Про це в інтерв’ю ВВС заявив адміністратор Програми розвитку ООН (ПРООН) Александр Де Кроо, передає Укрінформ.

За його словами, Україна входить у зимовий період «з дуже слабких позицій», оскільки Росія «систематично» атакує цивільну та енергетичну інфраструктуру, зокрема електромережі.

«Це й заправні станції, і торговельні центри, і бізнес-центри, але насамперед – енергетична інфраструктура, лінії електропередачі тощо. Для цього немає абсолютно жодних виправдань», – зазначив представник ООН.

Він наголосив, що ООН «дуже, дуже стурбована тим, чим може обернутися ця зима».

Де Кроо попередив, що масштабні пошкодження енергетичної та критичної інфраструктури можуть призвести до перебоїв з опаленням, водопостачанням і каналізацією.

«Такі температури, які можуть спостерігатися тут (близько -20 °C — ред.), призвели б до обставин, що були б дуже близькими до гуманітарної катастрофи. Ця зима буде найважчою з початку війни», – зазначив представник ООН.

За його словами, нині триває «гонка з часом», щоб відновити пошкоджені об’єкти енергетичної системи до початку зими. ПРООН допомагає Україні відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також створювати більш стійкі й децентралізовані енергетичні об’єкти, менш вразливі до російських атак.

Де Кроо назвав відновлення енергетики в умовах постійних атак «майже неможливим завданням». Він наголосив, що працівники змушені ремонтувати об’єкти під час повітряних тривог, і вони знають, що працюють на об’єкті, який є мішенню, і через загрозу ударів частину робіт доводиться призупиняти.

Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна суттєво більш готова до російських атак цієї зими, ніж рік тому.

Керченський міст залишається важливим політичним символом окупації Криму, однак його військове значення для Росії суттєво знизилося.

Про це пишуть Крим.Реалії з посиланням на заяву заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скибицький під час конференції Yalta European Strategy (YES).

За словами Скибицького, нині Керченський міст “вже не є таким стратегічним об’єктом для російської федерації”. Він пояснив, що Україна зруйнувала або порушила роботу багатьох інших логістичних маршрутів на окупованому півострові.

Через це Росія дедалі більше переносить військові поставки на сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Значна частина військових вантажів, зокрема озброєння, нині прямує через Ростовську область, а далі — так званим сухопутним мостом через окуповані українські території.

Водночас Скибицький наголосив на політичному значенні Керченського мосту. За його словами, для російського керівництва та Володимира Путіна він залишається символом окупації Криму.

“Це, можливо, один із шляхів для російських окупантів повернутися додому”, — додав представник ГУР.

Нагадаємо, вранці 22 серпня перед Кримським мостом з боку окупованої Керчі утворилася черга з майже 400 автомобілів. Затори фіксуються третій день поспіль.

Україна проводить масштабну кампанію з ізоляції окупованого Криму, атакуючи логістику півострова — Керченський міст, поромні переправи, нафтобази, порти та кораблі “тіньового флоту” рф. 

Атаки спрямовані на те, щоб перетворити Крим із військового тилу росії на “логістичний острів”, відрізаний від постачання.

За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта “Мадяра” Бровді, стратегічна мета — повна ізоляція Криму та створення нестерпних умов для перебування там російських військ.

Андрій Колісніченко

На Одещині модернізують систему шкільного харчування

У територіальних громадах Одещини триває комплексний процес модернізації системи шкільного харчування. Одеська обласна військова адміністрація у тісній співпраці з місцевими органами влади впроваджує інноваційні методики організації харчування для учнів, що включають:

• оновлення і модернізацію харчоблоків;
• створення ефективної мережі опорних кухонь;
• забезпечення прозорості всього процесу харчування, що має на меті підвищення довіри з боку батьків.

Зокрема, у Білгород-Дністровській громаді опорна кухня функціонує на базі гімназії № 7, що дає змогу оптимізувати приготування їжі та покращити якість обідів для школярів. Такий підхід передбачає не лише технічне переозброєння закладів, а й впровадження прозорих процедур контролю й управління харчуванням у навчальних закладах регіону.