Політика
Питання окупованих територій України є ключовим у врегулюванні конфлікту
Ключовою проблемою в урегулюванні розв’язаної Росією війни проти України є питання тимчасово окупованих територій.
Про це заявив спецпосланник президента США Стів Віткофф в інтерв’ю американському блогеру Такеру Карлсону, передає Укрінформ.
За словами Віткоффа, йдеться про Крим і «так звані чотири регіони: Донбас, Луганськ і ще два». Спецпосланник повторив російські наративи про псевдореферендуми на тимчасово окупованих РФ українських територіях, що, за його словами, буцімто є обгрунтуванням для «включення» їх до складу Росії.
«Вони (окуповані Росією українські регіони – ред.) російськомовні, були референдуми, де переважна більшість людей показали, що вони хочуть бути під владою Росії. Я вважаю, що це ключове питання конфлікту», – зазначив Віткофф.
Він додав, що це завжди було «проблемою, хоча про це ніхто не хоче говорити».
«Це слон у кімнаті. Слон у кімнаті – це і конституційні питання в Україні щодо того, чим вони можуть поступитися, коли йдеться про відмову від територій. Росіяни де-факто контролюють ці території. Питання в тому, чи визнає світ, що це російські території? Чи зможе Зеленський вижити політично, якщо визнає це? Це і є центральним питанням конфлікту», – вважає спецпредставник Трампа.
Щодо вступу України в НАТО Віткофф заявив, що Україна наразі не може приєднатися до Альянсу «через позицію Росії та США». Однак питання надання їй гарантій безпеки за 5-ю статтею Північноатлантичного договору про колективну оборону залишається відкритим.
«Щодо НАТО, я думаю, що Зеленський і його права рука Єрмак (керівник Офісу Президента Андрій Єрмак – ред.), вони значною мірою визнали, що не збираються бути членами НАТО», – сказав Віткофф.
За словами спецпредставника президента США, були різні розмови про те, чи може Україна мати такий захист.
«Було багато розмов про те, чи може Україна все ж отримати так званий захист за статтею 5, який мають усі країни НАТО. Мовляв, чи може Україна отримати якусь форму такого захисту – чи то від США, чи від європейських держав – навіть без повноправного членства в НАТО. І я думаю, що це тема для обговорення», – заявив Віткофф.
Він зазначив, що «якщо має бути мирна угода між Україною і Росією, то Україна не повинна бути членом НАТО».
На запитання Карлсона, чи очікувати виборів в Україні, Віткофф відповів ствердно. «Так, ви маєте рацію. Будуть (вибори – ред.). Так, вони погодилися про це. В Україні будуть вибори», – зазначив Віткофф.
На його переконання, Президент України Володимир опинився у складній ситуації. «Зеленський намагається зробити все можливе. Він у дуже, дуже складному становищі, але він протистоїть ядерній державі, і він також проти держави, яка має в чотири рази більше населення, ніж у нього… Зараз найкращий час для нього, щоб укласти угоду. Президент Трамп може надати йому найкращу можливу угоду, яку він коли-небудь отримає», – заявив спецпредставник США.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не визнає окуповані території російськими, водночас він підтвердив, що під час переговорів у Джидді питання окупованих територій порушувалося.
Фото: Bloomberg
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
Фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України продемонстрували компоненти балістичної ракети виробництва КНДР спікеру Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі та учасникам японської делегації, які перебували з візитом у Києві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Огляд цих компонентів дає змогу оцінити технічні характеристики та особливості конструкції ракети, а також можливості військової промисловості Північної Кореї.
Північнокорейське озброєння загрожує не лише Україні, а і Японії та іншим державам Азійсько-Тихоокеанського регіону. Військово-технічна співпраця Москви й Пхеньяна допомагає Росії продовжувати злочинну війну проти України, а режиму КНДР — нарощувати мілітарний потенціал і вдосконалювати зброю, зазначили в розвідці.
“Протидія цій співпраці потребує скоординованих дій міжнародних партнерів. Обмін розвідувальною інформацією допомагає краще оцінювати спільні загрози та визначати шляхи їх подолання”, — підкреслили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і член ЦК Трудової партії Кім Йо Чжон заявила, що ядерний статус КНДР є незворотним, і назвала заклики до денуклеаризації “позбавленими сенсу нісенітницями”, на які Пхеньян не буде реагувати.
Найбільшою гарантією безпеки України є розвиток власних далекобійних спроможностей – безпілотників, техніки та балістичних ракет, які дозволять стримувати Росію від нової агресії.
Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
Він зазначив, що Україна за роки повномасштабної війни суттєво наростила виробництво безпілотників – від кількох тисяч до майже 10 мільйонів на рік. На думку політика, подальше масштабування цих спроможностей у поєднанні з розвитком ракетних систем може докорінно змінити баланс сил.
Ландсбергіс наголосив, що для створення повноцінної системи стримування потрібні не лише самі засоби ураження, а й відповідна інфраструктура – зокрема системи наведення та супутникові спроможності.
«Додайте до цього балістику. Також потрібні хороші системи наведення, супутники і подібне – щоб дійти до моменту, коли із союзниками чи без них Україна скаже Путіну: дивись, навіть якщо ти спробуєш наступного разу, у тебе не залишиться жодної промисловості», – сказав політик.
Він вважає, що саме Україна сьогодні має унікальну можливість сформувати таку систему, а західні держави можуть допомогти їй у цьому.
«Немає іншої країни, яка могла б це зробити – лише Україна. А ми, Захід, спроможні допомогти Україні досягти цього», – зазначив Ландсбергіс.
Водночас, на його думку, український досвід може бути використаний і для посилення оборони інших держав, які перебувають під потенційною загрозою з боку Росії.
Зокрема, Литва та інші сусіди РФ могли б створити власні системи далекобійного стримування, адаптовані до їхніх можливостей. Це, за словами політика, дало б країнам регіону змогу покладатися не лише на допомогу союзників, а й на власні спроможності.
«Ось це і є стримування – суверенна сила», – наголосив Ландсбергіс.
Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну повідомив, що Польща приєдналася до Антибалістичної коаліції.
«Ми – в Антибалістичній коаліції. Так, Польща відсьогодні є частиною цього великого проєкту. Тут під час розмов з Президентом Зеленським ми визначили форми і рамки цієї співпраці. В майбутньому – може не сьогодні але, безперечно, завтра – це означатиме набагато безпечніше європейське, а значить польське небо»,- зазначив глава польського уряду.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини5 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі запроваджують два рівні повітряної тривоги: що зміниться