Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу розповіла заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

“Реєстр отримав близько 63 тис. заяв від фізичних осіб, з яких орієнтовно 20 тис.було внесено до Реєстру”, – поінформувала вона.

Вона також зазначила, що станом на жовтень цього року українці можуть подати заяви до Реєстру збитків у 13 категоріях для фізичних осіб: вимушене внутрішнє переміщення; смерть близького члена сімʼї; зникнення безвісти близького члена сімʼї; серйозні тілесні ушкодження; сексуальне насильство; катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання; позбавлення свободи; примусова праця або служба; насильницьке переміщення або депортація дітей; насильницьке переміщення або депортація дорослих; пошкодження або знищення житлового нерухомого майна; пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна; втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

«Також незабаром планується запустити ще одну категорію для фізичних осіб – втрати житла або місця проживання, яка після завершення бета-тестування буде так само доступна на вебпорталі “Дія”», – розповіла Мудра.

“Я закликаю всіх, хто постраждав від агресії, подавати заяви в міжнародний Реєстр збитків прямо зараз. Це можна зробити, не виходячи з дому, через вебверсію “Дії”. Кожна нова заява наближає нас до справедливості, бо чим більше подано заяв, тим швидше ми зможемо отримати компенсацію для всіх”, – підсумувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, до кінця року у Міжнародному реєстрі збитків будуть відкриті всі 43 категорії, заяви на компенсацію зможуть подати як фізичні, так і юридичні особи, які постраждали від російської агресії.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

“Варто наголосити, що створення Компенсаційної комісії – це тривалий процес, який вимагає часу та значних міжнародних зусиль. Ми розпочали переговорний процес щодо створення комісії одразу після початку роботи Реєстру збитків у квітні 2024 року. На сьогодні ми вже маємо остаточно затверджений текст Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Офіційне відкриття конвенції до приєднання планується провести 16 грудня 2025 року. До конвенції має приєднатись не менше 25 країн і наповнити щонайменше половину бюджету, аби розпочався процес практичної реалізації положень конвенції та дійсного створення Компенсаційної комісії. З огляду на це ми говоримо про початок роботи Комісії не раніше 2027 року”, – пояснила Мудра.

Вона також зазначила, що розгляд заяв по суті можливий лише після запуску Комісії — орієнтовно з середини 2027 року. Водночас, вона наголосила, що компенсації — це не лише про гроші, а й про міжнародне визнання відповідальності Росії.

“Розгляд заяв по суті стане можливим тільки після запуску роботи Компенсаційної комісії, а тому це орієнтовно середина 2027 року. Хочу зазначити, що присудження компенсацій це, звісно, важлива складова міжнародного процесу забезпечення репарацій, однак не варто забувати про те, що це також важливий крок у притягненні Російської Федерації до відповідальності за міжнародно-протиправні дії проти України. Тому ми робимо все можливе, аби пришвидшити не тільки безпосередньо процес виплат, але й звершення справедливості”, – сказала вона.

“Також українцям вкрай важливо прямо зараз подавати заяви до Реєстру збитків. Чим більше заяв в Реєстрі, тим швидше можна буде отримати компенсації”, – додала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, до кінця року у Міжнародному реєстрі збитків будуть відкриті всі 43 категорії, заяви на компенсацію зможуть подати як фізичні, так і юридичні особи, які постраждали від російської агресії на території України, в тому числі іноземці.

Церемонія відбулася у Вашингтоні, на полях щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку, за участю президентки ЄІБ Надії Кальвіньо та Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, передає Укрінформ із посиланням на Мінрозвитку.

Зазначається, що реалізація цих програм координується у співпраці з Міністерством розвитку громад і територій. Йдеться про відновлення та модернізацію понад 500 об’єктів – шкіл, дитячих садків, лікарень, комунальних підприємств та систем опалення – у понад 150 громадах України.

“Нові угоди передбачають технічну допомогу на суму понад 9 млн євро від програми ЄІБ «EU for Ukraine» для впровадження трьох програм відновлення ЄІБ та програми централізованого теплопостачання в Україні”, – йдеться у повідомленні.

Протягом наступних двох років ПРООН надаватиме оперативну підтримку у впровадженні цих програм. Фінансову підтримку надасть ЄІБ.

У Мінрозвитку нагадали, що протягом понад десяти років ЄІБ та ПРООН мають плідну співпрацю у напрямку відбудови України. Реалізовано сотні проєктів з відновлення лікарень, шкіл, водоочисних станцій, соціального житла та опалення, а інституційний потенціал на місцевому рівні – поліпшено.

Як повідомлялося, програма «Рішення у сфері відновлюваної енергії» (Renewable Energy Solutions, RES) загальною вартістю 16,5 млн євро впроваджується ПРООН за підтримки ЄІБ на основі угоди про інвестиційний грант між ЄІБ та Україною. Вона передбачає встановлення сонячних панелей, теплових насосів та акумуляторних систем на об’єктах соціальної інфраструктури.

Перше фото ілюстративне: Черкаська ОВА