Причетних до злочину вдалось встановити завдяки спільній роботі оперативників поліції Києва та СБУ, слідчих та аналітиків кримінального аналізу. Під час затримання підозрювані чинили збройний опір, тож їх було ліквідовано, повідомили в Нацполіції.

За даними правоохоронців, інформацію про місце знаходження схрону зі зброєю для вбивства чоловік та жінка отримали від спецслужб ворога. Виконавши злочинне завдання, фігуранти намагались “залягти на дно”, однак поліції та СБУ вдалося їх вистежити.

За вказаним фактом слідчим управлінням поліції Києва здійснювалось досудове розслідування за ст. 348 Кримінального кодексу України — посягання на життя працівника правоохоронного органу. Слідчі та процесуальні дії тривають.

Що відомо про вбивць полковника Воронича

Раніше видання “Страна.ua” опублікувало орієнтування на підозрюваних у вбивстві полковника СБУ Івана Воронича в Києві. Повідомлялось, що поліція розшукує Гулієву Нармін, 1991 року народження, та її спільника.

“Зазначена особа може бути озброєна вогнепальною зброєю та чинити опір. При затриманні дотримуватись заходів особистої безпеки”, — йдеться в орієнтуванні.

Вбивство полковника СБУ в Києві: деталі

Вранці 10 липня 50-річного полковника СБУ Івана Воронича було застрелено у Голосіївському районі столиці. Офіцер прямував до авто, коли вбивця підійшов та здійснив декілька прицільних пострілів впритул.

Колишній співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Роман Червінський стверджує, що полковника було вбито п’ятьма пострілами, коли він виходив з під’їзду близько 8 ранку. За його словами, загиблий боровся з росіянами з 2014 року.

Момент вбивства полковника СБУ зафіксувала камера. На оприлюднених кадрах можна помітити, що кілер користувався пістолетом із глушником.

Пізніше в СБУ повідомили, що виконавцями вбивства були чоловік і жінка. Вони отримали від куратора з ФСБ наказ стежити за полковником Вороничем, зібрати інформацію про його розпорядок дня і маршрути.

Нагадаємо, 8 липня у Деснянському районі столиці застрелили чоловіка. Він загинув у припаркованій на вулиці машині.

Фокус також повідомляв, що у німецькому місті Дорстен були знайдені мертвими громадянка України та її малолітня донька.

Як передає Укрінформ, про це заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила у Фейсбуці.

Вона зазначила: “Одне з найважливіших моїх завдань – акумулювати зусилля всіх хто зараз, в час війни, може допомогти українцям! Зокрема це стосується і великих міжнародних фондів, які конкретними діями можуть допомогти вразливим групам в Україні – літнім людям, ВПО, людям з інвалідністю, дітям!”.

Кондратюк поінформувала, що головню темою зустрічі у Ватикані з керівником Caritas International Алістером Данном є “збільшення та вчасно надана якісна гуманітарна допомога на реальні потреби”.

Caritas – найбільший міжнародний благодійний фонд у світі, мережа якого об’єднує 162 католицькі організації.

За словами Кондратюк, місія Карітас в Україні розгорнула 54 центри допомоги, які охоплюють 23 регіони і понад 15 тисяч населених пунктів, включаючи прифронтові зони.

Діяльність місії підтримують 100 партнерів. Задіяні понад 600 волонтерів.

З лютого 2022 року допомога була надана понад 1,2 млн українців. Зібрані і розподілені понад 5 тисяч тонн гуманітарних вантажів, зокрема продуктові набори, одяг, вода, ліки й предмети гігієни.

Також, зауважила Кондратюк, надається психосоціальна підтримка, шелтери, грошова допомога і консультації тим, хто опинився в біді.

Кондратюк поінформувала, що разом з президенткою Карітас в Україні Тетяною Ставничою, директором релігійної місії Карітас в Україні Вʼячеславом Гриневичем, послом у Ватикані Андрієм Юрашем розповіли керівнику всесвітнього фонду Карітас про погіршення гуманітарної ситуації в Україні у зв’язку з ескалацією війни та російського терору проти цивільного населення.

Кондратюк наголосила, що дедалі більше людей в Україні потребують гуманітарної і соціальної підтримки, зокрема внутрішньо переміщені особи й ті, хто втратив житло.

“Враховуючи, що майже всі доходи держбюджету спрямовуються на фінансування безпеки та оборони, соціальна сфера покладається на міжнародне фінансування. Це питання постійно загострюється”, – зауважила Кондратюк.

Вона звернулась до керівника Карітас з проханням переглянути і збільшити допомогу, акумулювати європейські офіси для перерозподілу бюджетів задля України.

У відповідь Данн запевнив: “Ми намагаємося зробити все можливе для України. Постійно аналізуємо потреби і перебуваємо в процесі збору коштів, аби допомогти українцям під час війни”.

Як повідомляв Укрінформ, у Житомирській області завдяки підтримці релігійної місії “Карітас-Спес” та їхніх партнерів з Італії, Іспанії і Словенії відкрили спортивно-реабілітаційний центр, який відповідає стандартам безбар’єрності.

Проєкт із вирішення проблем ринку праці розрахований на два роки і на дві області – Миколаївську та Одеську. 

Про це пише інтернет-видання Миколаївські новини.

Миколаївщина стала першою прифронтовою областю – учасницею проєкту. Місцеве партнерство зайнятості розвиватиметься шляхом підтримки малого та середнього бізнесу, сприянні в працевлаштуванні вразливих категорій населення, подоланню дефіциту кадрів, модернізації професійної освіти. 

Фінансування надходить з Данії. Миколаївщина стала першою прифронтовою областю, яка візьме участь у проекті. Ця розробка носить назву «Підтримка створення робочих місць у Миколаєві та Одесі та розвиток соціального діалогу». Ця програма буде охоплювати як фізичних осіб, так і приватний сектор. 

Серед ключових напрямків такі: професійно-технічна освіта під потреби економіки прифронтового регіону, підтримка самозайнятості та залучення вразливих категорій населення до створення власного бізнесу, інтеграція ветеранів та людей 45+ у ринок праці.

На цей час планується запустити три навчальні програми. 30 осіб пройдуть короткострокові курси за обраними спеціальностями. Два заклади професійної освіти отримають кошти на оновлення матеріально-технічної бази.

Наразі відомо, що під  час дій воєнного стану виник брак таких професій як:  кваліфікованих трактористів-машиністів, водії, слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів, електромонтерів, електрогазозварників, будівельників, кухарів.

Зі 160 лише на 31 з підприємствах працівники проходили підготовку та підвищення кваліфікації. Також у червні провели опитування ветеранів, майже 57 відсотків респондентів активно шукають роботу Підвищений інтерес у ветеранів до державної служби

Нагадаємо, що ми раніше писали про угоду з Данією щодо створення у Миколаєві нових робочих місць. 

Олександра Горст