділів.
Окупанти також планують відкрити виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років, під час якої представлять історичні артефакти.
Правозахисники зауважили, що Кримська війна завершилася поразкою російської імперії та підписанням Паризького мирного договору 30 березня 1856 року. Згідно з його умовами, російській імперії заборонили утримувати військовий флот і військово-морські арсенали на Чорному морі.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї.
У листопаді аукціонний дім Christie’s у Нью-Йорку виставить на продаж пейзаж «Літцльбергкеллер» відомого австрійського художника Густава Клімта. Картина оцінюється у 60-80 мільйонів доларів США.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Art news.
У Christie’s підтвердили, що продаж цієї картини Клімта, написаної у період з 1915 до 1916 року, гарантовано. Полотно перебувало в одній приватній колекції протягом майже трьох десятиліть, а ім’я продавця не розголошується.
Пейзаж Litzlbergkeller буде виставлений на вечірньому аукціоні, присвяченому мистецтву XX та XXI століть, 17 листопада.
У травні 1997 року ця робота Клімта була продана на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку родині нинішнього власника за рекордні 14,7 мільйона доларів. З урахуванням інфляції, на сьогодні це приблизно 30,9 мільйона доларів. На той час картина була виставлена під назвою Litzlbergkeller am Attersee, під якою вона також була відома. Тоді картина потрапила на торги зі спадщини Сержа Сабарського, співзасновника Нової галереї у Нью-Йорку.
Картину австрійського митця виставлять на продаж в аукціонній залі Christie’s у Рокфеллер-центрі після короткої подорожі (27-29 жовтня) до виставкової зали аукціонного дому в Гонконзі.
З 1900 року і аж до своєї смерті у 1918 році Клімт часто проводив літо в австрійській сільській місцевості на березі озера Аттерзеє, яке зображене на полотні. На картині видно краєвид з акцентом на пивоварню та готель Litzlberg Cellar на північному березі, де художник зупинявся протягом перших кількох літ, проведених у цій місцевості. Однак картина була написана через 10 років після його переїзду до котеджу на південному березі озера.
За даними Christie’s, художник частково базував композицію на власних спостереженнях через телескоп з протилежного берега, а частково на видах з листівок. Робота була виконана на замовлення банкіра та підприємця Отто Прімавесі.
Робота «Літцльбергкеллер» виставлялася на стінах таких музеїв та установ, як Віденська сецесія, Будинок художників у Відні, Королівські музеї витончених мистецтв у Брюсселі, Палаццо Строцці у Венеції, музеї Кунстгаус у Цюріху та Музей Леопольда у Відні.
Рекордна ціна за твір Клімта на аукціоні становить 236,4 мільйона доларів: саме стільки було сплачено в листопаді минулого року на торгах Sotheby’s у Нью-Йорку за його «Портрет Елізабет Ледерер». Шість із десяти найдорожчих робіт австрійського художника, проданих на аукціонах, були пейзажами.
Як повідомляв Укрінформ, картину Клода Моне «Іриси» продали на аукціоні Sotheby’s у Парижі за 50 млн євро з урахуванням комісій. Полотно стало найдорожчим твором мистецтва, будь-коли проданим з аукціону у Франції.
Фото: Christie’s
В Івано-Франківську презентували двомовну книгу-путівник «10 мандрівок давнім Галичем», автором якої є вчений секретар заповідника «Давній Галич», провідний фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету Андрій Стасюк.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід відбувся у видавництві «Лілея-НВ».
Путівник знайомить читачів із місцями, які збереглися донині, а також із пам’ятками й артефактами, що залишилися під землею і відомі дослідникам із різних джерел.
«Тут описані найцікавіші місця, які можна відвідати фізично, а це те, що зберегли у Галичі і тепер нагадує про його велич та славу, і історично, вмикаючи нашу уяву. Бо більшість артефактів Галича знаходяться нині під землею і відомості про них зібрані із різноманітних джерел», – зазначив Стасюк.
За його словами, перша мандрівка путівника присвячена археології Давнього Галича, друга – про таємницю назви міста Галич, пов’язану із курганом «Галичина могила». Є мандрівки про Успенський собор княжого Галича, церковну спадщину, зокрема понад 15 храмів, які виявили за два століття досліджень, про караїмську громаду та інші.
Автор путівника сподівається, що видання не лише зацікавить туристів, а й приверне увагу до нових археологічних знахідок.
«Цього року ми продовжували активні археологічні дослідження Галицького підземелля. Є цікаві відкриття про те, яким було дозвілля людей в епоху середньовіччя… Цим виданням є бажання розворушити процес їхньої музеєфікації, аби вони стали доступними для огляду на території національного заповідника “Давній Галич”», – додав Стасюк.
Він зауважив, що торік Галич відвідали близько 40 тисяч туристів. Переважно це родини та організовані туристичні групи. Серед відвідувачів багато школярів, для яких у заповіднику організовують розваги та екскурсії.
Як повідомлялося, середньовічні знахідки можуть свідчити, що у Давньому Галичі діяла торгова митниця.
-
Політика5 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса6 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса3 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини6 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство6 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна6 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика6 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події6 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами