Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив у Телеграмі.

“Сьогодні разом із 50 ветеранами Київщини та Закарпаття піднялися на Говерлу — найвищу точку України, 2061 метр над рівнем моря”, – зазначив Калашник.

Як зауважив очільник ОВА, “здавалося б, просто гора. Але для нас це було набагато більше — символ того, що жодна вершина не є недосяжною, коли поруч твої побратими”.

“Натхнення прийшло після перегляду документального фільму “Друге дихання” — про наших воїнів, які після поранень, з ампутаціями, змогли піднятися на Кіліманджаро. Після такого просто не могли не спробувати зробити щось подібне тут, в Україні”, – зазначив Калашник.

За його словами, “серед тих, хто стояв на вершині, були хлопці, які втратили кінцівки на війні. Але ніхто не шукав жалю. Навпаки — лише сила, мотивація і віра. Дивишся на них — і розумієш, що саме такі люди тримають країну”.

“Це було мега круто. Гори, вітер, український прапор і відчуття єднання. Ми говорили про життя, про побратимів, про плани. І всі як один сказали: “Хочемо більше і вище”. І я знаю — вони точно це зроблять”, – зазначив Калашник.

Він поінформував, що “на Київщині продовжується системна підтримка ветеранів — не на словах, а справами”.

Калашник підкреслив, що “такі заходи дають відчуття плеча, повертають віру в себе й нагадують, що жодна втрата не здатна зламати дух”.

Очільник ОВА висловив вдячність Президенту Володимиру Зеленському за визначення ветеранської політики однією з пріоритетних та її ефективний розвиток. Також він подякував за регіональну координацію заступнику керівника Офісу Президента Віктору Микиті, уряду на чолі з Юлією Свириденко і Міністерству у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової за постійну підтримку ветеранів і залучення до важливих проєктів. 

Окрему подяку Калашник висловив Укрзалізниці і її керівнику Олександру Перцовському за те, що ветерани дісталися Карпат у зручних інклюзивних вагонах, за глобальну роботу над безбарʼєрністю усієї залізниці.

Крім того, Калашник подякував начальникові Закарпатської обласної військової адміністрації Мирославу Білецькому та усьому колективу, а також Богданській громаді за теплу зустріч, гостинність і допомогу в організації сходження.

Як зазначив у Фейсбуці Білецький, “єдність, відновлення, підтримка, тренування духу – саме цими словами можна описати сходження на найвищу вершину Карпат 50 ветеранів із різних куточків України”.

За його словами, це “незвичний формат для тих, хто не шукає легких шляхів, ризикнути, але отримати багато натомість: можливість бути сам на сам із природою і зі стихією, милуватися красою вже зовсім зимових гір. Для ветеранів – це також унікальна нагода пройти експрес-курс психологічної, емоційної та фізичної реабілітації”.

Активний відпочинок для ветеранів організували за ініціативи та підтримки Офісу Президента, Міністерства у справах ветеранів, Київської та Закарпатської ОВА, місцевої влади, рятувальників.

Білецький зауважив, що захід не обмежився тільки сходженням на Говерлу. Ветеранський ретрит включав також знайомство із місцевістю, локальною крафтовою продукцією, вечірню рефлексію, медичний і психологічний супровід, інтеграційні активності.

“Вражає і надихає те, як наші захисники, котрі пройшли випробування війною, продовжують кидати собі виклик, ставити сміливі цілі та підкорювати вершини – реальні і символічні”, – зазначив Білецький.

Він підкреслив, що сходження на засніжену Говерлу стало символом стійкості, незламності і взаємної підтримки, а також натхненням для тих ветеранів, які заново шукають себе у цивільному житті.

“Саме Закарпаття, з його потужною енергетикою гір та природою, є ідеальним місцем для відновлення. Тому завжди готові сприяти та підтримувати такі заходи, реалізовуючи державну “Політику Героїв”, ініційовану Президентом України”, – зазначив очільник Закарпатської ОВА.

Як повідомляв Укрінформ, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат від політичної партії “Слуга народу” Тарас Тарасенко заявив, що Україна продовжує системно розвивати ветеранську політику та розширювати програми підтримки захисників і захисниць.

Фото: Телеграм / Микола Калашник

Європейський суд з прав людини розпочав розгляд справ, поданих ще у 2017 році представницьким органом кримських татар – Меджлісом кримськотатарського народу, регіональними меджлісами та окремими громадянами. Йдеться про скарги на дії російської влади, яка після окупації Криму заборонила діяльність Меджлісу, визнавши його “екстремістською організацією”.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”.

За словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, така заборона стала ударом по всій системі національного самоврядування кримських татар. ”Незаконна заборона Меджлісу кримськотатарського народу унеможливила його діяльність. Це перекреслило будь-які можливості для його роботи в окупованому Криму”, – зазначив він.

Меджліс був створений у 1991 році після повернення кримських татар із місць депортації як виконавчий орган Курултаю – національного з’їзду кримськотатарського народу. У квітні 2016 року підконтрольний росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу за ініціативи тодішньої “прокурорки” півострова Наталії Поклонської. Формальним приводом стало звернення кількох проросійських громадських організацій, які звинуватили Меджліс у “блокаді Криму”.

У вересні того ж року Верховний суд росії відхилив апеляцію сторони захисту. Попри те, що Міжнародний суд ООН у 2017 році зобов’язав росію скасувати заборону, москва цю вимогу проігнорувала. Речник президента рф Дмитро Пєсков тоді заявив, що це “внутрішня справа росії” і кремль не має наміру виконувати міжнародні рішення.

Меджліс подав скаргу до ЄСПЛ, у якій наголошувалося, що дії російської влади порушують п’ять статей Європейської конвенції з прав людини, зокрема статтю 11 про свободу зібрань та об’єднань. У скарзі йдеться також про політичне переслідування членів Меджлісу.

”Визнання Меджлісу екстремістською організацією зробило небезпечною навіть приналежність до нього. Кримські татари опинилися в положенні забороненої нації”, – наголосив Чубаров.

На думку голови Меджлісу, такі судові процеси закладають фундамент майбутнього миру, який неможливий без покарання агресора. ”Ці рішення мають значення для людей у Криму. Вони відчувають підтримку та бачать, що світ не забув про їхню боротьбу. А ті, хто співпрацює з окупантами, можуть замислитися про те, що їх чекає після звільнення півострова”, – підсумував Рефат Чубаров.

Катерина Глушко

Цього дня сюди прийшли члени Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів, представники влади, духовенства та громадськість. Голова асоціації Роман Шварцман порівняв злочини нацистів із сучасною війною Росії проти України:

“Голокост — це унікальне явище. Але сьогодні ми бачимо паралелі з війною, яку розв’язала Російська Федерація проти України. Президент Росії неодноразово заявляв, що Україну треба знищити, бо її нібито не існувало. Це — спроба остаточного вирішення українського питання”, — сказав він.

З кожним роком свідків тих подій стає менше. Багато хто через вік уже не може приїхати на церемонію. Проте дехто приходить, попри стан здоров’я. 92-річний Василь Васадін, член асоціації колишніх в’язнів гетто, розповів, як у дитинстві втратив батька і зведених братів:

“Мені було дев’ять. Батька і двох дітей — Рафіля та Льову — посадили на сані і повезли в Нову Одесу. Їх тримали в закритому приміщенні. Близько 15 людей, зібрали з усього району, роздягнули і приставили зброю до скроней. Після чого один за одним почали стріляти. Льовка намагався втекти, але його наздогнали. Мати бачила це на власні очі”, — згадав чоловік.

84-річна Інна Ємцова каже, що нинішня війна знову пробуджує страх, знайомий із дитинства. Жінка каже, що ніколи так не боялась за своє і чуже життя як тепер:

“У мене і мама, і тато були євреї. У ті роки я була дитиною і не розуміла, що означає бути єврейкою. Але батьки все відчували. Сьогодні я знову живу в тривозі — не лише за себе, а за всіх, хто може загинути, і за наше місто. Це страшно”, — сказала вона.

Одеський Бабин Яр — одне з місць масових розстрілів євреїв у роки Другої світової війни. Щороку 23 жовтня в Одесі проходять заходи пам’яті за жертвами Голокосту.