На Одещині продовжують модернізацію прикордонної інфраструктури. Біля пункту пропуску на трасі М-15 Одеса — Рені будують майданчик для стоянки та відпочинку транспорту, який має розвантажити під’їзди до кордону та покращити умови для водіїв і пасажирів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Майданчик для транспорту на трасі Одеса — Рені

Йдеться про територію поблизу міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. На об’єкті вже завершили підготовку основи дорожнього покриття. Також змонтовано каркаси будівель, встановлено колони, балки та ригелі. Крім цього, облаштовано плиткове покриття, систему фільтрації стічних вод, а укоси земляного полотна укріпили монолітними бетонними плитами.

Які роботи тривають зараз

Наразі будівельники займаються внутрішніми інженерними системами. Йдеться про сантехнічні мережі, електромонтаж, вентиляцію та встановлення санітарно-технічного обладнання. Паралельно триває благоустрій території. На майданчику готують зони відпочинку, пішохідні доріжки та озеленення.

Яким буде майданчик на трасі Одеса — Рені

Площа нової зони відстою та відпочинку становитиме 1,7 гектара. Тут передбачено:

• 46 місць для вантажного транспорту;
• 13 місць для легкових автомобілів;
• 2 місця для людей з інвалідністю.

Будівництво входить до програми CEF з модернізації міжнародного пункту пропуску Рені — Джюрджюлешть. Половину вартості покриває грант Європейського Союзу в межах програми “Механізм Сполучення Європи”, ще 50% фінансується з державного бюджету України.

Що включає проєкт

Для України вартість проєкту, згідно з опублікованим тендером, становить 1 463 000. Завершення робіт заплановано до 28 лютого 2025 року. Після завершення робіт майданчик має збільшити пропускну здатність кордону, зменшити затори на під’їздах до пункту пропуску та створити нормальні умови очікування для водіїв і пасажирів.

Як повідомляли Новини.LIVE “Нафтогаз України” веде переговори з румунською компанією про спільну розробку газового родовища в Чорному морі після завершення війни. До цього часу сторони будуть оцінювати можливості співпраці. 

Також Новини.LIVE писали, що Україна та Румунія планують суттєво розширити мережу пунктів пропуску на спільному кордоні. Одним із головних проєктів стане будівництво мосту, що з’єднає населені пункти Орлівка та Ісакча. Новий міст стане альтернативним логістичним шляхом, який дозволить збільшити обсяги вантажних та пасажирських перевезень між Україною та Євросоюзом.

Напередодні Дня прикордонника України, який відзначається 30 квітня, у Києві під час спеціального заходу вшанували військовослужбовців Державної прикордонної служби.

Просвітницький захід «Стежини прикордонної звитяги» провела в Укрінформі Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

На ньому виступили військовослужбовці-прикордонники, які розповіли історії зі свого бойового минулого й сьогодення, про виконання важких бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

Героїчні історії військовослужбовців ДПСУ увійшли до книжкової серії «Шлях до Перемоги 2022–2025», яку презентували під час заходу.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання прикордонників, які загинули на російсько-українській війні.

Представники Верховної Ради подякували прикордонникам за службу й від імені Голови ВР Руслана Стефанчука вручили іменні годинники військовослужбовцям ДПСУ, які відзначилися у бойових діях.

Під час заходу відбувся виступ артистів Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України.

День прикордонника України відзначається 30 квітня. Це професійне свято встановлене згідно з указом Президента від 27 квітня 2018 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, враховуючи внесок прикордонників у боротьбу за незалежність України».

Читайте також: Зеленський нагородив почесною відзнакою 25-й прикордонний загін

Як повідомляв Укрінформ, за даними ДПСУ, армія РФ не полишає спроб перевіряти українську оборону на різних ділянках, намагаючись розширити свою зону контролю.

У Києві на спеціальному заході вшанували прикордонників / Фото Юлія Овсяннікова, Укрінформ

1 / 31

Президент Володимир Зеленський нагородив почесною відзнакою 26-у окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України.

Фото Укрінформу можна купити тут

Новий виток соняшникової олії в Чорне море, який стався внаслідок російської атаки порту Чорномосрьк в Одеській області, найбільше загрожує перелітним птахам, які невдовзі мають повертатися в регіон та починати гніздування.

Про це повідомив еколог Владислав Балінський, який зазначив, що попри зусилля ліквідаторів витоку пляма рухається.

“Офіційні служби зафіксували пляму безпосередньо в акваторії порту розміром 400 на 200 метрів — на момент першого огляду бони ще утримували розлив. На знімках наступного ранку, після того як віджимний вітер розігнав олію у відкрите море, я оцінюю загальну площу забруднення морської поверхні приблизно в 40 квадратних кілометрів — і це без урахування площі Сухого лиману. Пляма продовжує рухатися”, – розповів еколог.

Владислав Балінський зазначив, що це вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники. 

Річ у тім, що рослинна олія хоча й не отруює воду за кілька тижнів під впливом сонця, кисню і солі полімеризується і осідає на дно. Накопичується у западинах між кам’яними грядами – там, де зимують морські коники та де ростуть мідійні банки. Мідії поглинають цю масу через фільтрацію. Морські коники у стані зимового заціпеніння, імовірно, задихаються, коли піднята штормом маса блокує їхні ніжні зябра.

“Це моя гіпотеза на основі польових спостережень — вона потребує лабораторного підтвердження, але поки що нічого кращого для пояснення того, що я бачив у січні, у мене немає”, – пояснив еколог.

Для птахів механізм інший. Олія склеює пір’я і знищує його теплоізолюючі властивості — птах тоне і замерзає у будь-якій воді.

“Після місяців роботи разом з орнітологами я дійшов до висновку, який звучить контрінтуїтивно: рослинна олія для птахів, схоже, небезпечніша за мазут. Мазут відмивається. Рослинна олія, судячи з усього, руйнує структуру пера глибше і на довше — принаймні так виглядає на практиці”, – заявив Владислав Балінський.

Еколог вважає, що такі атаки на резервуари із соняшниковою олією стали системою: “Три удари по цивільній харчовій інфраструктурі. Три розливи харчового продукту в морі. Передбачуваний екологічний результат щоразу. Це не побічні збитки — це задокументована схема”.

Кирило Бойко