Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Нові ракети

За даними української розвідки, Росія щомісяця виготовляє понад сотню балістичних і гіперзвукових ракет. Йдеться про “Іскандери-М”, “Кинджали”, “Циркони”, а також снаряди для комплексів С-300 та С-400. Водночас аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина цих боєприпасів була виготовлена вже цього року. Це свідчить про те, що російська промисловість продовжує поповнювати запаси, а нові ракети майже одразу потрапляють до військ.

Попри наявність ракет, помітних змін у тактиці їхнього застосування в акваторії Чорного моря останнім часом не спостерігається. Ба більше, запусків стало менше, хоча пускових установок у росіян достатньо. За словами речника ВМС, причини можуть бути різними — від технічного стану носіїв до інших внутрішніх проблем.

“Застосування стають дедалі рідшими. Практично зараз, можна казати, прогрес на 10. І цікавим моментом є те, що кількість випущених ракет менша, ніж кількість пускових установок”, — зауважив Плетенчук.

Ворог змушений тримати свої основні ракетоносії на базі в Новоросійську. Хоча підвезення боєприпасів туди не є неможливим завданням, сам процес спорядження кораблів став значно складнішим. Росіянам серйозно відгукується втрата можливості безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Окупаційна армія фактично веде бойові дії “з коліс”, що є логічним результатом затяжної війни.

“Споряджати ракети – це окрема історія. І тут аукається росіянам відсутність можливості базуватися в Криму… Імовірніше за все, так, є якісь інші причини, інші проблеми. Можливо, і пошкодження, отримані носіями. Неодноразові, до речі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Удар по рятувальниках

Одним із останніх інцидентів у Чорному морі стала атака на судна Морської пошуково-рятувальної служби. Вони виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору та забезпечували безпеку судноплавства. На борту перебували цивільні члени екіпажу, які постраждали внаслідок удару. Судна не виконували жодних військових завдань.

“Це точно не можна назвати випадковістю, влучити в таку ціль можна лише через прямий канал зв’язку, тому що ця ціль не стаціонарна і, відповідно, це цілью спрямована дія… Переплутати їх з військовими одиницями або ще з чимось неможливо”, — наголосив речник.

За словами Плетенчука, рятувальні судна були належним чином позначені, тому їх неможливо було переплутати з військовими кораблями. Він наголосив, що такі екіпажі працюють винятково для забезпечення безпеки людей у морі. Саме тому удар по них не можна вважати випадковим. Подібні дії порушують міжнародні норми, які захищають пошуково-рятувальні служби.

Втрати в Криму

Останніми місяцями українські військові регулярно повідомляють про ураження російських об’єктів у Криму. Серед них — системи ППО, радіолокаційні комплекси та кораблі. Такі удари поступово послаблюють можливості окупантів захищати півострів. Водночас швидко компенсувати втрати складної техніки росіянам непросто.

“Чим більше і частіше бачите повідомлення про те, що щось вибухає, тим менша компонента протиповітряної оборони в наявності… Поповнювати запаси ППО швидко не вийде, тому що це складна техніка. Панцері — це окрема історія взагалі… черговий спосіб росіян витатити бюджетні кошти не за призначенням”, — зазначив Плетенчук.

Росія продовжує перекидати техніку до Криму, але можливості для цього не безмежні. Особливо складною залишається ситуація із сучасними системами ППО, виробництво яких потребує часу та ресурсів. Саме тому навіть поодинокі втрати таких комплексів мають значення. За словами речника ВМС, швидко закрити всі прогалини в обороні окупанти не можуть.

Паливна криза

Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для авіації, яка потребує значних обсягів пального.

“Залишити російських окупантів в Криму без палива — це ідея дуже класна, тому що, по-перше, авіація, яка там базується, вона, звісно, споживає багато пального. Вильоти 24 на 7 є реально багаті авіації… Зменшення цих спроможностей, звісно, позитивно впливає на перебіг бойових дій”, — підкреслив він.

Будь-які перебої з паливом впливають не лише на транспорт, а й на бойові можливості військ. Особливо це стосується авіації та техніки, яка постійно залучена до бойових завдань. Поки що говорити про повне припинення польотів зарано, однак додаткові труднощі для окупантів уже виникають. Наскільки серйозними вони будуть, покаже час.

Міст біля Чонгара

Окупаційна влада також повідомляла про пошкодження мосту в районі Чонгара, який є одним із маршрутів між Кримом і захопленою частиною півдня України. Через це росіяни вже почали переорієнтовувати рух транспорту через інші напрямки. Водночас остаточні висновки щодо масштабів пошкоджень поки робити рано. Для цього потрібні додаткові підтвердження.

За словами Плетенчука, мости є надзвичайно міцними спорудами, тому навіть після ударів вони не завжди втрачають свою функціональність. Водночас навіть часткові пошкодження можуть уповільнювати рух техніки та вантажів. Для військової логістики це створює додаткові ризики. Саме тому ситуація навколо переправ залишається важливою для обох сторін.

“Мости насправді дуже-дуже міцні конструкції. І практика цієї війни показала так, що такі об’єкти, як міст, зруйнувати доволі складно, насправді. Так, можна там ускладнити рух чи щось. Але в будь-якому разі, я думаю, що згодом ми побачимо, чи вплинуло це на логістику”, — зауважив Плетенчук.

Нова логістика

Через пошкодження залізничних та автомобільних шляхів логістика загарбників опинилася під загрозою зриву. Інформації про спроби окупантів навести понтонні переправи чи переправляти сили плавзасобами наразі немає. Використати Чорне море для перевезення вантажів військове командування РФ зараз просто не здатне. Усі вцілілі великі десантні кораблі заблоковані у Новоросійську, а пошкоджені судна стоять без діла в кримських портах. ​Морська логістична компонента для російської армії зараз повністю відсутня через високу небезпеку знищення. Росіяни бояться виводити флот у відкрите море, розуміючи загрозу від українських безпілотників.

“З морською логістикою є проблемка. Вона відсутня. Великі десантні кораблі залишаються в пункті базування новоросійському. Ті, які були пошкоджені, залишаються в Криму. І, відповідно, якраз морську компоненту для цього задіяти, буде край складно і небезпечно”, — резюмував речник.

Кримський міст

Російська армія продовжує діяти в умовах суворих обмежень на незаконно побудованому Кримському мосту. Через страх нових ударів з боку ЗСУ окупанти мінімізували перевезення військових вантажів цим шляхом. Основний упор робився на сухопутний коридор через тимчасово захоплені території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Проте через постійну небезпеку ворог був змушений перенести логістичні маршрути ближче до морського узбережжя. ​

Зміна траєкторії руху дозволяє російським колонам трохи збільшити відстань від лінії бойового зіткнення. Проте розвиток українських дронових технологій нівелює цю перевагу, залишаючи транспорт ворога в зоні ураження.

“Зараз є інформація, що вони змінили маршрут, рухаються ближче до узбережжя… В такий спосіб трошки збільшується дистанція від лінії бойового зікну. Але насправді це все закономірно… Розвиток технологій дронових дозволив це використати. Тому так, ворог шукатиме, звісно, вихід із цієї ситуації”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, вільний продаж бензину на автозаправних станціях Севастополя тимчасово зупинили. Згідно з оголошеними правилами, пальне відпускатимуть тільки за раніше придбаними талонами та не більше 20 літрів в одні руки. Місцевих жителів також закликали не створювати черги біля заправок.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Попри повномасштабну війну, постійні виклики та безпекові ризики, Одеса активно готується приймати туристів. Через складну ситуацію в країні чорноморське узбережжя для більшості українців наразі доступне лише тут, тому міська влада спільно з військовою адміністрацією планує відкрити для відпочинку всю берегову лінію від Ланжерона до 16-ї станції Великого Фонтану. Наразі спеціальні комісії ретельно перевіряють безпеку на кожній локації, паралельно аналізуючи серйозні екологічні наслідки бойових дій для морської акваторії.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла депутатка Одеської міської ради Світлана Осауленко.

Дозвіл на відпочинок

В Одесі налічується близько 70 пляжів, серед яких понад 40 перебувають в оренді, а ще 20 є муніципальними. Проте станом на кінець першого тижня літа офіційні документи на приймання відпочивальників мали лише дві локації.

“Наразі у нас було офіційно відкрито з усіма документами два пляжі. Це пляж Калетон і пляж Безмеж”, — зазначила Світлана Осауленко.

За словами депутатки, міська рада та військова адміністрація мають спільний план відкрити всю берегову лінію, оскільки попит на оздоровлення та відпочинок біля моря залишається дуже високим.

Перевірка безпеки

Остаточне рішення про старт сезону на кожній конкретній ділянці ухвалює обласна військова адміністрація після отримання висновків від профільних міських служб, водолазів та ДСНС. Комісії ретельно перевіряють безпекові фактори, оскільки підписання документів на відкриття передбачає кримінальну відповідальність за життя людей. Окрему увагу приділяють наявності укриттів поруч із водою.

“Я особисто гуляла в районі Відради і своїми очами бачила, як продовжують встановлюватися укриття, вони наземні, тяжкі конструкції бетонні для того, щоб люди могли сховатися під час повітряної тривоги”, — розповіла депутатка.

Вона також додала, що ключовими критеріями для роботи узбережжя зараз є мінна безпека та безбар’єрність, щоб поранені військові та люди на кріслах колісних мали зручний доступ до моря.

Екологічна трагедія

Підготовку до літнього сезону затьмарила масштабна екологічна подія в регіоні. На 25-му кілометрі узбережжя у Національному природному парку “Тузлівські лимани” науковці зафіксували одночасну загибель 22 дельфінів. Основними причинами екоциду фахівці називають вибухи, роботу військових сонарів та забруднення води нафтопродуктами через бойові дії.

“Те, що сталося, це трагедія. Закінчення війни — це перше, що нам потрібно, бо все інше — це напівзаходи, і радикально ми вплинути на ситуацію, на жаль, не можемо”, — підкреслила Світлана Осауленко.

Вона зауважила, що через брак фінансування під час війни питання екології часто відходить на другий план, проте міські служби намагаються робити все можливе задля моніторингу ситуації в акваторії.

Як повідомляли Новини.LIVE, Кабінет Міністрів включив Одесу до переліку курортно-рекреаційних територій та оновив методику нормативної грошової оцінки земель. Очікується, що завдяки цьому міський бюджет щороку отримуватиме близько 300 млн грн додаткових надходжень.

Також Новини.LIVE писали, що на півдні стартує сезон водних розваг, а аквапарки Одещини та Миколаївщини вже оголосили нові тарифи та спеціальні пропозиції для відвідувачів. Цього літа гостям пропонують десятки гірок, хвильові басейни, дитячі містечка та VIP-зони для відпочинку. Найвигідніші пропозиції діють на початку сезону, а в деяких закладах можна придбати сезонні або місячні абонементи. 

Державне бюро розслідувань перевіряє відео, яке поширили в соцмережах і яке могло бути зняте в Одеському СІЗО. На кадрах видно ймовірне приниження одного з ув’язнених. За попередніми даними, потерпілим може бути працівник ТЦК. Слідчі вже відкрили кримінальне провадження та встановлюють усі обставини події.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Державне бюро розслідувань.

Розслідування справи

Працівники ДБР розпочали досудове розслідування після появи в мережі відео з можливим порушенням прав людини в Одеському слідчому ізоляторі. На оприлюднених кадрах один із чоловіків у камері змушує іншого повзати по підлозі та приносити капці зубами. За попередньою інформацією, людина, над якою могли знущатися, є працівником одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Наразі правоохоронці перевіряють справжність відео, встановлюють усіх учасників інциденту та можливих свідків.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею про перевищення влади або службових повноважень. У ДБР наголосили, що дадуть правову оцінку всім встановленим фактам після завершення необхідних слідчих дій.

Що відомо про потерпілого

Водночас у бюро повідомили, що чоловік, який може бути потерпілим на відео, сам перебуває під слідством. За даними ДБР, його підозрюють у катуванні мобілізованих громадян, а також у незаконному позбавленні волі та викраденні людини. У відомстві підкреслили, що навіть тяжкі підозри чи звинувачення не можуть бути виправданням для насильства, приниження людської гідності або самосуду.

Що загрожує винним

Кримінальне провадження відкрили за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Остаточну правову оцінку діям усіх причетних нададуть після завершення досудового розслідування.

Що відомо про інцидент

Увечері 7 червня в мережі з’явилося відео, зняте нібито в Одеському слідчому ізоляторі. На записі чоловіка змушують зубами переносити капці. У соцмережах та медіа поширюється інформація, що на кадрах може бути колишній працівник ТЦК та СП.

Після розголосу в Державна кримінально-виконавча служба України повідомили про початок службової перевірки. У відомстві зазначили, що достовірність відео та всі обставини події ще встановлюють. За попередньою інформацією, на записі можуть бути зафіксовані протиправні дії з боку осіб, які перебували з чоловіком в одній камері.

На час перевірки керівництво Одеського СІЗО відсторонили від виконання службових обов’язків. До установи також направили спеціальну групу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка має перевірити можливе порушення прав людини та встановити всі обставини інциденту. Перевірку проводитимуть спільно з правоохоронними органами, а її результати обіцяють оприлюднити після завершення.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одеському СІЗО діяла злочинна група, яка обклала даниною утриманців. Її очолював “положенець” “злодія в законі”. Учасникам загрожує суворе покарання.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі працівники ДБР викрили співробітника Київського РТЦК, якого підозрюють у схемі заробітку на військових у СЗЧ. За даними слідства, за 7,5 тисячі доларів він обіцяв переведення до іншої частини, а згодом і допомогу з оформленням “непридатності”.