Суспільство

У громаді на Херсонщині облаштовують модульне містечко для переселенців Анонси

Published

9 місяців ago

18.03.2025

У Дар’ївській громаді на Херсонщині тривають роботи з облаштування модульного містечка для переселенців.

Як розповіли у Херсонській обласній військовій адміністрації, наразі йде робота з планування території розміщення модульних будиночків для внутрішньо переміщених осіб, зокрема жителів населених пунктів громади, що знаходяться у зоні активних бойових дій.

“Вже встановлений пункт гігієни, де можна скористатися душем та випрати речі. Підготовлені місця для сімейних модульних будиночків, де є ліжка та будуть встановлені меблі”, – зазначили в ХОВА.

Також, в адміністрації повідомили, що нещодавно відбулася робоча зустріч з представниками Норвезької міжнародної організації з міграції, у ході якої обговорили питання щодо облаштування побутовою технікою та меблями модульного містечка для ВПО.

Раніше модульне містечко для вимушених переселенців на понад 350 людей облаштували у Чорнобаївській громаді. Там можуть поселитися внутрішньо переміщені особи з-поміж людей, які через росію втратили житло, багатодітних сімей, родин з дітьми, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, похилих мешканців області, родин загиблих ветеранів та постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Містечко має чотири модулі. Кожен з яких це – 21 житлова кімната на чотири спальні місця, дві душові, дві вбиральні, пральня, ігрова зона та кухня-їдальня.

Також у селі Киселівка Херсонського району Херсонської області сконструюють тимчасове модульне містечко для переселенців. Підрядника обрали без аукціону, а на роботи готові витратити 12 мільйонів 750 тисяч 376 гривень.

Крім цього за результатами співпраці з Асоціацією підтримки українців, переміщених за результатами війни в Україні “Допомога Україні”, Південноукраїнська громада Миколаївської області отримала два однокімнатних модульних будинки. На сьогодні в громаді вже є шість таких будинків для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Олеся Ланцман

Джерело

Суспільство

Уряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів

Published

13 години ago

17.12.2025

Головний з новин

Із січня 2026 року ветерани зможуть отримати довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграмі, передає Укрінформ.

За її словами, Україна створює систему медичних послуг, орієнтованих на реальні потреби захисників і захисниць. Серед таких програм – безоплатне лікування та протезування зубів. У 2025 році послугою скористалися майже 94 тисячі пацієнтів.

Отримати можна стоматологічні послуги від первинного огляду та лікування карієсу до складного протезування. Держава має подбати про відновлення здоровʼя зубів після складних умов служби чи повернення з полону, зазначила Свириденко.

Послуга доступна незалежно від місця проживання чи реєстрації — у медичних закладах, які мають договір із Національної служби здоров’я України. Її надають вже понад 500 медичних закладів по всій країні.

За словами очільниці уряду, Кабмін продовжує розвивати й інші медичні ветеранські послуги:

програму розширених послуг з первинної медичної допомоги;

психологічну підтримку;

реабілітацію за кордоном та офтальмологічну допомогу.

З нового року також почнуть діяти нові ініціативи: довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Читайте також: Понад 200 українських ветеранів цьогоріч пройшли лікування за кордоном – Калмикова

Більше можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин можна знайти та оформити на платформі “Ветеран.Про”.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів схвалив спільний проєкт Міністерства охорони здоров’я, Міністерства у справах ветеранів та Національної служби здоров’я України щодо довготривалого медичного догляду ветеранів та ветеранок війни.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм

Джерело

Суспільство

Як Одеса готує інфраструктуру до блекаутів: в етері Інтент.Інсайт розбирали досвід світу Анонси

Published

13 години ago

17.12.2025

Головний з новин

В Одесі досліджують шляхи адаптації міської інфраструктури до надзвичайних умов енергопостачання. Експерти обговорили світовий досвід та перші кроки для підвищення стійкості міст уже сьогодні.

Сьогоднішній етер Інтент.Інсайт присвячений темі перспектив систем життєзабезпечення міст у воєнний час.

Гостями етеру стали Роман Зінченко, засновник мережі енергетичних інновацій Greencubator, та Сергій Лейвіков, спеціаліст систем життєзабезпечення.

В етері обговорюватимуть, чи є в Україні та світі приклади міст, які вже перебудовують енергосистеми з урахуванням війни, і що з цього можна застосувати зараз.

Також експерти спробували дати відповіді на ключові питання: чи може криза стати шансом, чи змінить війна підхід до того, як виглядатимуть міста після неї, а також що потрібно починати робити вже зараз, не чекаючи її завершення.

Глядачі можуть долучитися до обговорення, поставивши своє запитання під час трансляції або залишивши його у коментарях. Початок етеру о 17:00 на YouTube-каналі та Facebook-сторінці Інтент.

Водночас Програма захисту ключових енергетичних підстанцій у південних областях України від російських обстрілів за два роки фактично провалилася. Упродовж 2023–2024 років в Одеській і Миколаївській областях виконали лише два з двадцяти договорів, укладених Укренерго та Державною агенцією з відновлення інфраструктури.

В Одеській та Миколаївській областях проєктами передбачали укріплення шести енергетичних підстанцій. Миколаївське агентство підписало дві закриті угоди на 1,9 мільярда і 243 мільйони гривень, тоді як Одеське уклало чотири договори загальною вартістю понад 5 мільярдів. Втім, станом на жовтень 2025 року жоден із контрактів так і не був реалізований, а дедлайни виконання неодноразово зсувалися.

Нещодавно в Одесі відбулося обговорення Зеленої та Білої книг — аналітичних матеріалів, які ляжуть в основу нової стратегії розвитку міста на 2026–2027 роки. Експерти під час етеру Інтент.Інсайт зауважили, що значна частина одеситів недооцінює важливість цього процесу.

Водночас чинна версія документа майже не містить безпекових рішень, у ній відсутні програми розбудови укриттів, не враховані потреби внутрішньо переміщених осіб та трансформація економіки міста.

Анна Бальчінос

Джерело